У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Верещак В.М.

суддів Кузьменко О.Т., Пошви Б.М.

розглянула в судовому засіданні у місті Києві 11 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора                   м. Києва на ухвалу апеляційного суду м. Києва від  3 березня 2010 року щодо ОСОБА_4

    Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2009 року засуджено

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого: 1) вироком Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2002 року за ч. 3 ст. 185 на три роки позбавлення волі, звільненого на підставі ст. ст. 75, 104 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки; 2) вироком Оболонського районного суду м. Києва від 27 липня 2004 року за ч. 2 ст. 186 КК України зі змінами, внесеними ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2004 року, із застосуванням ст.ст. 69, 71 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі, звільненого 3 січня 2006 року постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 27 грудня 2005 року умовно – достроково на один рік вісім місяців чотирнадцять днів,  

 за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 3 березня 2010 року вирок змінено, ОСОБА_4 із застосуванням ст. 69 КК України пом’якшено покарання до одного року шести місяців позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що він 1 квітня 2009 року приблизно о 2 год. 30 хв.  біля АДРЕСА_1 у                                    м. Києві із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров’я, завдавши удар кулаком  в обличчя ОСОБА_5, повторно відкрито викрав у нього мобільні телефони “Самсунг Е 310”,           “Моторола V-3”, грошові кошти у сумі 500 грн., а також золотий перстень із діамантами вартістю 20 000 грн.,  а всього майна на загальну суму              21 768 грн.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на безпідставність застосування до ОСОБА_4 апеляційним судом положень ст. 69 КК України, що призвело до невідповідності призначеного засудженому   розміру покарання ступені тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок м’якості, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає  задоволенню.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих дій за обставин, викладених у вироку, є законними і обґрунтованими та у касаційному поданні не заперечуються.

Твердження прокурора про безпідставність застосування апеляційним судом до засудженого ст. 69 КК України є неспроможними.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

 Щире каяття ОСОБА_4, відшкодування заподіяної шкоди та знаходження на його утриманні непрацюючої дружини та малолітньої  дитини визнано судом обставинами, що пом’якшують покарання. Окрім того, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_4. покарання також взяв до уваги, що засуджений, хоча й притягувався до кримінальної відповідальності, попередні злочини вчинив у неповнолітньому віці, наявність місця роботи та позитивну характеристику.

З огляду на це обґрунтованим є висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_4 призначено надто суворе покарання, а наведені обставини можна визнати такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та є підставами для пом’якшення засудженому згідно із ст. 69 КК України покарання.

Наведені у касаційному поданні доводи щодо м’якості призначеного ОСОБА_4 покарання не є достатніми для визнання неможливими виправлення засудженого в межах призначеного апеляційним судом строку позбавлення волі.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

відмовити в задоволенні касаційного подання заступника прокурора м. Києва.

Судді:

В.М.ВЕРЕЩАК О.Т. КУЗЬМЕНКО Б.М.ПОШВА      

З оригіналом згідно

Суддя Верховного Суду України                 О.Т.Кузьменко