РІ Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 листопада 2010 року Острозький районний суд
Рівненської області
в складі: головуючої судді Венгерчук А.О.
при секретарі Остроголовій О.М., Ткачуку А.І.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Острозі цивільну справу № 2-574/10 за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства «Нікотраст» про стягнення заробітної плати, компенсації за відпустку та відшкодування моральної шкоди
вирішив:
позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «Нікотраст» про стягнення заробітної плати, компенсації за відпустку та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства «Нікотраст» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01.08.2009 року по 02.02.2010 року в розмірі 4757 (чотири тисячі сімсот п’ятдесят сім) грн.
Стягнути з приватного підприємства «Нікотраст» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за період з 01.08.2009 року по 02.02.2010 року в розмірі 310 (триста десять) грн. 24 коп.
Стягнути з приватного підприємства «Нікотраст» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки в розмірі 5 837 (п’ять тисяч вісімсот тридцять сім) грн.52 коп.
Стягнути з приватного підприємства «Нікотраст» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн.
Стягнути з приватного підприємства «Нікотраст» на користь держави судовий збір в розмірі 139 (сто тридцять дев'ять) грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, відповідачем в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.
В разі неподання апеляційної скарги в десятиденний строк, рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Венгерчук А.О.
РІ Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 листопада 2010 року Острозький районний суд
Рівненської області
в складі: головуючої судді Венгерчук А.О.
при секретарі Остроголовій О.М., Ткачуку А.І.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Острозі цивільну справу № 2-574/10 за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства «Нікотраст» про стягнення заробітної плати, компенсації за відпустку та відшкодування моральної шкоди
встановив
з позовом в суд до приватного підприємства «Нікотраст» звернувся ОСОБА_1, в якій просить стягнути заробітну плату, компенсацію за відпустку та моральну шкоду.
ОСОБА_1 у своїй позовній заяві вказав, що 01 серпня 2009 року на підставі наказу № 45 він був прийнятий на посаду виконроба приватного підприємства «Нікотраст», де працював 6 місяців. Відповідно до наказу № 58 від 2 лютого 2010 року його було звільнено з займаної посади згідно п.1 ст.36 КЗпП України, що стверджується відповідними записами у трудовій книжці. За час перебування на посаді заробітну палату він не отримував, в день звільнення йому не було проведено належних виплат, хоча відповідно до ст. 115 ч.1 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникові регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Зазначив, що в порушення законодавства відповідач не здійснював виплату йому заробітної плати у встановлені строки, в день звільнення з посади відповідних розрахунків не провів. За період перебування на посаді розмір заробітної плати становив 4757 грн., що стверджується довідкою №02/02-10 від 02.02.2010 року.
Пояснив, що в порушення вимог ч.1 ст.83 КЗпП України йому не було виплачено грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки, яка надається працівникам, які мають дітей.
Крім того, він був змушений брати в борг грошові кошти у зв’язку з одруженням його доньки. Розмір грошового відшкодування завданої йому моральної шкоди, з урахуванням глибини та тривалості фізичних страждань, ступеня вини роботодавця, оцінює в суму 10 тисяч гривень.
Просить стягнути з приватного підприємства «Нікотраст» на його користь заробітну плату в сумі 4757 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 310 грн. 24 коп., середній заробіток за весь час затримки в сумі 5873 грн. 52 коп., моральну шкоду в сумі 10 тисяч грн., судові витрати по справі просить покласти на відповідача.
Представник відповідача та позивач просили надати час для вирішення спору в добровільному порядку, однак кошти відповідачем в добровільному порядку відшкодовані не були.
В судовому засіданні позивач та представник позивача пояснили, що з 01 серпня 2009 року на підставі наказу № 45 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду виконроба приватного підприємства «Нікотраст», де працював 6 місяців. Відповідно до наказу №58 від 2 лютого 2010 року його було звільнено з займаної посади згідно п.1 ст.36 КЗпП України, що стверджується відповідними записами у трудовій книжці. За час перебування на посаді заробітну палату він не отримував, в день звільнення йому не було проведено належних виплат. В день звільнення з посади відповідних розрахунків не провів. За період перебування на посаді розмір заробітної плати становив 4757 грн.
Зазначають, що не було виплачено грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки, яка надається працівникам, які мають дітей.
