Справа № 22ц-21227/2010 рік Головуючий першої інстанції Куція Є.М.
Категорія: 26 Доповідач: Осипчук О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„23” листопада 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Висоцької В.С.
Суддів: Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,
При секретарі: Красавіній Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 06 вересня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 06 вересня 2010 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Єнакієве на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 9000 грн.
З вказаним судовим рішенням не погодився відповідач і подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування скарги посилається на те, що позивач не надав доказів спричинення моральної шкоди, відсутній висновок МСЕК про спричинення позивачу такої шкоди, а шкода, яка завдана здоров”ю позивача, компенсована чітким виконанням держави щодо сплати тих виплат, які передбачені Законом України ?ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності”. Крім того, на момент розгляду справи відсутні норми закону, які передбачають право потерпілих на відшкодування моральної шкоди фондом, тому вимоги про відшкодування моральної шкоди треба пред’являти до підприємства, на якому працював позивач і де внаслідок не сприятливих умов праці отримав професійне захворювання. Крім того позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України.
В апеляційному суді представник відповідача Дмитрин В.В. підтримав доводи скарги в повному обсязі.
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що позивач продовж тривалого часу працював на підприємствах вугільної промисловості і був звільнений у зв’язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров*я по ст. 40 ч.2 КЗпП. Відповідно до висновку МСЕК від 24.02.2003 року позивача визнано інвалідом 3 групи і вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності в зв’язку з професійним захворюванням – хронічний бронхіт та 10% повторно по травмі 1988 року бестроково.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, і стягуючи на його користь 9000 грн., у відшкодування моральної шкоди, суд виходив із втрати професійної працездатності у 30% і з того, що умовами виробництва позивачеві спричинена моральна шкода, компенсація якої в грошовому виразі належить стягненню з відповідача, але сума в 30000 грн., яку просить стягнути позивач є завеликою.
Розглядаючи справу по суті, суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв’язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров”я позивача, регулюються Законом України ?ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року ( з наступними змінами).
За змістом ст.ст. 21,28,30,34,35 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги заперечення представника відповідача, оскільки втрата 30% професійної працездатності у зв’язку з пофесійним захворюванням вперше встановлено позивачу висновком МСЕК від 24 лютого 2003 року, і таким чином право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України ?ро державний бюджет на 2006 рік”, так і Законом України ?ро державний бюджет на 2007 рік” та Законом України ?ро внесення змін до Закону України ?ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007 року.
Суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров”я, що порушило його звичні нормальні зв’язки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно і повно з”ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому до уваги не приймаються.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд –
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 06 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: