Справа №22ц-280/07                                                            Головуючий в 1 інстанції: Кухтей Р.В.

Категорія: 19                                                                                        Доповідач: Завидовська О.Г.

 

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

 

«26» квітня 2007 року.                                                                                           м. Луцьк.

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого                     -          судді Завидовської О.Г.,

суддів                                -          Сівчука Є.І., Мудренко Л.І.

при секретарі                    -          Тарасюк Ю.А.

з участю:

позивача ОСОБА_2.,

представника позивачів ОСОБА_5.,

представників відповідача - ТзОВ «Компанія»ВолиньТеплоСервіс» Марчука М.С.,

представника співвідповідача - Управління житлово-комунального господарства Луцької міської ради Грелі А.Ю.,

представника третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_6.,

третьої особи на стороні позивача з самостійними позовними вимогами ОСОБА_4.,

представника третьої особи на стороні позивача із самостійними вимогами ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія» ВолиньТеплоСервіс», управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Луцької міської ради про стягнення матеріальних та моральних збитків, заподіяних в результаті зіткнення автотранспортних засобів та за позовом ОСОБА_4до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія»ВТС», управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Луцької міської ради про відшкодування завданої дорожньо-транспортною пригодою матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача Управління житлово - комунального господарства Департаменту житлово -комунального господарства і будівництва Луцької міської ради на рішення Луцького міськрайонного суду від 18 грудня 2006 року, -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

16. 01. 2007 року ОСОБА_1та ОСОБА_2звернулися в суд із зазначеним позовом до ТзОВ «Компанія» ВолиньТеплоСервіс» про стягнення матеріальних та моральних збитків, заподіяних в результаті зіткнення автотранспортних засобів, обгрунтувавши свої позовні вимоги тим, що 07 вересня 2005 року близько 13 години він, ОСОБА_2., керуючи автомобілем «БМВ-318», державний реєстраційний номер   НОМЕР_1, який належить   йому та його дружині - позивачу по

 

2

 

 

справі ОСОБА_1 на праві спільної подружньої власності, на відрізку дороги біля автозаправки «Мавекс» по вул. Карпенка - Карого в м. Луцьку, виїхав на смугу зустрічного руху, оскільки при проведенні дорожніх робіт відповідачем ТзОВ «Компанія» ВолиньТеплоСервіс», дорожні знаки, які повинні були вказувати напрямок руху праворуч, були відсутні та скоїв зіткнення із зустрічним автомобілем «Ауді-100», державний реєстраційний номер НОМЕР_1під керуванням ОСОБА_4. В результаті лорожньо - транспортної пригоди належний йому та його дружині автомобіль «БМВ-318»,.державний реєстраційний номер НОМЕР_1 прийшов у стан, що є несумісним з шдновлювальним ремонтом. Просили суд стягнути з відповідача на їх користь 51845 грн. 72 коп. заподіяної матеріальної шкоди, 3125 грн. заподіяної моральної шкоди, а також 755 грн. 76 коп. судових витрат.

24.02.2006 року у розгляд справи в якості третьої особи на стороні позивача із самостійними вимогами щодо предмету спору вступив ОСОБА_4, обгрунтувавши свій позов тим, що внаслідок даної дорожньо - транспортної пригоди було пошкоджено належний йому автомобіль «Ауді - 100», яким він керував, в зв»язку з чим йому була заподіяна матеріальна та моральна шкода. Просив стягнути з відповідача ТзОВ «Компанія»ВТС» на його користь 26392 грн. 10 коп. завданої йому матеріальної шкоди, 7000 грн. заподіяної моральної шкоди, а також 1964 грн. 03 коп. судових витрат.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2006 року до участі в справі в якості співвідповідача було залучене управління житлово - комунального господарства ( далі - УЖКГ) виконкому Луцької міської ради, а ухвалою від 15 листопада 2006 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача було залучене ВДАІ УМВС України у Волинській області.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 18 грудня 2006 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2до управління житлово - комунального

господарства Луцької міської ради про стягнення матеріальних та моральних збитків,

заподіяних в результаті зіткнення автотранспортних засобів та позов ОСОБА_4до управління житлово - комунального господарства Луцької міської

ради про відшкодування завданої дорожньо-транспортною пригодою матеріальної та

моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з управління житлово - комунального

господарства Луцької міської ради в користь ОСОБА_1, ОСОБА_251845 грн. 72 коп. завданої матеріальної та 3000 грн. завданої

моральної шкоди, 755 грн. 76 коп. понесених витрат. Стягнуто з управління житлово -

комунального господарства Луцької міської ради в користь ОСОБА_4

Володимировича 26392 грн. 10 коп. завданої матеріальної 4 000 грн. моральної шкоди та

1964 грн. 03 коп. понесених судових витрат. В позові ОСОБА_1,

ОСОБА_2до товариства з обмеженою відповідальністю

«Компанія»ВолиньТеплоСервіс» про стягнення матеріальних та моральних збитків,

заподіяних в результаті зіткнення автотранспортних засобів та в позові ОСОБА_4

Володимировича     до            товариства           з           обмеженою            відповідальністю

«Компанія»ВолиньТеплосервіс»   про  відшкодування  завданої дорожньо-  транспортною пригодою матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач, Управління житлово -комунального господарства Департаменту житлово - комунального господарства і будівництва Луцької міської ради подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в позові до нього відмовити.

В даному судовому засіданні представник відповідача, апеляційну скаргу підтримала із наведених у ній підстав і просила скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Позивачі, їх представник, третя особа на стороні*'позивача із самостійними вимогами, представник третьої особи на стороні позивача із самостійними вимогами,

 

3

 

 

представник відповідача ТзОВ «Компанія»ВТС» кожен зокрема, апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково , а рішення суду в частині стягнення шкоди з УЖКГ - скасуванню з постановлениям по справі, відповідно до ст. 309 ч.1 п.п. 3,4 ЦПК України, нового рішення в цій частині в зв»язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права і невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Постановляючи рішення про стягнення з управління житлово - комунального господарства Луцької міської ради в користь ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_4. матеріальної і моральної шкоди, завданої пошкодженням належних їм автотранспортних засобів, внаслідок зіткнення цих засобів , суд першої інстанції виходив з того, що належним відповідачем у даній справі є УЖКГ, оскільки воно є власником дороги, на якій сталась дорожньо - транспортна пригода і передача ним своїх обов»язків щодо підтримання в належному стані проїжджої частини дороги третій особі, не може бути підставою для звільнення належного відповідача від виконання своїх обов»язків.

Проте з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він не відповідає встановленим обставинам справи та нормам матеріального права, зокрема, ст. ст. 1166, 1167 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 1166 4.4.1,2 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За ст. 1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів, керівні працівники дорожньо - експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо - транспортна подія сталася з їх вини.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач, управління житлово - комунального господарства , покликався на те, що його вини в заподіянні шкоди, а саме пошкодженні автомобілів, належних позивачам, немає.

Ці доводи відповідача, відповідно до ст. 212 ЦПК України, підлягали перевірці та оцінці в сукупності зі всіма іншими доказами по справі.

Однак, всупереч зазначеній нормі Закону, суд першої інстанції цих заперечень відповідача належним чином не перевірив та не з»ясував чи є вина останнього в заподіянні шкоди і чи знаходиться його вина в безпосередньому причинному зв»язку з наслідками, що наступили, що дає підстави для покладення на цього відповідача відповідальності за завдану шкоду.

Крім цього, суд в рішенні покликався як на доказ на підтвердження своїх висновків про відповідальність УЖКГ за завдану шкоду, на висновок спеціаліста -автотехніка №0316 від 25 жовтня 2004 року, не перевіривши належність і допустимість даного доказу, який здобуто не в порядку, визначеному законом, зокрема ст. ст. 66, 143, 144 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розпорядження міського голови №708 від 30.08.2005 року «Про перекриття руху автотранспорту по вул. Карпенка -Карого» (а.с.4) було перекрито частково рух автотранспорту (одну смугу) по вул. Карпенка - Карого з 30.08.2005 року до 12.09.2005 року і виконавця робіт - ТзОВ «Компанія» ВТС» зобов»язано було встановити необхідні і попереджувальні знаки на проїжджій частині   вулиці та виконати роботи по відновленню дорожнього   покриття.

 

4

 

 

Контроль за виконанням цього розпорядження було покладено на УЖКГ міськвиконкому та ВДАІ Луцького MB УМВС.

Згідно даного розпорядження Директором ТзОВ «Компанія»ВТС» було затверджено схему організації тимчасового руху транспорту по вул. Карпенка - Карого (а.с.6,7), яку було погоджено з начальником ВДАІ Луцького MB УМВС, відповідно до якої були встановлені огороджувальні пристрої та на правій смузі руху перед поворотом з вул. Чорновола на вул. Карпенка - Карого були встановлені дорожні знаки: 1.37 -«Дорожні роботи»; 3.21 - «В»їзд заборонено»; 3.29 - «Обмеження максимальної швидкості - ЗО» та 4.8 - «Об»їзд перешкоди з лівого боку» і перед розривом розділеної смуги - 3.42 «Кінець всіх заборон і обмежень» та 4.9 - «Об»їзд перешкоди з правого або з лівого боку і після розриву роздільної смуги - 4.7 «Об»їзд перешкоди з правого боку». На лівій смузі руху були встановлені дорожні знаки : 3.29 - «Обмеження максимальної швидкості - 40»; 1.26 - «Двосторонній рух»; 3.29 - «Обмеження максимальної швидкості ЗО»; 1.5.3 - «Звуження дороги з лівого боку».

В цей же день 30.08.2005 року ДАІ було вчинено припис №184 (а.с.144), яким зобов»язано було директора ТзОВ «Компанія»ВТС» обладнати місце проведення ремонтних доріг технічними засобами організації дорожнього руху згідно схеми, який було виконано, що підтвердив в даному судовому засіданні свідок ОСОБА_7. -інспектор дорожнього руху, який, крім цього, підтвердив, що ця ділянка дороги з цього часу неодноразово перевірялась інспекторами ДАІ і всі дорожні знаки були встановлені.

На момент зіткнення транспортних засобів під керуванням ОСОБА_2. та ОСОБА_4. - 07.09.2005 року ВІЗ з усіх встановлених відповідно до Схеми дорожніх знаків був відсутній знак - 4.7 «Об»їзд перешкоди з правого боку», що був розташований після розриву роздільної смуги дороги, після знака 3.42 «Кінець всіх заборон і обмежень», що підтверджується схемою ДТП, показаннями свідка ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_9 в даному судовому засіданні показав, що 7 вересня 2005 року зранку, перед початком дорожніх робіт всі дорожні знаки на даній ділянці дороги були і відсутність знака 4.7 «Об»їзд перешкоди з правого боку» в 13 °, коли сталось ДТП, пояснити не може.

До зіткнення транспортні засоби, як пояснили ОСОБА_2. і ОСОБА_4., рухались із швидкістю 50 км./год.

Зіткнення автомобілів відбулось на лівій смузі руху, смузі руху автомобіля «Ауді» під керуванням ОСОБА_4., по якій, проминувши розрив роздільної смуги дороги, продовжував рухатись на своєму автомобілі «БМВ» ОСОБА_2. в момент здійснення автомобілем «Ауді - 100» під керуванням ОСОБА_4. маневру обгону автомобілів, що рухались попереду нього, що підтверджується крім пояснень ОСОБА_2. і ОСОБА_4., матеріалами адміністративної справи Луцького міськрайонного суду №3- 26237 /05 року.

Свідок ОСОБА_10. в даному судовому засіданні показав, що протокол про адмінправопорушення був складений ним на водія ОСОБА_2., оскільки зіткнення автомобілів сталось після розриву роздільної смуги на лівій смузі руху, по якій на автомобілі рухався ОСОБА_4. і будь - яких заборон чи обмежень для водія ОСОБА_2. повернутись на свою праву смугу руху через розрив роздільної смуги, як їхали більшість транспортних засобів, не було. При цьому він не звертав уваги на дорожні знаки по лівій смузі руху - напрямку руху водія ОСОБА_4. і не зафіксував їх на схемі ДТП.

Аналізуючи вищенаведені докази, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачами - УЖКГ, як власником дороги та ТзОВ «Компанія»ВТС», як виконавцем ремонтних робіт було вжито всіх необхідних заходів щодо безпеки дорожнього руху, як цього вимагає ст. 24 ЗУ «Про дорожній рух» та «Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони» (Р.П п. 11), затверджені постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.19994 року .

 

5

 

Водії транспортних засобів: «БМВ» - ОСОБА_2. та «Ауді- 100» - ОСОБА_4., повинні були рухатись відповідно до наявних дорожніх знаків та з врахуванням дорожньої обстановки. Зокрема, водій «Ауді -100» ОСОБА_4., повинен був рухатись з дотриманням вимог дорожніх знаків: 3.29 - «Обмеження швидкості» - спочатку 40 км., а тоді - 30 км., яку не повинен був перевищувати відповідно до п.12.9 «Правил дорожнього руху»; 1.26 - «Двосторонній рух» та 1.5.3 - «Звуження дороги з лівого боку», а при здійсненні маневру обгону повинен був дотримуватись п.п.14.2, 10.1. «Правил дорожнього руху». Водій «БМВ» ОСОБА_2., виїхавши відповідно до знаків : 1.37 -«Дорожні роботи» та 4.8 «Об»їзд перешкоди з лівого боку» на зустрічну (ліву) смугу руху повинен був за наявності знака 3.42 - «Кінець всіх заборон і обмежень», що був розташований перед розривом роздільної смуги дороги при відсутності будь - яких заборонних дорожніх знаків, повинен був врахувати наявність розриву роздільної смуги, через яку було організовано рух транспортних засобів, згідно схеми (а.с.7) і через яку, як ствердив в даному судовому засіданні свідок ОСОБА_10., більшість транспортних засобів з лівої смугу руху повертали на свою, праву смугу руху.

При таких обставинах справи відсутність на цій ділянці дороги після розриву роздільної смуги дороги дорожнього знака 4.7 «Об»їзд перешкоди з правого боку», при наявності огороджувальних пристроїв та всіх інших дорожніх знаків, не дає підстав для висновку, що зіткнення транспортних засобів під керуванням ОСОБА_2. і ОСОБА_4. сталась з вини УЖКГ як власника дороги та для покладення на нього відповідальності за завдану їм внаслідок цього шкоду.

Висновки суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ТзОВ «Компанія»ВТС» є правильними і доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків.

Керуючись ст. ст. 309, 316, 319 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, колегія суддів , -

 

ВИРІШИЛА :

 

Апеляційну скаргу відповідача Управління житлово - комунального господарства Департаменту житлово - комунального господарства і будівництва Луцької міської ради задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 18 грудня 2006 року в частині задоволення позовних вимог і стягнення з управління житлово - комунального господарства департаменту житлово - комунального господарства і будівництва Луцької міської ради в користь ОСОБА_1, ОСОБА_251845 грн. 72 коп. завданої матеріальної шкоди, 3000 грн. моральної шкоди, 755 грн. 76 коп. судових витрат та в користь ОСОБА_4 26392 грн. 10 коп. матеріальної шкоди, 4000 грн. моральної шкоди, 1964 грн. 03 коп. судових витрат -скасувати.

В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_4до управління житлово - комунального господарства департаменту житлово - комунального господарства і будівництва Луцької міської ради про стягнення матеріальної і моральної шкоди відмовити.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ТзОВ «Компанія»ВолиньТеплоСервіс» залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України    протягом двох місяців з дня

набрання ним законної сили.