Судове рішення #12348338


  

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 листопада 2010 р.                                                                                    № 2а-8960/10/1370  

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді                              Ланкевича А.З.

за участі секретаря                              Гіщинської С.Я.

та

позивача                                        ОСОБА_1

представника відповідача                    Мельничука Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокурора Львівської області –Пришка Анатолія Григоровича про визнання неправомірними дій та бездіяльності -

встановив:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати неправомірною діяльність Прокурора Львівської області Пришка Анатолія Григоровича по створенню перешкод і безкінечної тяганини з розглядом скарг та визнати неправомірною особисту бездіяльність Прокурора Пришка Анатолія Григоровича підписати відповідь.

Від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, згідно якої він просить: визнати неправомірними дії Прокурора п.Пришка А.Г., який передає розгляд скарг позивача своїм заступникам і їх підлеглим, які вже причетні до неправильних висновків в інтересах Ощадбанку, пограбували спадкоємця ОСОБА_1 на суму 25 365 крб., які ніяк не хочуть самі прочитати Рішення Конституційного суду України та відповідно розуміти Закон і права ОСОБА_1 на спадщину в розмірі 31 471 крб.; визнати неправомірними дії Прокурора п.Пришка А.Г. в частині відмови навіть Прокурору п.Кудрявцеву В.В. самому вивчити скарги позивача, подивитись на рішення Конституційного суду України –правильно зрозуміти Закон і брехню від Ощадбанку та підписувати незаконну формальну та ще безграмотну відписку, щоб Ощадбанк виправляв Законодавство;  визнати неправомірною бездіяльність Прокурора п.Пришка А.Г., що не хоче сам прочитати Рішення Конституціного суду України та зрозуміти Закон, що ОСОБА_1 мали провести Індексацію ще у березні 1997 року і видати нову ощадну книжку на всю спадщину –31 471 крб., а тому мав Прокурор відреагувати, як йому вказав вищестоячий Прокурор п.Кудрявцев; визнати неправомірною бездіяльність Прокурора п.Пришка А.Г. в частині відсутності розгляду Направлення Прокурора п.Кудрявцева В.В. від 07.09.2010 року, яка стосувалась неправомірної діяльності його заступників, корупції прокурорів з судами - відсутність відповіді з цього питання.

Посилається на те, що відповідач не бажає розглядати його скаргу від 20 липня 2010 року та не хоче розуміти рішення Конституційного суду України №13-рп/2001 від 10 жовтня 2010 року і Закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян», чим порушує вимоги ч.3, ч.4 ст.7, ст.19 Закону України «Про звернення громадян»і ч.4.4, ч.4.5 Наказу – Інструкції №9-гн від 28 грудня 2005 Генерального Прокурора України. Повідомляє, що вищенаведену скаргу подавав з метою захисту його прав у зв’язку з тим, що вважає, що його пограбовано на 25 365 крб.    

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що відповідачем не було порушено жодних прав та охоронюваних законом інтересів позивача, скарги останього з питань протиправних дій керівників Львівської філії «Ощадбанку»розглянуті та відповідно надані вичерпні відповіді.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави викладені в запереченні на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Прокуратурою Львівської області 20 липня 2010 року отримано скаргу позивача, в якій останній наводить відомості про крадіжку працівниками Львівської філії державного «Ощадбанку»з рахунку його померлої матері близько 25 000 крб., а відтак просить захистити його порушене право на отримання спадщини.

За результатами розгляду вищенаведеної скарги, першим заступником прокурора Львівської області Б. Татарином направлено позивачу відповідь з наданою аргументацією та посиланнями на нормативно-правові акти, зокрема повідомлено про відсутність правових підстав для вжиття заходів прокурорського реагування.

Відповідно до п.1.2 Наказу Генерального прокурора України «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України»від 28.12.2005 N 9гн, наказується при здійсненні перевірок за зверненнями забезпечити повне, об'єктивне та якісне вирішення кожного викладеного доводу, надавати юридично грамотну, обгрунтовану та мотивовану відповідь з посиланням на законодавчі акти. За необхідності до проведення перевірок залучати фахівців відповідних контролюючих і правоохоронних органів, авторів звернень.

Главою 1 розділу III Закону України «Про прокуратуру»визначено предмет та регламентовано порядок здійснення прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Так, згідно ст.19 вказаної глави вищенаведеного Закону, перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.

Статтею 20 вищенаведеного Закону закріплений перелік повноважень прокурора, якими він наділений з ціллю здійснення ним прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Відповідно до ст.56 вищенаведеного Закону, під поняттям "прокурор" у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 46-1, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 50-1, частині п'ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

З вищенаведеного вбачається, що заступники прокурора наділені повноваженнями на здійснення прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, а відтак вправі приймати рішення за наслідками розгляду надійшовших звернень про порушення законності.

Частиною 4 ст.7 Закону України «Про звернення громадян», забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Частинами 1, 3, 4 ст.15  вищенаведеного Закону передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Як вбачається із змісту скарги позивача від 20 липня 2010 року, в такій наводяться відомості щодо можливих неправомірних дій працівників ВАТ «Ощадбанк», однак в ній не міститься жодної інформації щодо неправомірних дій першого заступника прокурора області     Б. Татарина, який здійснював розгляд вищенаведеної скарги, а відтак з огляду на це, суд не вбачає наявності в діях відповідача порушень ч.4 ст.7 Закону України «Про звернення громадян».

Крім цього, суд не вбачає наявності в спрямованих на забезпечення розгляду вищенаведеної скарги діях відповідача порушень ст.19 Закону України «Про звернення громадян».

З цих підстав позовна вимога позивача про визнання неправомірними дій відповідача, в частині передачі останнім скарг позивача своїм заступникам і їх підлеглим для розгляду, не підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Щодо решти позовних вимог, наведені позивачем в позовній заяві дії (бездіяльність) відповідача за своєю суттю не можуть порушувати жодних прав чи законних інтересів позивача, стосуються внутрішньої організації роботи органів прокуратури, а відтак не можуть бути предметом судового оскарження позивачем.

На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь відповідача - суб'єкта владних повноважень, судові витрати здійснені позивачем не підлягають до компенсації.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Прокурора Львівської області –Пришка Анатолія Григоровича про визнання неправомірними дій та бездіяльності відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.


          Повний текст постанови виготовлений 03 грудня 2010 року.


                    Головуючий                                                                       Ланкевич А.З.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація