Справа № 22ц-19358/2010 рік Головуючий першої інстанції Космачевська Т.В.
Категорія: 41 Доповідач: Осипчук О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„12”жовтня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Пономарьової О.М.
Суддів: Осипчук О.В., Шевченко В.Ю.
При секретарі: Валуйському В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом прокурора м. Краматорська в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал», треті особи – Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, Управління капітального будівництва виконкому Краматорської міської ради про зобов’язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 11 серпня 2010 року,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 11 серпня 2010 року у задоволені позовних вимог прокурора м. Краматорська в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал», треті особи – Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, Управління капітального будівництва виконкому Краматорської міської ради про зобов’язання вчинити дії, відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_1 посилається на те, що судом безпідставно прийняті до уваги багаточисельні акти санітарно – епідеміологічної станції щодо виміру вібрації, які свідчать про те, що шум не перевищує граничні допустимі норми і при цьому відхилено клопотання позивача щодо проведення замірів при повному навантаженні насосів, а також виклик свідків.
В апеляційному суді представник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 підтримав доводи скарги в повному обсязі, пояснивши, що судом не прийнято до уваги відсутність узгодження з СЕС при установці насосів, що є порушенням діючих будівельних норм.
Представники КВП «Краматорський водоканал» Кравченко В.І. та Гарбар О.С. заперечували проти скарги, просили рішення суду залишити без змін, пояснивши, що насосне обладнання працює в автоматичному режимі і втручання в його роботу неможливе, тому доводи скарги щодо роботи насосів на мінімальному навантажені при проведенні замірів шуму та вібрації безпідставні.
Інші учасники повідомлені апеляційним судом про час та місце розгляду справи належним чином.
Заслухавши доповідь судді, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції при розгляді справи визнано встановленим, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1 та мешкають в ній. Згідно рішення Краматорської міської ради № 11/у-26 від 25.04.2007 року Управління капітального будівництва виконкому Краматорської міської ради передало безоплатно на баланс Управлінню житлового та комунального господарства Краматорської міської ради витрати з капітального ремонту (модернізації) внутрішнього водопостачального обладнання в житлових будинках, у тому числі по вул. Парковій 59 м. Краматорська. Зазначене управління в свою чергу передало КВП «Краматорський водоканал» модернізовані насосні станції по зазначеній вулиці. Відповідно до актів вимірювання вібрації в житловому будинку від 30.11.2006 року, 07.12.2006 року, 23.04.2007 року, 11.11.2009 року, 01.12.2009 року, 29.07.2010 року, протоколів № 46 від 31.07.2007 року та № 142/18, 142/68 від 29.07.2010 року при проведенні вимірювання вібрації в жилому будинку № 59 перевищення ПДУ згідно вимог СН 1304 – 75 не встановлено. 30 липня 2010 року Донецька обласна санітарно – епідеміологічна станція надала згоду на те, що не заперечує проти наявного розміщення насосної станції у підвальному приміщенні жилого будинку № 59 по вул. Парковій в м. Краматорську за умови проведення щорічного виміру рівнів шуму та вібрації у квартирі 74 або у приміщенні насосної станції. Також Донецькою обласною СЕС зазначено, що насоси К 35/100 для підкачування питної води та інше обладнання змонтовані в окремому приміщенні, яке розташоване в підвалі житлового будинку, та фактично рівні шуму та вібрації від роботи насосного обладнання у квартирі позивачів не перевищують такі, що встановлені БН № 3077-84 «Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях жилих та громадських споруд і на території жилої забудівлі» і БН № 1304-75 «Санітарні норми допустимих вібрацій в жилих будинках», а у приміщенні насосної станції вимог ДБН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».
Відмовляючи в задоволені позову суд виходив з того, що відповідач узгодив з органами санітарно – епідеміологічної служби розташування модернізованої насосної станції у підвальному приміщенні жилого будинку АДРЕСА_1, тому заявлені вимоги є необґрунтованими.
Апеляційний суд вважає за можливе погодитися з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволені позову, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України наголошено на тому, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Представник позивачки в апеляційному суді пояснив, що спір не в порушенні прав позивачів, а в тому, що при установці насосної станції в підвальному приміщенні будинку відповідачем це питання не було належним чином узгоджено з санітарно – епідеміологічною станцією, що є порушенням БНіП 2.04.01-85 п.12.4., тому установка цієї насосної станції є неправомірною і вона підлягає перенесенню в підвальне приміщення з окремим фундаментом.
Апеляційний суд вважає, що позивачами не надано доказів щодо того, що установкою насосної станції в підвальному приміщенні будинку, де знаходиться їх квартира, без отримання на той час узгодження з СЕС, порушено, не визнано або оспорюється їх право, свобода чи інтереси. Наявні в матеріалах справи докази свідчать про допустимість рівня шуму та вібрації відповідно до встановлених законодавством норм.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Рішення суду є законним та обґрунтованим.
Доводи скарги до уваги не приймаються, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до ухвалення помилкового рішення.
Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 11 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: