Справа № 11-478-2010р.                                   Головуючий  І-ї інстанції

Категорія: ст.186 ч.2 КК України                    Олефір М.В.    

                                                                             Доповідач апеляційного суду

                                                                             Маркова Т.О.

                                                    У Х В А Л А

                                     І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

03 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

                     головуючої: Погорєлової Г.М.

                     суддів: Пустовара М.Л., Маркової Т.О.

                     за участю прокурора: Іванова А.О.

                     захисника: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну  справу за апеляцією захисника засудженого – ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 червня 2010 року,  яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, раніше судимий: 10.12.2008 року – Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 2 роки,

засуджений за ч.2 ст. 186 КК України  на 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком  Ленінського районного суду  від 1.12.2008 року та остаточно призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі.                  

Вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що 17 лютого 2010 року, близько 23 год. 00 хв., діючи повторно, знаходячись біля будинку № 56 по вул. Енгельса в м. Миколаєві, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з застосуванням фізичного насилля, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, яке виразилось в нанесенні ОСОБА_5 ударів руками та ногами по різним частинам тіла, в результаті чого відкрито викрав мобільний телефон «Самсунг», два стартових пакети операторів мобільного зв’язку «Київстар» та «МТС», флеш-карту на 1 Гб  завдавши потерпілому матеріальні збитки  на суму 2425 грн.

Відповідно до висновку експерта  у потерпілого було виявлено пошкодження, яке за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних.

В апеляції захисник засудженого ОСОБА_4 – ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, застосувавши відносно засудженого ст. 75 КК України та звільнивши його від відбування покарання з встановленням випробування.

Вважає, що судом не врахована позитивна характеристика, щире каяття, усунення завданої шкоди, відсутність претензій з боку потерпілого, а також та обставина, що в період іспитового строку за попереднім вироком він неухильно виконував покладені на нього судом обов’язки.

Зазначає, що характеристика, надана дільничим інспектором, містить нейтральні та позитивні дані і безпідставно врахована судом як посередня.  

                  Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_3  на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині  відповідає фактичним обставинам та ґрунтується на зібраних  у справі доказах,  які  судом  перевірені і засудженим не оспорюються.

Дії  засудженого правильно кваліфіковані за ст.186 ч.2 КК України.        

Що стосується призначеного ОСОБА_4 покарання, то суд відповідно до вимог ст. 65,71 КК України врахував як характер і  тяжкість вчиненого ним  злочину у стані алкогольного сп'яніння, так і дані, що характеризують особу засудженого посередньо.

Суд 1 інстанції правильно дійшов висновку про неможливість повторного застосування ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_4 повторно вчинив тяжкий злочин з корисливих мотивів, в стані алкогольного сп’яніння, із застосуванням насильства до потерпілого. Ці обставини свідчать про неможливість виправлення засудженого  без реального відбування покарання, що спростовує доводи апелянта в цій частині.

Представлена апеляційному суду позитивна характеристика на засудженого ОСОБА_4 за період роботи з січня по листопад 2009 року  не є підставами для пом’якшення призначеного йому  покарання, оскільки злочин він вчинив в лютому 2010 року.

                  Призначене судом покарання є справедливим і достатнім для його виправлення. В зв'язку з викладеним судова колегія  не вбачає підстав для  пом'якшення призначеного судом покарання.

Враховуючи  наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

                           У Х В А Л И Л А :

Апеляцію захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 червня 2010 року відносно  ОСОБА_4 залишити без змін.

                  Головуюча:

Судді: