ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2006

Справа №2-21/11676-2006

за позовом Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі  

Виконавчого комітету Одеської міської Ради, м. Одеса   

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Професіонал”, м. Сімферополь

Третя особа Одеська міська Рада, м. Одеса

про стягнення 27305,73 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Позивач Горголюк-Місюра О.С., головний спеціаліст д/п № 28/вих/д від 04.05.2006 р.

Відповідач  Павловська Ю.М., представник, д/п б/н від 10.08.2006 р., Помазан Т.Л., представник, д/п б/н від 27.07.2006 р.

Третя особа Горголюк-Місюра О.С., головний спеціаліст д/п № 219/вих/гс від 05.05.2006 р.

Прокурор Домнікова Я.І., посвідчення № 05364

          Сутність спору: Заступник прокурора Приморського району м. Одеси звернувся до Господарського суду АРК із позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської Ради, м. Одеса, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Професіонал”, м. Сімферополь, заборгованість по орендній платі за договором оренди землі від 12.11.2003 р. у розмірі 27305,73 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Свої позовні вимоги прокурор мотивував тим, що відповідач не виконує обов’язки передбачені договором оренди від 12.11.2003 р., а саме не вносить орендну плату.

У судове засідання представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача з’явився, відзив на позов не надав, позовні вимоги не визнає, та вказує, що виконавчий комітет не є належним позивачем.

Представник третьої особи у засідання суду з’явився, письмові пояснення щодо суті позовних вимог не надав, позовні вимоги прокурора підтримує.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника позивача, відповідача, третьої особи, суд, -  

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2003 р. між Одеською міською Радою, м. Одеса, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Професіонал”, м. Сімферополь, був укладений договір оренди земельної ділянки б/н.

Відповідно до умов укладеного договору оренди земельної ділянки орендодавець (Одеська міська Рада) на підставі Закону України “Про оренду землі” та рішення Одеської міської ради № 1800-XXIY від 26.09.2003 р. надає, а орендар (відповідач за позовом) приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, площею 6491 кв. м., що знаходиться  у місті Одесі, Приморському районі, вул. Педагогічна, 27, за рахунок земель міста, які раніше були надані ТОВ “Укргазіфікація Південь”, згідно з планом земельної ділянки, який є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.1. вказаного договору передбачено, що за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату. Розрахунок орендної плати здійснений відповідно до “Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками і за часткову участь у землекористуванні в м. Одесі”, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 702-XXІІІ від 29.02.2000 р., та рішень Одеської міської ради № 1709-XXІІІ від 31.10.2000 р. і № 1061-XXІY від 26.03.2003 р., постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. № 783 “Про проведення індексації грошової оцінки земель” (з урахуванням коефіцієнту індексації 1.182 та 1.02).

Прокурором позов заявлено в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської Ради, який не є стороною у вказаному договорі, отже не має ніяких прав чи обов’язків щодо іншої сторони за цим договором.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже при таких обставинах, вимоги прокурора задоволенню не підлягають.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 29 серпня 2006 р.

На підставі викладеного, ст. ст. 33, 34, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.