Справа № 22-19770/2010 року Головуючий першої інстанції Кардашенко О.А.
Категорія 20 Доповідач: Осипчук О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
?9” листопада 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Висоцької В.С.
Суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М.
При секретарі: Красавіній Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, інтереси якого представляє ОСОБА_2, на рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 25 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про переведення прав і обов’язків покупця, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 25 серпня 2010 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про переведення прав і обов’язків покупця, - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що відповідно до ст.362 ЦК України він, як співвласник магазину має переважне право купівлі частки спільної часткової власності. Виходячи з вимог цієї статті для власників, які отримали письмове повідомлення про продаж частки нерухомого майна, встановлено місячний строк для надання відповіді щодо розгляду пропозиції продавця. При наявності згоди хоча б одного власника купити частку, що продається, продавець не вправі продавати свою частку сторонній особі. Продавець повинен повідомити власника про місто, дату та час укладення угоди. Крім того, в порушення п.54 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріусом не видано свідоцтво про передачу заяви продавця. В нотаріальній справі та в матеріалах цивільної справи також відсутня його заява про відмову від переважного права купівлі частки нерухомого майна. Висновки суду про належне його сповіщення про продаж частки майна нотаріусом не відповідають дійсності. В усній формі та по телефону він не повідомлявся нотаріусом про дату, місце та час укладення угоди.
В апеляційному суді ОСОБА_1 підтримав доводи скарги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник заперечували проти скарги, просили рішення суду залишити без змін.
Відповідачка ОСОБА_3 до апеляційного суду не з*явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до вимог процесуального законодавства.
Заслухавши доповідь судді, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції визнано встановленим, що 22 червня 2007 року у Дебальцевській державній нотаріальній конторі за реєстровим № 1981 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які 25 квітня 2007 року розірвали свій шлюб, було укладено договір про поділ сумісного майна, набутого за час шлюбу. Згідно цього договору сторони поділили між собою магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і ОСОБА_3 перейшло у власність 13/20 частин магазину, а ОСОБА_1 -7/20 частин. 19 лютого 2009 року ОСОБА_3 звернулася в Дебальцевську державну нотаріальну контору із заявою про передачу ОСОБА_1 повідомлення про те, що вона має намір продати належні їй 13/20 частин магазину за ціну не нижче 480000 грн., і якщо ОСОБА_1 протягом 30 діб з моменту одержання її повідомлення не реалізує свого права переважної купівлі, відчужувана частина магазину буде продана будь – якій третій особі у встановленому порядку. Вказана заява з роз*ясненнями нотаріуса щодо строку реалізації свого права на переважну купівлю була направлена позивачеві і він її отримав 24 лютого 2009 року. 24 березня 2009 року ОСОБА_1 подав до нотаріальної контори свою письмову заяву про те, що він має намір придбати відчужувану ОСОБА_3 частину магазину, про що просив проінформувати продавця. 26 березня 2009 року ОСОБА_3 написала в присутності нотаріуса, що вона 24.03.2009 року була проінформована нотаріусом про заяву ОСОБА_1, після чого 26 березня 2009 року зустрілася з ним, але вони не дійшли єдиної думки щодо угоди. Листом від 26.03.2009 року завідуюча Дебальцевської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 листом за вих. № 215 повідомила позивача про те, що ОСОБА_3 проінформована про його намір купити її частину магазину та призначила зустріч на 28.03.2009 року о 10 годині у приміщенні нотаріальної контори. 28 березня 2009 року нотаріус Дебальцевської державної нотаріальної контори засвідчила договір купівлі – продажу 13/20 частин магазину по АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за 480000 грн., що зареєстровано в реєстрі за № 698, договір пройшов державну реєстрацію.
Відмовляючи у задоволені позову суд керувався п.п.54,55 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріальними конторами України», ч.2 ст. 362 ЦК України і виходив з того, що відповідно до приведених норм права позивач повинен був не тільки повідомити про свій намір реалізувати своє право на переважну купівлю частини нерухомості, але протягом одного місяця з дати отримання повідомлення здійснити це право.
Апеляційний суд вважає за можливе погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Згідно до ч.2 ст. 362 ЦК України з метою забезпечення переважного права купівлі частки в спільній частковій власності на продавця цієї частки покладається обов’язок письмово повідомити співвласників про намір продати частку. У повідомленні повинні бути зазначені ціна, а також умови продажу. Особа, що продає частку в спільній частковій власності, одержує можливість її продати будь – якій особі на свій розсуд лише за наявності однієї з наступних умов: 1) усі співвласники відмовилися від здійснення свого переважного права на купівлю частки; 2) ні один із співвласників не здійснив цього права протягом встановленого строку. Цей строк стосовно нерухомого майна встановлений тривалістю один місяць і відраховується від дня отримання повідомлення про продаж частки в спільній частковій власності.
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо дотримання продавцем ОСОБА_3 свого обов’язку по письмовому повідомленню позивача про намір продати належну їй частку, а також дотримання нотаріусом п.п.54,55 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріальними конторами України» при посвідченні оспорюваного договору купівлі – продажу.
Відповідно до ст. 84 Закону України «Про нотаріат» нотаріус передає заяви громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам і організаціям, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви передаються поштою із зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів. На прохання особи, що подала заяву, їй видається свідоцтво про передачу заяви.
З урахуванням наведеної норми закону апеляційний суд не приймає до уваги доводи скарги щодо порушення нотаріусом п.54 Інструкції і невидачі свідоцтва про передачу заяви продавця, оскільки таке свідоцтво видається нотаріусом на прохання особи, що подала заяву.
Також апеляційний суд вважає помилковим трактування позивачем ч.2 ст. 362 ЦК України стосовно того, що місячний строк надається для надання відповіді щодо розгляду пропозиції продавця, а не для фактичної реалізації права на переважну купівлю частки, оскільки ці твердження суперечать зазначеній нормі права, яка чітко обумовлює це питання.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Рішення суду є законним та обґрунтованим.
Доводи скарги до уваги не приймаються, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до ухвалення помилкового рішення.
Керуючись ст.ст. 307,308, 313,315 ЦПК України, апеляційний суд –
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 25 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: