КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Шершуна В.В.
суддів Костенка А.М., Ніколової Б.Ю.
при секретарі Товкан І.І.
з участю сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-4509 за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 25 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
03.03.2010 року позивач звернувся в суд. Він вказував, що є наймачем квартири АДРЕСА_1. 24.08.1996 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_3, яка була зареєстрована у його квартирі як член сім’ї наймача. 09.03.2004 року шлюб між ними розірваний, а 19.07.2004 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4, яка проживає з ним в квартирі. Позивач вказав, що ОСОБА_3 в квартирі не проживає – має у своїй власності інше житло. Починаючи з липня 2009 року він став документально фіксувати відсутність відповідачки в квартирі, а тому, оскільки ОСОБА_3 понад шість місяців не проживає в спірній квартирі, на підставі ст.71 ЖК України, позивач просив визнати її такою, що втратила право на житло у його квартирі.
Рішенням Кам”янець-Подільського міськрайонного суду від 25 червня 2010 року в позові відмовлено. При цьому суд виходив з того, що позивач не довів своїх позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду представник позивача ОСОБА_2 оскаржив його. Апелянт просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право на житло в квартирі АДРЕСА_1. При цьому, апелянт посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. На думку апелянта, суд дав неналежну оцінку зібраним по справі доказам, оскільки не мотивував чому приймає одні докази та відхиляє інші. Неправильним вважає апелянт і посилання судом першої інстанції на рішення Кам”янець-Подільського міськрайонного суду від 31.08.2005 року, яким було встановлено, що відповідачка на законних підставах проживає в квартирі, оскільки позов був заявлений з підстав не проживання відповідачки у спірній квартирі за період з 08.07.2009 року.
В зв’язку з цим, апелянт вважає, що докази відповідачки про проживання її в
_______________________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Вдовичинський А.В. Справа № 22ц-4509
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 41,44
квартирі суду слід було оцінити критично. При цьому, заперечуючи доводи відповідачки апелянт вказує, що запрошення на вибори розсилається за місцем реєстрації, а поштові повідомлення надсилаються на ту адресу, яку вказує кореспондент, квартплату відповідачка вносила чисто символічно – 24,45 грн. на рік, а свідки з її боку зацікавлені в розгляді справи. Апелянт також вказує, що наявність у відповідачки іншого житла на праві власності в м. Кам”янець-Подільському свідчить про втрату нею права на проживання в спірній квартирі.
Колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Частина 1 ст.308 ЦПК України встановлює, що апеляційних суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частина 2 ст.405 ЦК України встановлює, що член сім’ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між власником житла або законом.
Названа норма має приоритетне значення в порівнянні з нормою ст.71 ЖК України, оскільки регулює ті ж суспільні відносини, але прийнята пізніше і є спеціальною в порівнянні зі ст.71 ЖК України.
З огляду на викладене, станом на 25 червня 2010 року, тобто на день розгляду справи, позивач не довів відсутність відповідачки в спірній квартирі понад один рік, оскільки, як сам визнає, „документально” її відсутність почав фіксувати лише в липні 2009 року.
В зв’язку з цим, обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог позивача.
Так, судом встановлено, що відповідно до рішення Кам”янець-Подільського міськрайонного суду від 31.08.2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою встановлено, що відповідачка проживає в спірній квартирі як бувший член сім'ї наймача квартири ОСОБА_1 і зареєстрована у спірній квартирі.
Твердження апелянта про незаконність посилання суду на дане судове рішення не може бути прийнято до уваги, оскільки це суперечить ч.3 ст.61 ЦПК України, згідно якої обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Колегія суддів не може прийняти до уваги і інші посилання апелянта, оскільки суд першої інстанції обґрунтовано і підставно не взяв до уваги доводи представника позивача та надані ним в підтвердження непроживання відповідачки в спірній квартирі акти перевірки паспортного режиму від 08.07.2009 р., 28.09.2009 р., 25.11.2009 р., 03.02.2010 р.. Так, допитана в якості свідка по справі паспортист КП „Житловик" ОСОБА_6 пояснила, що при складанні актів заходила тільки на поріг квартири, а в саму квартиру не заходила, кімнати не оглядала, свідків для підписання актів приводив помічник позивача. Допитаний в якості свідка майстер КП „Житловик" ОСОБА_7 пояснив, що при складанні актів знаходився в дворі будинку, в спірну квартиру не заходив, свідків запрошував помічник позивача, відповідачку не знає так як на дільниці працює недавно. Свідок гр. ОСОБА_8 пояснила, що здійснює догляд за новонародженою малолітньою дитиною, відповідачки тривалий час в будинку не бачила, піднімалася в спірну квартиру для підписання актів, була тільки в одній кімнаті, кімната якою користується відповідачка була закрита. Суд також враховував, що при складанні зазначених актів брали участь знайомі позивача, які проживають в інших під'їздах багатоквартирного будинку АДРЕСА_1. Суд не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_9 про відсутність відповідачки в квартирі, оскільки він не міг пояснити коли саме був у позивача в квартирі, перебуває з ним в дружніх відносинах.
Суд також обґрунтовано відхилив покази свідка ОСОБА_10, оскільки він, як син дружини позивача є зацікавлений у розгляді спарви.
Доводи представника позивача про не проживання в спірній квартирі відповідачки спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13. ОСОБА_14, ОСОБА_15, які пояснили що протягом 2009-2010 р.р. періодично приходили по відповідачки в спірну квартиру в гості. Крім цього доводи представника позивача про не проживання відповідачки в спірній квартирі, не сплати нею комунальних послуг за проживання в квартирі спростовуються приєднаними до матеріалів справи копіями квитанцій про сплату ОСОБА_3 комунальних послуг КП „Житловик” по квартплаті за січень 2009 р. - березень 2010 р., копіями абонементу та доставной картки-доручення про підписку відповідачкою періодичних видань за 2009 рік, копіями поштових повідомлень з КС „Ощадність" на ім'я відповідачки адресовані в квартиру АДРЕСА_1: запрошенням позивачці для участі в виборах Президента України 17.02.2010 р., листами з ТОВ „ІміджМейл" від 26.05.2010 р., 07.06.2010 р. Поважність тимчасової відсутності відповідачки з зв'язку з утриманням та відвідуванням хворого сина ОСОБА_16 підтверджується копіями довідок Голозубинської обласної туберкульозної лікарні від 11.06.2009 р. та від 30.03.2010 р., показами свідка ОСОБА_15
Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Кам”янець-Подільського міськрайонного суду від 25 червня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду В.В. Шершун