Справа № 22ц-8289/10 Суддя по 1 інстанції – Вострікова Л.В.
Категорія 34 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.
Рішення
Іменем України
24 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Галущенка О.І.,
суддів - Кутової Т.З., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання - Поліщук Ю.В.,
за участю :
- позивача ОСОБА_2,
- представника відповідача - Страхового товариства – ОСОБА_3,
- відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2010 року у справі за
позовом
ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,
встановила:
В травні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», (далі – Страхове товариство), ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.
Позивач вказував, що 9 вересня 2008 року біля 14 год. 40 хв., з вини ОСОБА_4 сталася транспортна пригода в м. Вознесенську Миколаївської області, який керуючи автомобілем «Volkswagen –LT35», державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Осадчого, не дотримався безпечної дистанції допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ - 21063», державний номер НОМЕР_2, який знаходився під його керуванням та зупинився в попутному напрямку по тій самій смузі.
Внаслідок цієї дорожньо – транспортної пригоди, зазначав позивач, автомобілю, який належить ОСОБА_6 та знаходиться в його володінні, спричинені механічні ушкодження, а йому моральна шкода.
Страхове товариство відшкодувало йому 3 453,24 грн., однак розмір відшкодування не відповідає розміру спричиненого збитку.
Уточнюючи позовні вимоги, позивач просив стягнути на відшкодування майнової шкоди:
- зі Страхового товариства - 9 466,32 грн.,
- зі ОСОБА_4- 1995,22 грн. майнової шкоди та 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Заперечуючи проти позову Страхове товариство посилалось на обгрунтованість висновків їх спеціалістів щодо розміру відшкодування.
Не погоджуючись з позовними вимогами, ОСОБА_4 вважав, що майнова шкода в межах передбаченого законом ліміту 25 500 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок страховика, а вимоги щодо відшкодування моральної шкоди не доведені.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто на користь позивача зі Страхового товариства - 9 488,32 грн. на відшкодування майнової шкоди, зі ОСОБА_4 на відшкодування майнової шкоди – 1 995,22 грн. та на відшкодування моральної шкоди 3 000 грн., а також 1101 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду щодо вирішення спору відносно нього, просив його скасувати в цій частині та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову до нього.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Вирішуючи спір, районний суд виходив з того, що майнову шкоду в межах ліміту страхових сум 25 500 грн. відшкодовує позивачу Страхове товариство, а інші збитки, понесені позивачем у зв’язку з ДТП відшкодовує винуватець ДТП - ОСОБА_4
Однак, при вирішенні спору районний суд помилково послався на ст. 1166 ЦК України, яка регулює загальні норми відшкодування шкоди, та допустив помилку при обрахуванні розміру відшкодування збитку.
На підставі ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних на відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України підлягає відшкодуванню й моральна шкода, спричинена з вини відповідача.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 9 вересня 2008 року з вини ОСОБА_4 сталася транспортна пригода, який керуючи автомобілем «Volkswagen –LT35», державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Осадчого, не дотримався безпечної дистанції допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ - 21063», державний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача та зупинився в попутному напрямку по тій самій смузі.
Внаслідок ДТП автомобілю, власником якого є ОСОБА_7 та яким на належній правовій підставі володіє (за доручення) позивач, спричинені механічні ушкодження, а позивачу - моральна шкода.
В зв’язку з порушенням ОСОБА_4 п.13.1 Правил дорожнього руху, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2009 року його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП України (а.с.17).
Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується висновком експертизи від 7 жовтня 2009 року вартість відновлювального ремонту (14 334,33 грн.) є більшою, ніж вартість самого пошкодженого автомобіля на час ДТП, тому відшкодуванню підлягала вартість пошкодженого автомобіля в сумі 14 134,84 грн.
Страхове товариство відшкодувало позивачу лише 3453,24 грн. ( за мінусом 510 грн. франшизи) за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним зі ОСОБА_4
За рішенням суду зі Страхового товариства стягнуто додатково 9 488,32 грн. на відшкодування майнової шкоди.
В цій частині судове рішення не оскаржується.
При вирішенні спору, районний суд стягнув зі ОСОБА_4 1415,01 грн., як різницю між вартістю відновлювального ремонту та сумою страхового відшкодування (14 334,33 грн. – 12919,32 грн. = 1415,01 грн.). Однак, враховуючи висновок експертизи, відшкодуванню підлягає вартість автомобіля на час ДТП, а не вартість його відновлювального ремонту, на що не звернув уваги районний суд.
Водночас, стягуючи зі ОСОБА_4 580,21 грн. судових витрат (421,91 грн. витрати на експертизу та 158,30 грн. виклики та повідомлення), вважав їх збитками позивача, тому стягнув в рахунок відшкодування майнової шкоди (1415,01 грн. + 580,21 грн. = 1995,22 грн.).
Крім того, стягнув додатково ще 1101 грн. судових витрат (800 грн. правова допомога + 250 грн. ІТЗ + 51 грн. судовий збір = 1101 грн.), проте невірно обрахував їх розмір, оскільки позивачем підтверджені витрати на правову у розмірі 400 грн., а не 800 грн., як зазначив районний суд.
Такі розрахунки є помилковими.
Збитками, які підлягають додатковому відшкодуванню на користь позивача є розмір франшизи 510 грн., які позивач не доотримав від Страхового товариства.
Розмір судових витрат, які підлягають стягненню безпосередньо з винуватця ДТП, складає 1281,21 грн., а не 1681,21 грн., як загалом визначив суд першої інстанції.
Розмір судових витрат складається із суми витрат: 421,91 грн. на проведення експертизи, 158,30 грн. - виклики та повідомлення, 800 грн. правова допомога + 250 грн. ІТЗ + 51 грн. судовий збір.
Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, на думку колегії суддів, районний суд її завищив. З врахуванням всіх обставин спору, характеру правопорушення, обсягу спричинених позивачу моральних страждань та ступеню їх доведеності, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір компенсації моральної шкоди з 3000 грн. до 1500 грн.
В зв’язку з чим рішення районного суду підлягає зміні на підставі п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2010 року змінити частині стягнення грошових сум зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2.
Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 510 грн. (п’ятсот десять грн.) на відшкодування майнової шкоди, 1500 грн. (одна тисяча п’ятсот грн.) на відшкодування моральної шкоди, а також 1281,21 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят одна грн. 21 коп.) судових витрат.
Рішення районного суду в частині стягнення розміру відшкодування з відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_2 залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді: