ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 411
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.09.2006 | Справа №2-31/9100-2006А |
14 годин 45 хвилин
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
судді Привалової А.В.
при секретарі судового засідання Гамаюнової В.С.
за участю представників сторін:
від позивача – Калачевський Є.В., представник, довіреність від 28.08.06р.
від відповідача – Кулак К.В., в.о.начальника юр.відділу, дов.№1/10-0 від 08.06.06р.; Коврікова Ю.І., перший заступник начальника, Зонтова Є.А., головн.держ.податк.інсп.відділу оподаткування юр.осіб, дов.№36 від 05.09.06р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом – Феодосійського казенного оптичного завода(98100, АР Крим, м.Феодосія, вул.Московська,11)
до відповідача – Державної податкової інспекції в м.Феодосії Автономної Республіки Крим(98112, АР Крим, м.Феодосія, вул.Кримська,82-В)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Феодосійський казенний оптичний завод 03.04.06р. звернувся до господарського суду АРК з адміністративним позовом до Феодосійської МДПІ про спонукання відповідача до виконання певних дій, а саме примусити внести відповідні зміни в особовий рахунок позивача на підставі уточнюючих розрахунків по податку на землю, а також направити переплату податку в сумі 76407,26грн. на погашення податкового боргу з ПДВ.
Ухвалою господарського суду АРК від 04.04.06р. позовну заяву було залишено без руху відповідно до вимог ст.108 КАС України і встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою господарського суду АРК від 24.04.06р. відкрито провадження по адміністративній справі за даним позовом.
Позивач у судовому засіданні що відбулося 08.06.06р. змінив позовні вимоги відповідною заявою і просить зобов’язати відповідача прийняти уточнюючі податкові декларації за 2003-2005рік по податку на землю.
За клопотанням сторін про надання їм часу для примирення ухвалою суду від 08.06.06р. провадження у справі було зупинено до 08.07.06р.
Ухвалою суду від 10.07.06р. провадження у справі було поновлено.
У судовому засіданні 20.07.06р. позивач, користуючись своїм правом наданим ст.137 КАС України, змінив позовні вимоги заявою від 20.07.06р. і просить визнати недійсними акт камеральної перевірки від 19.06.06р. №101/15-3/14310649 і податкове повідомлення-рішення №000027-7535/15-3/1/0 від 29.06.06р., мотивуючи тим, що уточнюючі розрахунки земельного податку за 2003, 2004, 2005 роки були прийняти відповідачем, але 19.06.06р. була проведена камеральна перевірка, за результатами якої позивачу виписане податкове повідомлення-рішення про донарахування податкового зобов’язання з податку на землю в сумі 80521,41грн., у тому числі основного платежу в сумі 76687,06грн. та 3834,35грн. штрафних санкцій.
Представник позивача заявив клопотання про заміну відповідача у справі Феодосійську МДПІ на її правонаступника – ДПІ у м.Феодосії АРК, оскільки на підставі наказу ДПА України від 24.12.05р. №597 «Про затвердження Програми реорганізації органів державної податкової служби на 2006 рік», наказу ДПА в АРК від 14.03.06р. №150 Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція реорганізована шляхом поділу на ДПІ у м.Феодосії, ДПІ у Кіровському районі, ДПІ у Совєтському районі з правами юридичних осіб. Згідно довідки Головного управління статистики в АРК від 07.06.06р. до Єдиного державного реєстру України внесено запис №11451210000000996 про державну реєстрацію юридичної особи – ДПІ у м.Феодосії.
Представник відповідача також клопоче про заміну відповідача, заявлене клопотання позивача підтримав.
Усною ухвалою суду від 20.07.06р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати відповідно до п.6, п.7 ст.160, п.2 ст.165, п.2-1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, в порядку ст.55 КАС України здійснено заміну відповідача на ДПІ у м.Феодосії Автономної Республіки Крим.
У судовому засіданні, що відбулося 29.08.06р., позивач остаточно змінив свої позовні вимоги заявою про уточнення позову і просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №000036/7535/15-3/1/1 від 28.07.06р., винесене за результатами адміністративного оскарження.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є одним з підприємств концерну «Бронетехніка України» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.02р. №76, які відповідно до Закону України «Про плату за землю» звільнені від сплати земельного податку за земельні ділянки, зайняти під виробництвом і випробуванням спецтехніки. Завод у 2003-2005 роках надав розрахунки по податку на землю без врахування пільг наданих законом. Користуючись своїм правом позивач надав податковому органу уточнюючі розрахунки з податку за три роки. Але відповідач провів камеральну перевірку і донарахував спірним податковим повідомленням-рішенням податкове зобов’язання по податку на землю в сумі 76687,06грн. і застосував штрафну санкцію в сумі 3834,35грн. Вважає, що такі дії відповідача не ґрунтуються на законі і порушують права позивача, надані йому законом. Просить спірне рішення визнати нечинним в повному обсязі як таке, що не ґрунтується на нормах діючого податкового законодавства.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у письмових запереченнях на позов. Просить в позові відмовити посилаючись на те, що Законами України «Про державний бюджет України на 2004 рік» від 27.11.03р. №1344, «Про державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.04р. №2285 дію п.19 ст.12 Закону України «Про плату за землю» зупинено. Отже, на думку відповідача, позивач не мав права застосовувати пільгу яка не діє, тому спірне податкове повідомлення-рішення є законним і обґрунтованим. Крім того, зазначає, що відповідно до ст.18 Закону України «Про плату за землю» перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки.
В порядку ст.150 КАС України у зв’язку з неявкою позивача справа слуханням відкладалась, за клопотанням сторін та необхідністю надання сторонами додаткових документів по справі оголошувались перерви.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін: позивача, який наполягає на задоволенні позовних вимог, відповідача, який проти позову заперечує, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ДПІ у м.Феодосії 19.06.06р. було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання позивачем у справі вимог податкового законодавства по земельному податку, за результатами якої складено акт №101/15-3/14310649 від 19.06.06р.
Згідно з актом перевірки встановлено заниження податкових зобов’язань по земельному податку за 2003 рік в сумі 24498,00грн., за 2004 рік в сумі 27832,99грн. та за 2005 рік в сумі 24352,89грн.
Підставою для проведення камеральної перевірки стало те, що позивачем були надані 30.05.06р. до податкової інспекції уточнюючи розрахунки земельного податку за 2003 рік, за 2004 рік, за 2005 рік, в яких позивач відобразив самостійне корегування в бік зменшення раніше нарахованого податку застосовуючи пільгу по платі за землю в розмірі 100%.
На підставі вказаного акту перевірки позивачу було надіслане податкове повідомлення-рішення №000027/7535/15-3/1/0 від 29.06.06р., яким згідно зі ст.73 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», ст.75 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», ст.18 Закону України «Про плату за землю», пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач визначив позивачу податкове зобов’язання з податку на землю в сумі 76687,06грн. та штрафну санкцію в сумі 3834,35грн.
Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження, передбаченого ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Рішенням №918/10/25-00 від 27.07.06р. ДПІ у м.Феодосія про результати розгляду скарги оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін. За результатами оскарження позивачу виписане податкове повідомлення-рішення №000036/7535/15-3/1/1 від 28.07.06р.
Відповідач вважає, що позивач не мав права зменшувати суму податкового зобов’язання із застосуванням пільги, оскільки згідно Законів України «Про державний бюджет України на 2004 рік» від 27.11.03р. №1344, «Про державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.04р. №2285 зупинено дію п.19 ст.12 Закону України «Про плату за землю». Також вказує на те, що позивач не мав права застосовувати пільгу у розмірі 100% в уточнюючих розрахунках, оскільки статтями 55 і 75 Законів України про Державний бюджет України відповідно на 2003 і 2004 роки встановлено, що звільнення від сплати земельного податку, передбаченого зокрема п.19 ст.12 Закону України «Про плату за землю» здійснюється на рівні 50% діючих ставок на відповідних територіях. Статтею 68 Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» встановлено у 2005 році звільнення від земельного податку виключно за рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування в частині, що зараховується до місцевого бюджету, а відповідно до п.13 Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 25.03.05р.передбачено звільнення від податку з 01.04.05р. на рівні 75% діючих ставок на відповідних територіях.
Суд не погоджується з такими доводами відповідача в обґрунтовання правомірності спірного податкового повідомлення-рішення виходячи з наступного.
Законом України «Про визнання бронетанкової галузі однією з пріоритетних у промисловості України та заходи щодо надання їй державної підтримки» внесено доповнення до ч.1 ст.12 Закону України «Про плату за землю» пунктом 19 наступного змісту: «у період з 1 січня 2001 року до 1 січня 2006 року підприємства концерну «Бронетехніка України» згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України».
Постановою №76 від 24.01.2002р. Кабінет Міністрів України затвердив перелік підприємств концерну «Бронетехніка України», які звільняються від сплати земельного податку. До вказаного переліку включений Феодосійський казенний оптичний завод.
Частиною 1 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються система оподаткування, Державний бюджет України і бюджетна система.
За змістом ст.67 Конституції України розмір податків і зборів, порядок їх сплати встановлюється законом.
Загальним законом з питань оподаткування є Закон України «Про систему оподаткування», стаття 1 якого визначає що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть встановлюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування. Встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою АР Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно.
