КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2010 року                                             м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області  

         в складі :  головуючого судді Шершуна В.В.

    суддів Ніколової Б.Ю., Заїки В.М.                        

                                                   при секретарі Басюк А.М.

                                 з  участю сторін та їх представників

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2880 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів  

в с т а н о в и л а :

05.06.2009 року позивач звернувся в суд. Він вказував, що в 2007 році, з метою приховати від розподілу майна з колишньою дружиною, попросив ОСОБА_2 придбати для нього, за його кошти автомобіль, але оформити цей автомобіль на себе. Відповідач дав йому доручення па підставі якого 12.01.2007 року від придбав у Польщі автомобіль Мерседес-Бенц Віто за 14500 Євро на ім’я відповідача, перевіз його через митний кордон, зареєстрував його на ім’я ОСОБА_2 і користувався ним. Він також відремонтував автомобіль, провів реконструкцію, загалом витратив на автомобіль 221 738 грн.. Однак, після того, як вони з дружиною розлучились, відповідач – його тесть, забрав у нього автомобіль, а його позов про визнання права власності на цей автомобіль був рішенням Хмельницького міськрайонного суду залишений без задоволення.

В зв’язку з цим, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 221 738 грн. – вартість автомобіля і коштів вкладених в його розмитнення, реєстрацію, ремонт, реконструкцію.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 квітня 2010 року в позові відмовлено з підстав недоведеності позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Він просить рішення скасувати і справу  повернути на новий судовий розгляд. При цьому, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що не тільки він повинен доводити свої вимоги, а й відповідач зобов’язаний довести в суді свої заперечення на позов. Тому ОСОБА_1 вважає, що саме ОСОБА_2 повинен був довести за чиї кошти придбано спірний автомобіль. Рішення Хмельницького міськрайонного суду стосовно відмови йому в визнанні права власності на автомобіль, на думку апелянта, не може мати преюдиційної сили щодо даного спору.

Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно виділив в окреме провадження і справу за його позовом про  визнання недійсним договору купівлі-продажу ________________________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції –  Фурик Ю.П.                      Справа № 22ц-2880

Доповідач -  Шершун В.В.                       Категорія № 57

спірного автомобіля і не зупинив провадження по оспорюванній справі до розгляду   вищеназваного позову. На думку апелянта, суд також безпідставно відмовив йому в застосуванні до даного спору ст.ст. 1212 ЦК України, в порядку аналогії закону.

Колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Частина 1 ст. 308 ЦПК України встановлює, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом повнястю встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

Судом встановлено, що згідно з довіреністю від 26 липня 2006 року, посвідченою приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Гридіним С.О., зареєстрованою в реєстрі за № 3804, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 на період до 26 липня 2007 року купити за ціну і на умовах за своїм розсудом на його –  ОСОБА_2 ім'я за кордоном автомобіль будь-якої марки та перевезти автомобіль до місця проживання довірителя, а також зареєструвати автомобіль в органах ДАІ після його розмитнення та одержати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, виконати інші дії, пов'язані з цією довіреністю.

Як встановлено рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 02 березня 2009 року, яке ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 03 червня 2009 року залишено без змін та набрало законної сили, ОСОБА_1, діючи на підставі зазначеної нотаріально посвідченої довіреності, придбав 11 лютого 2007 року на ім'я ОСОБА_2 за 2000 євро у м. Трінум (Німеччина) автомобіль „Мерседес-Бенц Віто”, № кузова НОМЕР_1. ОСОБА_1 перевіз цей автомобіль через митний кордон України та зареєстрував в органах ДАІ УМВСУ в Хмельницькій області на ім'я відповідача – ОСОБА_2 як на власника цього автомобіля, після чого провів певні його переобладнання з вантажного на пасажирський.                                                                                                                                              

Вказані обставини в судовому засіданні ніким з учасників судового процесу не оспорені.                  

Вказаним рішенням суду в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль „Мерседес-Бенц Віто”, № кузова НОМЕР_1 відмовлено.

Окрім того, суд визнав, що позивачем та його представником не надано належних доказів, не здобуті такі і судом, які б підтвердили факт купівлі спірного автомобіля ОСОБА_1 за його власні грошові кошти.

В зв’язку з цим, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не довів своїх вимог і відмовив йому в позові.

На думку колегії суддів, безпідставним є твердження апелянтка про обов’язок відповідача довести факти на які він посилається, оскільки ці факти доведені рішенням суду, яке вступило в законну силу і яке не дивлячись на заперечення апелянта, має для даного спору преюдиційну силу, оскільки прийнято в спорі, предметами якого були ті ж самі сторони і з приводу того ж предмету спору.

Крім того, обов’язок відповідача довести факти на які він посилається наступає лише у випадку, якщо позивач довів свої позовні вимоги. В даному ж випадку позивач, апелянт по справі свої позовні вимоги не довів. Посилання апелянта про безпідставність виділення в окреме провадження його позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного автомобіля не може бути взято до уваги, оскільки в даному спорі інші сторони спору, а тому суд правильно виділив цей позов в окреме провадження. З тих же підстав суд правильно прийняв рішення про розгляд даної справи по  суті без зупинення провадження по справі до розгляду справи за позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним, оскільки той спір не має безпосереднього відношення до розгляду даної справи.

Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.  

Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

    Головуючий /підпис/

    Судді /підписи/

Копія вірна: суддя апеляційного суду                                                                  В.В. Шершун