Справа № 22ц-7836/10 Суддя по 1 інстанції – Щербина С.В.
Категорія 34 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.
Рішення
Іменем України
10 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Галущенка О.І.,
суддів - Кутової Т.З., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання - Кулик О.В.,
за участю :
- позивача ОСОБА_2,
- представника відповідача - ОСОБА_3,
- третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
відкритого акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат»
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 7 червня 2010 року у справі за
позовом
ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат», третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,
встановила:
В жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат» (далі – Товариство) про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.
Позивач вказував, що транспортна пригода сталася 4 липня 2009 року з вини водія ОСОБА_4, який перебуваючи у трудових відносинах з Товариством та керуючи належним цьому Товариству автомобілем ГАЗ-330210, державний номер НОМЕР_1, в 11 год. 30 хв., рухаючись по вул. Пушкінській в м. Миколаєві на перехресті з проспектом Леніна, де організовано круговий рух, при зміні напрямку руху праворуч, не впевнившись в безпеці свого маневру, допустив зіткнення з належним йому автомобілем «Міцубісі-L200», державний номер НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку та знаходився під його керуванням.
Внаслідок цієї дорожньо – транспортної пригоди, зазначав позивач, його автомобілю спричинені механічні ушкодження, а йому моральна шкода.
Уточнюючи позовні вимоги позивач просив стягнути з відповідача 96 744,23 грн. вартості відновлювального ремонту автомобіля, 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Визнаючи позовні вимоги частково на суму 63 068 грн., відповідач посилався на завищений розмір майнової шкоди за рахунок включення до відшкодування вартості деталей, які не були ушкоджені й заміні не підлягали, а також включення витрат на НДС, які позивач не поніс.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 7 червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача на відшкодування майнової шкоди 71 754,23 грн. та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також 2 649,71 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення районного суду, просив його змінити в частині відшкодування майнової шкоди, зменшивши розмір відшкодування, а в частині стягнення моральної шкоди скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
На підставі ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних на відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України підлягає відшкодуванню й моральна шкода, спричинена з вини відповідача.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 4 липня 2009 року ОСОБА_4, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем та керуючи належним відповідачу автомобілем ГАЗ-330210, державний номер НОМЕР_1, скоїв наїзд на автомобіль «Міцубісі-L200», державний номер НОМЕР_2, який належав позивачу.
Постановою Дніпровського районного суду м. Херсона області від 24 вересня 2009 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні цієї дорожньо – транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст.124 КоАП України, оскільки порушив п.10.3 Правил дорожнього руху (а.с.7).
Відповідно до п.10.3 Правил у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Висновком автотоварознавчої експертизи від 29 січня 2010 року, яка призначена судом першої інстанції, визначена вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, яка становила 88 058,81 грн., а також втрата товарної вартості (автомобіля 2008 року випуску) – 8 685,42 грн., а всього 96 744,23 грн.
Позивач отримав 24 990 грн. страхового відшкодування за договором страхування, за яким відповідач застрахував ризик своєї цивільної відповідальності (а.с.42-44).
В період з 6 листопада 2009 року по 11 серпня 2010 року позивачем проводився відновлювальний ремонт автомобіля, вартість якого склала 82 952,35 грн., що підтверджується копією заказу -наряду виконаних робіт ТОВ «Торговий дім» Автосвіт - Миколаїв». Із цього документа вбачається, що позивач поніс й витрати на НДС, які є збитками, що також підлягають відшкодуванню на користь позивача.
При цьому, фактична вартість відновлювального ремонту є меншою ніж зазначено в експертизі на 5 101,46 грн. (88 058,81 грн. – 82 957,35 грн. = 5 106,46 грн.)
Враховуючи викладене, реальні збитки позивача становлять 91 937,77 грн., що складаються із суми фактичних витрат на відновлення автомобіля - 82 957,35 грн., втрати товарної вартості автомобіля - 8 685,42 грн., вартості дефектовних робіт – 295 грн.
Сума страхового відшкодування, отримана позивачем, підлягає відрахуванню ( 91 937,77 грн. – 24 990 грн. = 66 947,77 грн.), тому до сплати на користь позивача підлягає 66 947,77 грн. майнової шкоди, а не 71 754,23 грн., як визначено судом першої інстанції.
В зв’язку з викладеним рішення районного суду підлягає зміні на підставі п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Відповідно до п.5 ст. 88 ЦПК України підлягає зміні й розмір судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а саме, їх розмір становить 2098 грн. та складається із суми витрат на проведення дослідження та експертизи – 1200 грн., 669 грн. – судового збору, 120 грн. – ІТЗ, 8,50 грн. – судовий збір, 100,41 грн. – витрат, що пов’язані з повідомленнями відповідача на проведення дослідження.
Розмір компенсації моральної шкоди визначений районним судом у відповідності до ч.1 ст. 1167 ЦК України та з врахуванням всіх обставин спору, характеру правопорушення, обсягу спричинених позивачу моральних страждань, які пов’язані з пошкодженням та відновленням його автомобіля, неможливістю користування автомобілем протягом строку його відновлення, що потребувало певних змін в організації способу життя.
Тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення районного суду в цій частині.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат» задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 7 червня 2010 року змінити в частині розміру відшкодування майнової шкоди та судових витрат.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат» на користь ОСОБА_2 66 947,77 грн. (шістдесят шість тисяч дев’ятсот сорок сім грн. 77 коп.) на відшкодування майнової шкоди та 2 098 грн. (дві тисячі дев’яносто вісім грн.) судових витрат.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді: