Судове рішення #12346816

Справа № 11-468-2010р.                                   Головуючий  І-ї інстанції

Категорія: ст.286ч.3 КК України                     Степанова В.М.    

                                                                             Доповідач апеляційного суду

                                                                             Маркова Т.О.

                                                    У Х В А Л А

                                     І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

                     головуючого: Хоміка І.М.

                     суддів: Олещук Т.Л.,  Маркової Т.О.

                     за участю прокурора: Омеляна В.М.

                     засудженого: ОСОБА_3

                     захисника: ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну  справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 травня 2010 року,  яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Макаров Київської області, українець,  раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 286 КК України – на 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 6800 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 30 000грн. – в рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_6 2000грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 30 000 грн. – в рахунок відшкодування моральної шкоди та на утримання неповнолітнього сина загиблого потерпілого ОСОБА_7 – ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно в розмірі 395 грн. 45 коп. до повноліття дитини.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЄКЦ витрати на проведення судово-криміналістичних експертиз в сумі 5 617 грн. 48 коп.

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 03 вересня 2008 року, приблизно о 21.00 год. в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, керуючи технічно справним автомобілем «Оpel Vektra», рухався по вул. Ольвійській в м. Очакові Миколаївської області у напрямку с. Куцуруб Очаківського району Миколаївської області зі швидкістю приблизно 80 км/год., в темну пору доби сухою асфальтованою дорогою з ближнім світлом фар в умовах обмеженої видимості.

Грубо порушуючи вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.3, 12.4, 13.1 ПДД, тобто, перевищуючи максимально дозволену швидкість руху, виявив неуважність до дорожньої обстановці, яка склалась, внаслідок чого, маючи можливість своєчасно виявити перешкоду у вигляді мопеду, який рухався в попутному напрямку зі швидкістю приблизно 40-50 км/год. з увімкненими освітлювальними приладами, при наближенні з ним на обрав безпечну дистанцію та допустив наїзд передньою частиною свого автомобіля в задню частину мопеда.

Внаслідок зіткнення водій мопеда – ОСОБА_7 та пасажир – ОСОБА_9 від отриманих ушкоджень загинули.

В апеляції та доповненнях до апеляції захисник засудженого – ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати, а справу направити для проведення додаткового розслідування. Вважає вирок суду необґрунтованим та таким, що суперечить фактичним обставинам справи. Посилається на протиріччя показань свідків одне одному та матеріалам справи, відсутність відтворення обставин та обстановки події за участю ОСОБА_3, порушення методики під час проведення транспортно - трасологічної експертизи, проведення огляду місця події та транспортного засобу з грубим порушенням норм КПК України, яким суд не надав належної оцінки.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду відносно нього скасувати, а матеріали кримінальної справи направити прокурору для проведення додаткового розслідування.

Посилається на грубе порушення норм КПК України та неповноту досудового і судового слідства. Вказує на застосування відносно нього працівниками міліції фізичного впливу на місці ДТП, після чого зникли його особисті речі та документи, а також на те, що під час досудового слідства в передбаченому законом порядку не перевірені його показання в обґрунтування невинуватості, не враховані висновки автотехнічної експертизи мопеда щодо стану освітлювальних  прибрів.

Звертає увагу на протиріччя в показаннях свідків, невідповідність схеми ДТП  та протоколу огляду місця події фототаблиці, неповноту авто-технічної та транспортно-трасологічної експертиз.  

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_17, захисника ОСОБА_4 на підтримку апеляцій,  думку прокурора про залишення вироку без змін,  вивчивши матеріали справи, перевіривши  доводи апеляцій, колегія вважає, що апеляції засудженого та захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.

               

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині відповідає фактичним обставинам та ґрунтується на зібраних  у справі доказах,  які  судом  перевірені.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 вину не визнав та пояснив, що 03.09.2008 року у вечірній час він разом з ОСОБА_10 на своєму автомобіля їхав в сторону с. Куцуруб. При виїзді із м. Очакова він звернув увагу на автомобіль, який їхав позаду нього та подавав сигнали фарами. Оскільки у нього була значна сума грошей та побоюючись нападу грабіжників, він збільшив швидкість. Автомобіль, який їхав позаду теж збільшив швидкість і осліпив його через дзеркало заднього виду одночасно з автомобілем, який рухався по зустрічній смузі руху. При цьому він загальмував і відчув удар ззаду від чого його автомобіль з прискоренням відкинуло вперед. В цей час на відстані 5 м він побачив мопед без габаритних вогнів, відбувся удар правою передньою частиною його автомобіля в задню частину мопеда. Коли він вийшов із автомобіля до нього підійшов працівник міліції ОСОБА_11 Вважає, що аварія сталася з вини працівника ДАЇ.

