У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Верещак В.М.,
суддів Гошовської Т.В., Заголдного В.В.,
за участю прокурора Ковтун Н.Я.,
засудженого ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційними скаргами засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, раніше судимого: 23 грудня 2005 року Пролетарським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі; звільненого 19 квітня 2007 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 13 днів за ухвалою Кіровського районного суду м. Макіївки від 12 квітня 2007 року,-
засуджено за ч. 2 ст. 15 і пунктами 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 2 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 3 ст. 289 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 2 ст. 194 КК України на 6 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має на утриманні малолітню дитину, раніше двічі судимого, останній раз 30 липня 2007 року Київським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України на 7 років 1 місяць позбавлення волі; звільненого 21 квітня 2009 року умовно-достроково на 2 роки 3 місяці 25 днів за ухвалою Торезького міського суду Донецької області від 10 квітня 2009 року,-
засуджено за ч. 2 ст. 15 і пунктами 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 2 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 3 ст. 289 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 2 ст. 194 КК України на 6 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом частково складання покарання ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Донецька і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Постановлено стягнути із засуджених у солідарному порядку на користь потерпілого ОСОБА_7 260 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 8 000 грн. – моральної шкоди; на користь потерпілого ОСОБА_8 13 842 грн. 48 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 40 000 грн. – моральної шкоди.
Як визнав встановленим суд, 22 липня 2009 року приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_6 та ОСОБА_5, будучи особою, яка раніше вчинила розбійний напад, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою групою осіб, за детально наведених у вироку обставини, вчинили розбійний напад на водія автомобіля ВАЗ 2108 ОСОБА_7. При цьому заподіяли потерпілому ножем різану рану передньої поверхні шиї, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я та заволоділи його майном на загальну суму 260 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_6 та ОСОБА_5, будучи особами, які раніше вчинили розбійний напад, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взявши із собою два ножі, маючи намір вчинити умисне вбивство водія таксі з корисливих мотивів під час розбійного нападу на нього з метою заволодіння його транспортним засобом та грошима, біля профілакторію “Шахтарські Зорі” по вул. Будьоновських Партизан у м. Донецьку зупинили автомобіль ВАЗ 21061 під керуванням ОСОБА_8 та попросили відвезти їх на вулицю Дудінську, на що останній дав шкоду. При цьому, діючи згідно попередньої домовленості, ОСОБА_5 сів на заднє сидіння за водієм, а ОСОБА_6 спереду поряд із ОСОБА_8 Під час руху по вул. Дудінській ОСОБА_5, реалізуючи спільний умисел, спрямований на умисне вбивство потерпілого під час розбійного нападу на нього, ззаду напав на ОСОБА_8 та, утримуючи його за голову, приставив йому до горла ніж, а ОСОБА_6 у цей час ножем завдав йому не менше ніж 3 удари в область шиї. Після чого засуджені перетягнули потерпілого на заднє сидіння та, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для його життя та здоров'я, наказали сидіти тихо та не чинити їм опір. Потім, реалізуючи спільний умисел, спрямований на незаконне заволодіння автомобілем вартістю 12 885 грн. 90 коп., ОСОБА_6 сів на місце водія і з допомогою ОСОБА_8 завів двигун та почав рух, але не справився з керуванням і біля будинку АДРЕСА_1 врізався у дерево. Після цього засуджені, продовжуючи свої дії, направлені на умисне вбивство потерпілого, поклали його у багажник автомобіля, який зачинили та, заволодівши майном ОСОБА_8 на загальну суму 2 376 грн. 58 коп., діючи з особливою жорстокістю, маючи при цьому також умисел на умисне знищення майна шляхом підпалу, підпалили автомобіль. Смерть потерпілого не настала з причин, що не залежали від волі засуджених, оскільки йому вдалося самостійно вибратися з автомобіля та втекти. Побачивши це, засуджені намагались його наздогнати, а потім повернулися до автомобіля і, побачивши, що вогонь погас, знову підпалили автомобіль, який у результаті цих дій був знищений. Згідно висновку судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_8 були виявлені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
У касаційному поданні прокурор, не заперечуючи доведеності винуватості засуджених та правильність кваліфікації їх дій, порушує питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з м'якістю призначеного їм покарання. Своє прохання мотивує тим, що, обираючи засудженим покарання, суд належним чином не врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, конкретні обставини справи та дані про їх особи, які свідчать про їх підвищену суспільну небезпечність. Також вказує, що суд безпідставно не визнав рецидив злочину як обставину, що обтяжує покарання. Крім того, посилається на те, що, кваліфікуючи дії засуджених за ч. 2 ст. 187 КК України за епізодом вчинення цих дій щодо ОСОБА_8, суд безпідставно вказав на наявність в їх діях такої ознаки цього складу злочину як вчинення його з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу. Також прокурор вказує на те, що суд всупереч вимогам ст. 335 КПК України не вирішив питання про стягнення із засуджених судових витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.
За змістом касаційної скарги та доповнень до неї засуджений ОСОБА_5 посилається на безпідставність засудження за вчинення злочинів щодо потерпілого ОСОБА_8 При цьому, наводячи свій аналіз наявним у справі доказам, вказує на те, що показання потерпілого ОСОБА_8 щодо обставин вчинення злочину, осіб нападників, знаряддя злочину та завданою йому шкоди носять суттєві суперечності, які судом не усунуті. Зазначає, що висновки судово-медичної, судових автотехнічної та пожежної експертиз є сумнівними та суперечать наявним у справі доказам. Також посилається на те, що під час досудового слідства було порушено його право на захист, оскільки переважна більшість слідчих дій з ним проводилася без участі захисника, а у тому, щоб його захист здійснювала його дружина слідчий безпідставно відмовив. Заперечує, що знаходився в стані алкогольного сп'яніння та стверджує, що суд належним чином не дослідив даних про його особу, зокрема, про те, що він працював. Вказує і на інші, на його думку, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону як з боку досудового слідства, так і суду. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
Крім того, засуджений ОСОБА_5 заперечує проти задоволення касаційного подання прокурора та вказує на те, що воно не підлягає розгляду у зв'язку з пропуском прокурором строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема, застосування до нього недозволених методів слідства, порушення права на захист, що призвело до безпідставного засудження за вчинення злочинів щодо ОСОБА_8, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Також вказує на суперечності в показаннях потерпілого ОСОБА_8 та на відсутність у нього попередньої змови із ОСОБА_5 на умисне вбивство потерпілого, заволодіння його автомобілем та підпал автомобіля.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який не підтримав касаційне подання та заперечував проти задоволення касаційних скарг, пояснення засудженого ОСОБА_5, який підтримав свою касаційну скаргу та заперечував проти задоволення касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання та касаційних скарг засуджених, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню в повному обсязі, а касаційні скарги засуджених – частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 398 КПК України невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого є підставою для скасування вироку.
Стаття 65 КК України передбачає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Доводи касаційного подання, що вирок є незаконним внаслідок м'якості призначеного ОСОБА_6 та ОСОБА_5 покарання, є обґрунтованими.
У достатній мірі, як про це правильно йдеться в касаційному поданні, судом не врахована ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, зокрема, двох епізодів розбійного нападу та замаху на умисне вбивство за кількох обтяжуючих обставин; дані щодо осіб засуджених, з яких убачається, що раніше вони притягалися до кримінальної відповідальності, у тому числі й за вчинення корисливих злочинів, а ОСОБА_5 вчинив злочин у період умовно-дострокового звільнення, не працювали, за місцем проживання характеризуються задовільно; наявність обтяжуючої покарання обставини – вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння та відсутність пом'якшуючих покарання обставин.
За таких обставин, колегія суддів, вважає, що призначення обом засудженим покарання є невиправдано м'яким.
Що стосується доводів касаційної скарги засудженого ОСОБА_5 про те, що касаційне подання прокурора не підлягає розгляду, оскільки подане з пропуском строку на касаційне оскарження, то вони є безпідставними, оскільки, як свідчать матеріали справи, касаційне подання подано прокурором у строки, передбачені законом із дотриманням вимог ч. 4 ст. 89 КПК України.
З огляду на викладене, вирок суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно всебічно, повно й об'єктивно дослідити всі наявні у справі докази, дати їм належну оцінку у вироку з дотриманням вимог ст. 334 КПК України, ретельно перевірити доводи засуджених, висунуті ним на свій захист, зокрема, і щодо порушення під час досудового слідства їх права на захист, які містяться у касаційних скаргах, перевірити й інші доводи, що містяться у касаційному поданні та, за умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення, призначити ОСОБА_6 та ОСОБА_5, покарання яке б відповідало вимогам ст. 65, ч. 4 ст. 68 КК України, оскільки призначене засудженим покарання за своїм розміром є явно несправедливим через його м'якість.
Керуючись статтями 395, 396 КПК України та абз. 1 п. 2 розділу 13 Перехідних положень Закону України від 7 липня 2010 року “Про судоустрій та статус суддів”, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора задовольнити повністю, а касаційні скарги засуджених – частково.
Вирок апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2010 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 с к а с у в а т и, а справу на правити на новий судовий розгляд.
С У Д Д І:
Гошовська Т.В. Верещак В.М. Заголдний В.В.