КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Шершуна В.В.
суддів Костенка А.М., Ніколової Б.Ю.
при секретарі Товкан І.І.
з участю ОСОБА_1 та її представника – ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5067 за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_3 на рішення Кам”янець-Подільського міськрайонного суду від 09 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Голосківської сільської ради Кам”янець-Подільського району, Кам”янець-Подільського РВУ МВС України в Хмельницькій області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
15.05.2009 року позивачка звернулась до суду. Вона вказує, що є власником будинку АДРЕСА_1. В даному будинку, як члени сім’ї власника будинку були зареєстровані її син, невістка і онука – ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які в цьому будинку не проживали. Сім’я сина з 1998 року проживає в Греції, де син ІНФОРМАЦІЯ_3 помер внаслідок нещасного випадку. Після смерті сина невістка і онука до неї не приїжджають, живуть в м. Кам”янець-Подільському в квартирі АДРЕСА_2 і понад один рік не проживають в будинку без поважних причин. Тому позивачка просила визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на на житло в будинку АДРЕСА_1. В ході розгляду справ позивачка уточнила свої позовні вимоги і вказала, що відповідачі і її син були прописані в її будинку без її згоди і в той час, коли будинку не існувало, оскільки в 1998 році нею була придбана лише земельна ділянка для будівництва, в зв’язку з чим, вона просила визнати реєстрацію відповідачів в її будинку незаконною. 24.06.2010 року ОСОБА_3 відмовилась від своїх вимог щодо визнання реєстрації незаконною і в цій частині справа провадженням закрита.
Рішенням Кам”янець-Подільського міськрайонного суду від 09 серпня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати по 23 грн. з кожної.
_______________________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Корніюк А.П. Справа № 22ц-5067
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 41,44
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 оскаржили його в апеляційному порядку. Вони просять рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким в позові відмовити.
Вони посилаються на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, оскільки позов в порядку ч.2 ст.405 ЦК України був заявлений 25 травня 2009 року, хоча позивачка стверджує, що відповідачі перестали приїжджати до неї після смерті сина, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_3, а отже з моменту смерті ОСОБА_5 до моменту заявлення позову не пройшло одного року.
Крім того, суд не врахував поважних причин відсутності в будинку ОСОБА_3, яка навчається в Греції і в жовтні 2008 року отримала паспорт громадянки України як проживаюча за спірною адресою. Апелянт також вважає, що ОСОБА_1 також з поважних причин знаходиться в Греції, оскільки приймає участь в розслідуванні загибелі чоловіка.
Колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Частина 1 ст.308 ЦПК України встановлює, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно встановлено фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.
Згідно ч.2ст. 405 ЦК України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленністю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 з 20,08.2002р. в житловому будинку, що належить позивачці, однак за вказаною адресою не проживали та не проживають без поважних причин понад один рік. Дані факти підтверджуються матеріалами справи; рішенням Голосківської сільської ради №14 від 30.03.2001р., свідоцтвом про право власності на домоволодіння від 12.04.2001р., актами від 15.10.2008р., 17.11.2008р, 11,12,2008р,, 08.01.2009р., 03.02.2009р. щодо обстеження господарства ОСОБА_4 на предмет проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Довідкою виконкому Голосківської сільської ради № 288 від 09.07.2010р., згідно якої вбачається, що відповідачі з 20.08.2002р. зареєстровані по теперішній час за адресою АДРЕСА_1, однак за вказаною адресою не проживали і не проживають. Показами свідка ОСОБА_7, яка суду показала, що відповідачі за вказаною адресою ніколи не проживали, при перевірки та складання актів їх ніколи не було. Аналогічні покази дали свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 які також суду показали, що відповідачі ніколи не були членами сім’ї позивачки. Крім того, свідок ОСОБА_9, суду показала, що їй відомо зі слів ОСОБА_4, який помер в 2008р., що він, його дружина та донька, коли приїжджали з Греції, то зупинялися в м. Кам”янці-Подільському.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції підставно не прийняв до уваги пояснення представників відповідачів про те, що ОСОБА_3 в 2008р. була на території України та особисто отримувала паспорт, оскільки дане твердження в суді доведено не було і спростовується показами свідка ОСОБА_7, яка показала, що надавала довідку щодо реєстрації ОСОБА_3 персонально ОСОБА_1 Суд також обґрунтовано не взяв до уваги довідку щодо навчання ОСОБА_3, з огляду на те, що вона повнолітня, а крім того, як видно з матеріалів справи, фактично ігнорує навчання. Суд обгрунтовано не прийняв до уваги пояснення представників відповідачів в тій частині, що перерахування коштів відповідачкою ОСОБА_1 29.06.2007р. та 29.03.2008р. чоловіку позивачки, оскільки цей факт не стосується житлових прав і обов’язків сторін.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянтів про поспішне заявлення позивачкою позову – раніше ніж за один рік після смерті сина, оскільки на момент смерті ОСОБА_5 відповідачі також не проживали в спірному будинку – знаходились в Греції, а на момент винесення судового рішення пройшло більше 2-х років з моменту смерті ОСОБА_5 і відповідачі продовжували проживати в Греції. Нічим не підтверджено і факт участі відповідачки ОСОБА_1 в розслідуванні смерті чоловіка, а факт навчання ОСОБА_3 в професійному ліцеї не дає підстав вважати, що вона з поважних причин відсутня за місцем реєстрації, оскільки практично з 1998 року в цьому будинку не проживає і перебуває постійно в Греції.
Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Кам”янець-Подільського міськрайонного суду від 09 серпня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду В.В. Шершун