Враховуючи те, що плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язковх платежів), то встановлення пільг з цього податку належить до виключної компетенції Верховної Ради України і може бути змінено лише спеціальним законом з питань оподаткування. Отже встановлення обмежень щодо користування платниками податку на землю пільгами не може визначатись законами про Державний бюджет на відповідний рік.
Відповідно до ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу України закон про Державний бюджет України є нормативно-правовим актом, що регулює бюджетні правовідносини.
Таким чином, Закон про Державний бюджет на відповідний рік не є законом про оподаткування і в силу Закону України «Про систему оподаткування» не може регулювати податкові відносини, тобто встановлювати, змінювати чи обмежувати надані спеціальним законом з питань оподаткування пільги щодо сплати земельного податку, які погіршують права підприємства і які не передбачені спеціальним законом з питань окремого податку.
Спеціальним законом, який визначає особливості нарахування та сплати земельного податку, встановлює пільги та звільняє від його сплати є Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535.
Пунктом 19 статті 12 спеціального Закону передбачено звільнення від сплати земельного податку (пільги щодо плати за землю), який не передбачає інших умов щодо користування пільгою крім включення Кабінетом Міністрів України підприємства до переліку підприємств «Бронетехніки України». Зміни до вказаного пункту статті 12 Закону України «Про плату за землю» відповідним законом про оподаткування не вносилися.
На підставі викладених обставин і виходячи з аналізу наведеного законодавства суд приходить до висновку, що позивачем правомірно застосовано уточнюючими розрахунками за 2004 та за 2005 рік пільгу по платі за землю.
При цьому судом зазначається, що уточнюючими розрахунками позивач скорегував розмір податкового зобов’язання тільки за користування земельними ділянками, які зайняті виробництвом, що підтвердили у судовому засіданні представники відповідача.
Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача щодо необґрунтованості застосування Феодосійським казенним оптичним заводом пільги уточнюючим розрахунком земельного податку за 2003 рік.
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Подаючи до податкового органу уточнюючий розрахунок за землю за 2003 рік позивач не врахував положень ст.18 спеціального закону «Про плату за землю», відповідно до якої встановлено обмеження щодо перегляду неправильно нарахованого податку не більше як за два попередні роки. При конкуренції норм права слід застосовувати норми спеціального закону.
Таким чином в цієї частині спірне податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу суму зобов’язання у розмірі 24498,00грн. є обґрунтованим.
Як свідчать матеріали справи, а саме акт звірки розрахунків з бюджетом станом на 01.09.06р. згідно даних картки особового рахунку платника податку, позивач має переплату по земельному податку в сумі 26817,72грн., тобто уточнюючі розрахунки надані позивачем були враховані відповідачем і відображені по картці особового рахунку платника.
Крім того, перевіркою встановлено, що позивач при розрахунку земельного податку в уточнюючих розрахунках за 2004рік та за 2005рік суму податку проставив без копійок, чім порушив п.9 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого Наказом ДПА України від 26.10.2001р. №434. У результаті даного порушення позивачу обґрунтовано донараховано 3,18грн. (1,59грн. за період з 01.01.04.по 31.12.04р., 1,59грн. за період з 01.01.05р. по 31.12.05р.) При цьому судом береться до уваги, що позивач з даним порушенням згоден.
Обґрунтованим є і застосування податковим органом на цю суму зобов’язання(24498,00грн.+3,18грн.) штрафної санкції в сумі 1225,06грн.
Відповідно до пп.15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом з урахуванням строків давності.
Відповідно до підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 вказаного Закону якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання, такий контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків.
Відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, визначеними у пп.«в» пп.4.2.2 п.4.2. статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі п’яти відостків суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
При таких обставинах справи позовні вимоги Феодосійського казенного оптичного заводу підлягають задоволенню частково, а податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Феодосія №000036/7535/15-3/1/1 від 28.07.06р. визнанню нечинним в частини визначення позивачу податкового зобов’язання з земельного податку в розмірі 54795,17грн., у тому числі 52185,88грн. податку і 2609,29грн. штрафних санкцій.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 2,31грн. з Державного бюджету України на підставі ч.3 ст.94 КАС України.
В судовому засіданні 06 вересня 2006 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 08 вересня 2006 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-12, 70, 71, 86, 94, 122,158–163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Феодсії АР Крим від 28.07.06р. №000036/7535/15-3/1/1 в частини донарахування Феодосійському казенному оптичному заводу податкового зобов’язання із земельного податку в сумі 54795,17грн., у тому числі 52185,88грн. податку і 2609,29грн. штрафних санкцій.
3. В інший частині позову відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Феодосійського казенного оптичного заводу (98100, АР Крим, м.Феодосія, вул.Московська,11, р/р№26007261410001, в філії КРУ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ОКПО 14310649) 2,31грн. державного мита.
Виконавчий документ видати в порядку передбаченому КАС України після вступу постанови у закону силу.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст.186 КАС України.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.