КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого - судді Шершуна В.В.,
суддів: Костенка А.М., Заїки В.М.
при секретарі Товкан І.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2916 за апеляційною скаргою військової частини А1358 на рішення Славутського міськрайонного суду від 29 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1358 про відшкодування шкоди, пов’язаної з несвоєчасним оформленням пенсії.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
19 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду. Він вказував, що з 17 квітня 1984 року по 10 серпня 1998 року працював у військовій частині А 4182 акумуляторником. Відповідно до Списку № 2 має право на отримання пенсії на пільгових мовах, тобто має право вийти на пенсію у 55 років. 13 липня 2007 року йому виповнилось 55 років, однак, у призначенні пенсії йому було відмовлено з посиланням на те, що належно підтверджений стаж його роботи акумуляторником складає 8 років 4 місяці 5 днів, а для виходу на пенсію на пільгових умовах необхідно 12 років 6 місяців. Такого стажу у нього достатньо, але період з 14 липня 1995 року по 10 серпня 1998 року до стажу не був зарахований, оскільки в/ч А 4182 не була проведена атестація робочого місця. Отже, через бездіяльність військової частини він втратив право виходу на пенсію у 55 років і пенсія йому призначена лише з 14 липня 2009 року, тобто у 57 років. При своєчасному оформленні пенсії з 14 липня 2007 року до 14 липня 2009 року він отримав би пенсію в сумі 12394 грн. 79 коп. Отже, винними діями в/ч А 4182 йому заподіяна матеріальна шкода у зазначеній сумі і він просить стягнути таку з її правонаступника – в/ч А 1358.
Рішенням Славутського міськрайонного суду від 29 квітня 2010 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з військової частини А 1358 с. Цвітоха Славутського району Хмельницької області на користь ОСОБА_1 12394 грн. 79 коп. матеріальної шкоди, що заподіяна у зв'язку з недоотриманням пенсії.
Не погоджуючись з рішенням суду, військова частина А 1358 оскаржила його в апеляційному порядку. Вона просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. При цьому, апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що військова частина ________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Тончук Р.І. Справа № 22ц-2916
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 5
А 4182, правонаступником якої є апелянт, не мала коштів на належну атестацію робочих місць, а тому належним відповідачем по справі має бути Міністерство оброни України, як головний розпорядник бюджетних коштів.
Колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно встановлено фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17.04.1984 року по 10.08.1998 року працював у військових частинах 33191 таА4182 акумуляторником (вч 33191 з 1.07.1996 року була перейменована на вч А 4182). Зазначена посада передбачена Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України , як така, що дає право відповідно до ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” на призначення пенсії на пільгових умовах, тобто на вихід на пенсію у 55 років для чоловіків.
Як вбачається з пояснень сторін, наявної у матеріалах справи пенсійної справи ОСОБА_1, повідомлень управління Пенсійного фонду України у м. Кам”янець-Подільському, позивачу пенсія призначена з 14 липня 2009 року, тобто по досягненні віку 57 років. У призначенні пенсії з 14 липня 2007 року, тобто у 55 років йому було відмовлено, оскільки до стажу акумуляторника йому було зараховано лише період до 1992 року (8 років, 4 місяці і 5 днів).(а.с.19) Подальший період його роботи до дня звільнення не був зарахований до пільгового стажу через відсутність даних про атестацію робочого місця відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.1992 року № 442 „Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” Порядку проведення атестації робочих місць”, яка є обов”язковою для призначення пенсії на пільгових умовах з 1992 року.
Відповідно до п. 4 Порядку атестація проводиться наказом по підприємству, організації у строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне і якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Відповідно до п. 9 цього нормативного акту перелік робочих місць з пільговим пенсійним забезпеченням після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації, а витяг з наказу додається до трудової книжки.
Такий наказ до трудової книжки ОСОБА_1 не доданий і також не наданий представником відповідача, що свідчить про те, що атестація робочих місць за період з 1992 року по 2000 рік не проводилась і відповідний наказ не видавався. Атестація була проведена вперше у 2000 році, що стверджується наказом командира вч А 4182 від 14.07.2000 року, яким затверджено перелік робочих місць працівників військової частини, яким за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку № 2 акумуляторникам (а.с.45). До цього переліку ввійшли акумуляторники ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які працювали разом з позивачем до і після його звільнення за скороченням штату (а.с.20). Отже, і ОСОБА_1 при своєчасному проведенні атестації його робочого місця мав би бути включений до такого списку і йому була б призначена пенсія у 55 років, тобто з 14 липня 2007 року. Згідно довідки управління Пенсійного фонду України у м. Кам”янець-Подільському від 30.01.2009 року № 493\05 (а.с.18) та повідомлення від 20.04.2010 року № 1832/05 сума пенсії, що була б нарахована позивачу за період з липня 2007 року по липень 2009 року складає 12394 грн.79 коп.
З пояснень представника відповідача вбачається, що атестація робочих місць вч А 4182 не була своєчасно проведена з-за відсутності коштів.
Отже, діями керівництва вч А 4182, яким не було забезпечено своєчасне проведення атестації робочих місць, заподіяна матеріальна шкода, що полягає у недоотриманні пенсії в зазначеній сумі.
Відповідно до ст. 101 Закону України „Про пенсійне забезпечення” підприємства і організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також видачу недостовірних документів.
Правонаступником вч А 4182 є вч А 1358, що стверджується повідомленням Хмельницького обласного комісаріату від 29.12.2008 року № 2709 (а.с.21), наказом Командувача військ Західного оперативного командування від 10.12.2007 року № 282, поясненнями представника відповідача.
Отже, заподіяна ОСОБА_1 матеріальна шкода підлягає стягненню саме з цієї військової частини.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на відсутність у його попередника коштів на атестацію робочих місць і вину в цьому Міністерства оборони України. ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з військовою частиною 4182, правонаступником якого є саме апелянт, який і повинен нести відповідальність за спричинену позивачеві шкоду. При цьому, колегія суддів враховує, що після відшкодування такої шкоди, апелянт не втрачає права звернутись з відповідним позовом до Міністерства оборони України за наявності до цього законних підстав і у встановленому законом порядку.
Не можуть бути прийняті до уваги і твердження апелянта, що за шкоду, спричинену ОСОБА_1 несе відповідальність не військова частина, а керівництво в/ч 4182, яке не забезпечило атестацію робочого місця, оскільки згідно ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права та підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу військової частини А1358 відхилити.
Рішення Славутського міськрайонного суду від 29 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду В.В. Шершун