Стверджує, що алкогольні напої в цей день не вживав, а на досудовому слідстві обмовив себе в цій частині.

Потерпіла ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що 03.09.2008 року  автомобіль  під керуванням ОСОБА_3  збив її матір та вітчима ОСОБА_7, які загинули.

Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_11 пояснили, що 03.09.2008 року на автомобілі "Део Ланос" виїхали з м. Очакова в с. Куцуруб. Знаходячись на території автозаправки, бачив, як в бік с. Куцуруба на мопеді з габаритними вогнями проїхали два чоловіка, а через деякий час в тому ж напрямку проїхав легковий автомобіль зі швидкістю біля 80 км/час. Заправивши автомобіль, вони поїхали в тому ж напрямку. Несподівано автомобіль, який рухався попереду на відстані 150-200 м від них, став петляти, від коліс снопом відлітали іскри, після чого він зупинився. Під’їхавши ближче вони теж зупинились, вийшовши із автомобіля побачили ОСОБА_3, який перебував в стані сильного алкогольного сп’яніння. В кюветі побачили непритомних чоловіка, а потім жінку, викликали «Швидку допомогу» і зателефонували у відділ та повідомили про ДТП.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що 03.09.2008 року у вечірній час він на своєму автомобілі «Москвич» рухався в сторону м. Очакова з увімкненим слабим ближнім світлом. Попереду в зустрічному напрямку він побачив мопед з людьми, а за ним рухався автомобіль. Подумавши, що автомобіль буде обганяти мопед, прийняв крайнє праве положення і знизив швидкість. В цей час мопед і автомобіль одночасно порівнялись з його автомобілем і в цю мить почув звук удару і почув, що полетіли якісь уламки. Свідок з впевненістю стверджував, що удар від зіткнення був лише один.    

Показання вказаних свідків підтверджуються даними висновку автотехнічної експертизи №1/300 від 17.12.2008 року, згідно якому дії засудженого ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.3 ПДР. При своєчасному виконання водієм цього пункту ПДР, він мав технічну можливість запобігти наїзду на мопед  і його дії знаходяться у причинному зв'язку с настанням  дорожньо-транспортною пригодою. ( т. 1 а.с.358-362)

 

Мотивуючи висновки про винність ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому злочину, суд обґрунтовано послався на цей висновок експерта, який спростовує твердження апелянтів про неповноту судового слідства.

Згідно з висновками судово-медичних експертиз № 52-53 від 06.09.2008 року смерть ОСОБА_7 настала  в результаті закритої черепно-мозкової травми голови з крововиливом під м’яку оболонку з розвитком травматичного шоку; смерть ОСОБА_9 настала  від тупої травми голови та тулубу, перелому кісток склепіння та основи черепа, перелому хребта та ребер. ( т. 1 а.с.44-46, 50-52)

 Таким чином, суд всебічно та повно дослідив обставини справи і прийшов до обґрунтованого висновку про винність засудженого ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині та правильно кваліфікував його  дії за ч. 3 ст. 286 КК України.

 

 Твердження засудженого ОСОБА_3  про те, що ДТП сталося з вини працівника ДАЇ ОСОБА_11, який  рухаючись на своєму автомобілі «Део Ланос» позаду нього, дальнім світлом через дзеркало заднього виду засліпив його, а після того, як він став гальмувати, допустив наїзд на його  автомобіль,  внаслідок чого його автомобіль, втративши керованість допустив наїзд на мопед, який рухався попереду, необґрунтовані і не відповідають матеріалам справи.

В ході  відтворення обстановки та обставин події  05.12.2008 року органами досудового слідства було встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_11 навіть на відстані 3-4 метрів при різкому включенні фар дальнього світла не осліплює водія. Крім того, в світлі фар автомобіля «Опель Вектора» видимість  мопеда, який рухався попереду була 294 м. Більш того, крім габаритних вогнів мопеда було добре видно світло його фар і силует людини, яка знаходилась на мопеді.                                                            (т.1 а.с.338-346)

Згідно висновку експерта № 1871 від 17.11.2008 року нашарування, вилучені із заднього бамперу автомобіля «Опель-Вектра» д/н НОМЕР_1 суттєво відрізняються за морфологічними ознаками від часток покриття, вилучених з передньої частини кузова, переднього бамперу та передньої кришки капоту автомобіля «Део Ланос» д/н НОМЕР_2 (т.1 а.с. 261-267)

Крім того, відповідно до висновку експерта № 4/128 від 17.11.2008 року транспортної трасології при огляді задньої частини автомобіля «Опель Вектора», явних пошкоджень, які б можна було віднести до пошкоджень ударно-механічного аварійного характеру ( нашарування фарби, деформація металу чи пластику, утворення  складок металу, розривів поверхні, подряпин значної глибиною, зчосів та сколів лакофарбового  покриття значного ступеню, руйнація скла) виявлено не було.

При візуальному огляді декоративної накладки панелі заднього бамперу автомобіля «Опель Вектора» було виявлено пошкодження у вигляді незначних зчосів поверхні та сколів лак офарбованого покриття які зосереджені в крайній лівій та правій частині бамперу. Дані пошкодження за характером та способом утворення можна віднести до пошкоджень експлуатаційного характеру.

Крім того, пошкоджень в задній частині автомобіля (декоративної накладки панелі заднього бамперу, державного реєстраційного номера, задньої т частини кришки багажника, задньої правої блок фари) які можна було б віднести до пошкоджень ударно-механічного аварійного характеру виявлено не було.

Підсумовуючи викладене експерт зробив висновок, що на задній частині автомобіля «Опель Вектора» д.н. НОМЕР_1 пошкоджень ударно-механічного аварійного характеру не виявлено, а пошкодження розташовані в передній частині капоту автомобіля «Део Ланос» д.н. НОМЕР_2 не відповідають по висоті з розташуванням декоративної накладки панелі заднього бамперу автомобіля «Опель Вектора». (т.1 а.с.282-289)

Не підтверджені матеріалами справи і твердження засудженого про те, що 03.09.2008 року він управляв автомобілем в тверезому стані, оскільки згідно протоколу № 374 від 04.09.2008 року  у нього виявлена гостра алкогольна інтоксикація. Цю ж обставину підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_15, лікар, який оглядав ОСОБА_3

Свідок також пояснив, що на момент огляду у ОСОБА_3 травм, видимих тілесних ушкоджень виявлено не було, що спростовує твердження засудженого про застосування відносно нього працівниками міліції фізичного впливу на місці ДТП.

Крім того,  прокурором була проведена перевірка цих фактів, а також тверджень ОСОБА_3 про зникнення у нього золотого ланцюга з кулоном, грошей та документів, однак в процесі перевірки вони не підтвердились і в порушені кримінальної справи було відмовлено, про що свідчить постанова від 14.05.2010 року  (т. 1 а.с. 15)

Що стосується відсутності задніх габаритних вогнів на мопеді потерпілого, то ці доводи судом 1 інстанції перевірені, однак свого підтвердження не отримали, оскільки свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_16 в суді підтвердили, що задні габаритні вогні на мопеді на момент аварії горіли.

Слід визнати необґрунтованими й доводи апеляції про не проведення органами досудового слідства відтворення обстановки та обставин події з засудженим. Із матеріалів справи вбачається, що така слідча дія не проведена з вини самого ОСОБА_3, який  в силу ст. 63 Конституції України відмовився  від давання показань та проведення  відтворення обставин події. (т.1 а.с.316)

   

Таким чином, суд 1 інстанції правильно дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на мопед потерпілого, однак в силу свого стану – алкогольного сп’яніння,  перевищуючи максимально дозволену швидкість руху, виявив неуважність до дорожньої обстановці, яка склалась, внаслідок чого, маючи можливість своєчасно виявити перешкоду у вигляді мопеду, при наближенні з ним не обрав безпечну дистанцію та допустив наїзд на мопед.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь  тяжкості вчиненого ним злочину, дані, що характеризують його особу та обставини, що впливають на його відповідальність.              

 З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є достатнім і необхідним для його виправлення.

 Таким чином, судова колегія вважає, що суд всебічно та повно дослідив обставини справи та обгрунтованно визнав ОСОБА_3 винним в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб. Докази, на які суд послався у вироку, відповідають фактичним обставинам справи.

 Перевіркою матеріалів справи не встановлено будь-яких даних про порушення органами досудового слідства, а так само і судом матеріального чи процесуального закону.   Недоліки, зазначені апелянтами (відсутність часу та місця складання протоколу) не є суттєвими, тобто такими, що призвели  до скасування вироку.

Підстав для скасування вироку та направленню справи на додаткове розслідування, про що йдеться в апеляціях, колегія суддів не вбачає, а наведені з зазначеного приводу у апеляціях доводи є безпідставними.

   

Враховуючи  наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

                                     У х в а л и л а:

Апеляції засудженого ОСОБА_17 та захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Очаківського районного суду Миколаївської області від 18 травня 2010 року відносно ОСОБА_3 -  залишити без зміни.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація