Судове рішення #12349810

  КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 року                                             м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області  

         в складі :  головуючого судді Шершуна В.В.

    суддів Костенка А.М.,  Баса О.Г.                        

                                                   при секретарі Товкан І.І.

                                 з  участю представників сторін

   

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1485 за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Білогірського районного суду від 22 березня 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до приватного підприємця ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю „Агроін”, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, відсотків та пені за кредитним договором.

 

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів  

 

в с т а н о в и л а :

 

24.10.2009 року публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” звернулось з позовом до суду. Позивач вказував, що 18.09.2007 року між ним в особі керуючого Шепетівським відділенням №1 Цвіркун Т.Г. і приватним підприємцем ОСОБА_1 укладений кредитний договір №08.03.02.01.3597 про надання кредиту у вигляді поповнювальної лінії в сумі 150 000 доларів США. При цьому, Додаток №2 до Угоди встановив графік і розміри погашення кредиту і процентів. Поручителями ОСОБА_1 згідно договору поруки №3597/1 від 18.09.2007 року став ОСОБА_2, ОСОБА_3, згідно договору поруки №3297/2 – ТзОВ „Агроїн”.

Позивач вказував, що ОСОБА_1 не виконала своїх обов’язків по погашенню кредиту і станом на 16.10.2009 року за нею рахується заборгованість 141512,34 доларів США по тілу кредиту, 24477, 25 доларів США по прострочених відсотках, 947,27 доларів США – заборгованість по комісії, 2057,55 доларів США – пені, а всього 168994,41 доларів США. Крім того, згідно п.5.8 кредитного договору за нею рахуються штрафні санкції – 125,47 доларів США і 8449,72 доларів США – штраф.

Всього заборгованість, як вказував позивач, склала 177 569,60 доларів США. Разом з тим, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно 164 481,44 доларів США.

01.03.2010 року позивач уточнив свої позовні вимоги і збільшив свої позовні вимоги до 177569 доларів США.

Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 22 березня 2010 року постановлено  задовольнити частково позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до приватного підприємця ОСОБА_1

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції – Герасимчук Г.П.                      Справа № 22ц-1485

Доповідач -  Шершун В.В.                       Категорія № 19,27    

Григорівни, товариства з обмеженою відповідальністю „Агроін”, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, відсотків та пені за кредитним договором. Стягнуто солідарно з приватного підприємця ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та товариства з обмеженою відповідальністю „Агроін” на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”:

160027,26 доларів США, з них, 141512,34 доларів США заборгованості по кредиту та 18514,92 доларів США заборгованості по прострочених відсотках;

33735,20 грн., з них: 2453,65 грн. винагороди за кредитне обслуговування, 3945,63 грн. пені, 1000 грн. фіксованої частини штрафу та 24648,33 грн. штрафу як відсотків від суми заборгованості; 1576,32 грн. повернення сплаченого державного мита та 111,27 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

При цьому, суд виходив з того, що ОСОБА_1 не підписувала додаткові угоди до договору, а тому ця угода є недійсною з моменту її вчинення. В зхвязку з цим, суд керувався лише основною угодою від 18.09.2007 року. Суд також прийшов до висновку про те, що сума процентів по договору позивачем завищене і в дійсності становить 18 514,92 доларів США. На думку суду, відповідачкою повністю сплачено пеню і вона підлягає стягненню в сумі 484,67 доларів США. Крім того, суд вказав, що позивачем завищена сума винагороди за кредитне обслуговування, яка, на думку суду, складає 308,24 доларів США.

Суд також прийшов до висновку, що сума штрафу в розмірі 5% з суми позову заявлений позивачем завищений і повинен стягуватись в гривнях в загальні сумі 33735,20 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду приватний підприємець ОСОБА_1 та її поручителі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскаржили рішення суду в апеляційному порядку. Апелянт просить рішення Білогірського райсуду Хмельницької області від 22.03.2010 року скасувати і повернути справу на новий судовий розгляд, посилаючись при цьому на не належну оцінку доказам, яку дав суд першої інстанції, а також на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Апелянти стверджуються, що не дивлячись на умови договору, банк видав ОСОБА_1 грошові кошти не в доларах, а в гривнях з розрахунку курсу 5,05 грн. за 1 долар США, в сумі 757 500 грн. В результаті фінансової кризи, ОСОБА_1 не змогла вчасно погасити кредит, а банк, як вважають апелянти примусив поручителя ОСОБА_2 підписати додаткову угоду, яка значно погіршила становище позичальника.

Апелянти також заявляють, що в ході судового розгляду ними заявлено усно позовні вимоги про розірвання договору кредитування, але суд не вирішив їх вимог по суті.

Колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну оцінку.

Так, згідно кредитного договору №08.03.02.01.3597 від 18.09.2007 року ОСОБА_1 отримала у банку кредит в 150 000 доларів США від 14,7% річних. Згідно додатків №1 і 2 до даного договору встановлено порядок, строки і суми сплати боргу, а п.п.5-1, 5-2, 5-3 договору встановлюють фінансову відповідальність боржника за невиконання умов договору у пені в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, штрафу в сумі 2% від суми отриманого кредиту за кожен випадок порушення умов договору і штрафу в сумі 25% кредиту за його нецільове використання.

Як видно з додаткової угоди №1 до договору, розмір відсотків збільшено до 19,1 річних.

Як видно з договорів поруки №3597, 3597/1, 3597/2 від 18.09.2007 року ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ТзОВ „Агроін” взяли на себе повну солідарну відповідальність за виконання боржником ОСОБА_1 умов кредитного договору.

Факт отримання позичальником коштів в банку доведено меморіальним ордером. При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянтів на те, що кошти були отримані в грошовому еквіваленті, оскільки між позичальником і банком був укладений договір на овердрафтове обслуговування в національній валюті №08.03.04.3599 від 19.09.2007 року.

Частина 1 ст.1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В той же час, ст.625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, згідно із ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, колегія приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно визначив правову природу правовідносин між сторонами і встановив, що відповідачі в солідарному порядку зобов’язані відшкодувати позивачеві тіло кредиту, проценти та штрафні санкції.

При цьому, судова колегія враховує, що розмір стягнень ні позивачем, ні апелянтом не оскаржується.

Судова колегія також не приймає до уваги твердження апелянтів про те, що суд не розглянув їх усних позовних вимог, оскільки ЦПК України не передбачає можливості усного заявлення позову.

Згідно ст.123 ЦПК України відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

 Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

В той же час, ст.124 ЦПК України встановлює, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Бездоказовим є твердження апелянтів про примушення банком поручителя ОСОБА_2 до підписання додаткової угоди.

Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.

         

Керуючись ст.ст.308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

         Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

         Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 22 березня 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до приватного підприємця ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю „Агроін”, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, відсотків та пені за кредитним договором, залишити без зміни.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

                   

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Копія вірна: суддя апеляційного суду                                                                  В.В. Шершун  

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація