КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________    

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року                                             м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області  

         в складі :  головуючого судді Шершуна В.В.

    суддів Костенка А.М., Ніколової Б.Ю.                      

                                                   при секретарі Товкан І.І.

                                 з  участю сторін та їх представників

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5191 за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Городоцького районного суду від 26 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 30540 грн. з врахуванням індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів  

в с т а н о в и л а :

12.04.2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась з позовом в суд, який доповнила 25.05.2010 року. З врахуванням змін, вона вказувала, що домовилась в 2007 році з відповідачем (своїм рідним братом) що дасть йому 35 540 грн. на придбання житла. Такий договір виник, оскільки брат жив з матір’ю, ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, який належав матері і перебував з нею в поганих стосунках. Тому вони домовились, що вона дає брату кошти, а брат звільняє будинок матері. Однак, брат кошти витратив на свої потреби, а потім помирився з матір’ю, яка подарувала йому свій будинок, а в 2010 році померла. Таким чином, позивачка вважає, що ОСОБА_3 набув майно іншої особи (позивачки) без достатньої правової підстави і зобов’язаний повернути його, оскільки підстава на якій майно було набуте відпала. В зв’язку з цим, позивачка просила стягнути з відповідача 30540 грн. основного боргу, а також в рахунок компенсації інфляційного здешевлення коштів 14169, 34 грн. і 3% річних від простроченої суми – 2215 грн. 15 коп., а всього 16 383 грн. 49 коп.. Остаточна сума, яка підлягала стягненню з відповідача, на думку позивачки, склала 46923 грн. 49 коп..

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 26.08.2010 року в позові ОСОБА_1 відмовлено в зв’язку з недоведеністю вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Вона вказувала, що між нею і відповідачем була домовленість про придбання житла для відповідача. З цією метою вона перерахувала брату 30540 грн. (на той час 6 000 доларів США), які він мав сплатити, як завдаток за будинок, а решту – ще 6 000 доларів мав дати їх брат ОСОБА_5. Оскільки відповідач не виконав домовленості, в порядку ст.1212 ЦК України він повинен, на думку апелянта, повернути ці кошти, а у відповідності зі ст.526 ЦК

______________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції – Сакенов Ю.К.                        Справа № 22ц-5191

Доповідач -  Шершун В.В.                                                                                   Категорія № 57  

України відшкодувати інфляційне здешевлення коштів і сплатити 3% річних. В зв’язку з цим, апелянти просять рішення скасувати в зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи і поставновити нове рішення, яким повністю задоволити її позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Згідно ст..308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

Факт перерахування позивачкою відповідачеві, 21.11.2007 року через установи „Райфайзен Банк Аваль”, 30 540 грн. доведений відповідними банківськими документами і ніким не оспорюється.

Разом з тим, ОСОБА_3 пояснив, що названа сума призначалась для догляду за матір’ю і саме на ці цілі він витратив її.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, ОСОБА_1 не надала суду достатніх і допустимих доказів про те, що між нею і відповідачем була якась інша домовленість, як і не довела того, що відповідач використав отримані кошти не за цільовим призначенням. Посилання апелянтки про те, що матір отримувала пенсію в розмірі 1 000 грн., а тому не потребувала допомоги є надуманими і не відповідають дійсності.

За таких обставин, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не довела своїх позовних вимог, а тому підставно відмовив їй в позові.

Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.    

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити .

Рішення Городоцького районного суду від 26 серпня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

    Головуючий /підпис/

    Судді /підписи/

Копія вірна: суддя апеляційного суду                                                                        В.В. Шершун