Крім того, позивач був змушений брати в борг грошові кошти у зв’язку з одруженням його доньки. Розмір грошового відшкодування завданої йому моральної шкоди, з урахуванням глибини та тривалості фізичних страждань, ступеня вини роботодавця, оцінює в суму 10 тисяч гривень.
Просять стягнути з приватного підприємства «Нікотраст» заробітну плату в сумі 4757 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 310 грн. 24 коп., середній заробіток за весь час затримки в сумі 5873 грн. 52 коп., моральну шкоду в сумі 10 тисяч грн., судові витрати по справі просять покласти на відповідача.
Представник відповідача проти позову не заперечував, просив надати час для вирішення спору в добровільному порядку, однак в подальшому в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторони, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до запису в трудовій книжці 01 серпня 2009 року на підставі наказу №45 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду виконроба приватного підприємства «Нікотраст», де працював 6 місяців. Відповідно до наказу №58 від 2 лютого 2010 року його було звільнено з займаної посади згідно п.1 ст.36 КЗпП України(а.с.11,12).
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові суми в строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з довідкою № 02/02-10 від 12 лютого 2010 року приватне підприємство «Нікотраст» не виплатило позивачу ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з серпня 2009 року по січень 2010 року у загальній сумі 4757 грн.(а.с.13). Згідно поданого розрахунку грошова компенсація за всі невикористані ним дні відпустки становить 4757грн./184 дні х12 днів=310,24 грн.
Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного для після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальність.
Таким чином, суд вбачає наявність вини роботодавця – приватного підприємства «Нікотраст»- у затриманні виплати всіх сум, що належали ОСОБА_1 від підприємства, у зв’язку з чим приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення середнього заробітку з відповідача на користь позивача за несвоєчасний розрахунок.
При обчисленні середнього заробітку суд виходить з вимог п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, відповідно до якого збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 за 2 останні календарні місяці перед звільненням на підставі ст. 40 ч. 1 КЗпП України, тобто грудень 2009 рік – січень 2010 рік, отримував заробітну плату у такому розмірі: грудень 2009 року –740грн., січень 2010 року – 873грн. , тобто в загальній сумі –1613 грн.
На вимогу п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить: 1613 грн. 00 коп. (заробітна плата за 2 місяці) : 42 (кількість робочих днів за 2 місяці) = 38 грн. 40 коп.
Оскільки фактичний та остаточний розрахунок з ОСОБА_1 не був здійснений за період з 3.02.2010 року (день звільнення) по 13 вересня 2010 року, то середній заробіток позивача склав би у загальній сумі 5837грн. 52 коп., виходячи із розрахунку: 152 (робочі дні) х 38 грн. 40 коп. (середньоденна заробітна плата) = 5837грн. 52 коп.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тобто йому внаслідок невиконання відповідачем обов’язку щодо проведення розрахунку завдано моральних страждань, оскільки на ці кошти розраховувала його сім`я, протягом декількох днів поспіль він відчував моральний дискомфорт, адже не міг пояснити своїм близьким, чому відповідач не виконує своїх обов’язків. Разом з тим, він відчував власну неспроможність матеріально забезпечити сім`ю, що пригнічувало його як особистість та завдало моральних страждань та душевних мук. Також вказав, що за рахунок коштів, які відповідач повинен був йому виплатити під час звільнення з посади, він планував оплатити навчання доньки - ОСОБА_3
Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено факт невиплати позивачу заробітної плати при звільненні, доводи про перенесені моральні страждання є переконливими для суду, виходячи з характеру перенесених моральних страждань, до стягнення підлягає сума в розмірі 3000 гривень моральної шкоди.
На підставі ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «Нікотраст» про стягнення заробітної плати, компенсації за відпустку та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства «Нікотраст» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01.08.2009 року по 02.02.2010 року в розмірі 4757 (чотири тисячі сімсот п’ятдесят сім) грн.
Стягнути з приватного підприємства «Нікотраст» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за період з 01.08.2009 року по 02.02.2010 року в розмірі 310 (триста десять) грн. 24 коп.
Стягнути з приватного підприємства «Нікотраст» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки в розмірі 5 837 (п’ять тисяч вісімсот тридцять сім) грн.52 коп.
Стягнути з приватного підприємства «Нікотраст» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн.
Стягнути з приватного підприємства «Нікотраст» на користь держави судовий збір в розмірі 139 (сто тридцять дев'ять) грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, відповідачем в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.
В разі неподання апеляційної скарги в десятиденний строк, рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Венгерчук А.О.