Справа №2-453/2007 p.

РІШЕННЯ

Іменем    України

18 квітня 2007 року                                                                         м.Хуст.

Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д. при секретарі судового засідання Озарук О.І. з участю представника позивача - Дубчак Н.В. відповідачки ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хуст справу за позовом органу опіки і піклування Хустської міської ради до ОСОБА_1, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 відносно її неповнолітньої дочки - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н. та стягнення з відповідачки аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 126 грн. щомісячно на користь навчального закладу, де перебуває неповнолітня. В позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачка після народження дитини, залишила її в пологовому відділенні Хустської районної лікарні, а потім дитину за постановою комісії в справах неповнолітніх при Хустській райдержадміністрації від 25.11.1992 року влаштували в Свалявський обласний будинок дитини. З 05 вересня 1997 року неповнолітню ОСОБА_2 переведено в Чинадіївський дитячий будинок. Наданий час неповнолітня перебуває в Часлівецькій ЗОШ-інтернаті для дітей-сиріт Ужгородського району. Враховуючи те, що дитина перебуває на повному державному утриманні і в подальшому виникло питання про надання їй статусу, як повної сироти, просять суд вирішити питання про позбавлення батьківських прав відповідачки. Оскільки, остання не піклується про дитину, не цікавиться її життям і за результатами перевірки спеціалістів їхнього органу, зроблено висновок про доцільність позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_2

В судовому засіданні представник позивача - Дубчак Н.В. просить суд вирішити по суті позовні вимоги, при цьому пояснивши, що відносно відповідачки не встановлено даних, які б її характеризували з негативної сторони.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що після народження дочки - ОСОБА_2 в 1992 році не змогла забрати її додому через важке мтаеріальне становище. Після чого дитину передавали з одного будинку до іншого і їй фактично не було відомо місце перебування дитини. Відповідачка також пояснила, що у неї на утриманні є старша дочка і вона не хоче втарчати свою дитину. Внаслідок свого захворювання у неї не було можливості встановити з дитиною зв'язки та навідувати її. Зараз вона знає де знаходиться дочка і має намір відвідувати дитину. Просить суд відмовити в задоволенні позову, врахувати обставини, які склалися у неї в сім'ї та стан її здоров'я.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст. 164 СК України - однією з підстав позбавлення батьківських прав є залишення батьками дитини в пологовому будинку, або в іншому закладі охорони здоров'я без поважних причин і якщо протягом шести місяців вони не виявляють щодо неї батьківського піклування.

Під час розгляду справи в судовому засіданні встановлено, що відповідачка за своїм соціальним станом є малозабезпеченою особою і проживає у важких матеріальних умовах. На протязі останніх років вона хворіє, має статус інваліда ІІ-гої групи та знаходиться на диспансерному обліку і лікуванні у лікарів онкологів.

Дану обставину в судовому засіданні ствердила відповідачка і цей факт визнала представник позивача.

Про наявність захворювання відповідачки свідчить довідка Хустської міжрайонної МСЕК серії НОМЕР_1 від 06.09.2006 року, в якій підтверджено наявінсть у відповідачки інвалідності II -ої групи та диспансеризацію у лікарів онкологів, з приводу чого вона повторно проходить обстеження у лікувальних закладах.

Судом досліджено висновок опікунської ради при органові опіки та піклування Хустської міської ради, про можливість позбавлення батьківських прав відповідачки, в якому наводяться обставини про те що ОСОБА_1 є особою ромської національності, ніде не працює, дається характеристика соціально-побутовим умовам відповідачки, про те, даних які б вказували на негативну поведінку або аморальність відповідачки у висновку не наводиться.

З огляду на вище наведене суд констатує, що належність відповідачки до ромської національності та посередні матеріально-побутові умови проживання її сім'ї не є підставою для позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітньої дитини.

При цьому суд звертає увагу на об'єктивні обставини, що зумовили матеріальне становище відповідачки, її стан здоров'я та бажання підтримувати стосунки з дитиною і приходить до висновку про поважність причин, через які відповідачка не забрала неповнолітню дочку після народження та впродовж її перебування у закладах охорони здоров'я.

Таким чином, оцінивши в сукупності встановлені по даній справі докази, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні даного позову.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. ст. 10,60,209 ЦПК, ст. 164 СК України, суд -

РІШИВ:

В задоволенні позову органу опіки і піклування Хустської міської ради до ОСОБА_1, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а також може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області.