№ 2-7565/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2010 року суддя Іллічівський районний суд м.Маріуполя у складі судді Кашицької С.А., при секретарі Усенко О.А., за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполя цивільні справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказала, що вона доглядає за своє матір*ю похилого віку ОСОБА_5, яка проживає АДРЕСА_1. Відповідачка є сусідкою ОСОБА_5 та проживає в домоволодінні АДРЕСА_2 13 червня 2010 року позивачка знаходилась у своєї матері та побачила, що біля їх двору знаходився автомобіль, з-під якого капала олія. Позивачка зробила зауваження водію даного транспортного засобу для того, щоб від відігнав автомобіль. В цей час з домоволодіння АДРЕСА_2 вийшла відповідачка та почала виражатися на адресу позивачки грубою нецензурною лайкою, після чого заявила, що позивачка займається чорною магією та є відьмою, що її дуже образило. Ця конфліктна ситуація проходила на вулиці, свідками якої були сусіди. Позивачка намагалась заспокоїти ОСОБА_4, однак та в свою чергу кинула в позивачку банку. Негативна інформація, яку розповсюдила відповідачка є недостовірною та спричинила позивачці та її членам сім*ї сильні душевні хвилювання. Крім того, 13 серпня 2010 року відповідачка звернулась до Іллічівського РВ з заявою про порушення відносно позивачки кримінальної справи по ст..ст.129, 296 КК України по факту її начебто аморальної та неадекватної поведінки, в результаті чого в неї погіршився стан здоров*я та вона з 19 серпня 2010 року по 07 вересня 2010 року знаходилась на лікуванні в Міській лікарні №2. Під час лікування нею поли понесені витрати на придбання ліків в розмірі 758,74 грн. Просить суд зобов*язати ОСОБА_6 спростувати перед мешканцями вулиці Шеховцової в м.Маріуполі розповсюджені нею недостовірні відомості відносно ОСОБА_3 про те, що вона займається будь-якою магією, стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 758,74 грн. та морально шкоду в розмірі 3500 грн., а також державне мито в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн., та витрати понесені на правову допомогу в розмірі 1500 грн.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що 13 червня 2010 року позивачка знаходилась у своєї матері та побачила, що біля їх двору знаходився автомобіль, з-під якого капала олія. Вона зробила зауваження водію даного транспортного засобу для того, щоб від відігнав автомобіль. В цей час з домоволодіння АДРЕСА_2 вийшла відповідачка та почала виражатися на адресу позивачки грубою нецензурною лайкою, після чого заявила, що позивачка займається чорною магією та є відьмою, а дочка позивачки не є їй рідною дочкою, що її дуже образило. Ця конфліктна ситуація проходила на вулиці, свідками якої були сусіди. Позивачка переживала душевні страждання та хвилювання в результаті чого потрапила до Міської лікарні №2 та проходила лікування. Під час лікування нею поли понесені витрати на придбання ліків в розмірі 758,74 грн. Просить суд зобов*язати ОСОБА_6 спростувати перед мешканцями вулиці Шеховцової в м.Маріуполі розповсюджені нею недостовірні відомості відносно ОСОБА_3 про те, що вона займається будь-якою магією, стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 758,74 грн. та морально шкоду в розмірі 3500 грн., а також державне мито в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн., та витрати понесені на правову допомогу в розмірі 1500 грн. Зустрічні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та просила відмовити в їх задоволенні.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та надала зустрічний позов, в обґрунтування якого вказала, що ОСОБА_3 періодично проживала АДРЕСА_1 зі своєю матір*ю. На протязі тривалого часу між ними виникли неприязнені відносини. 13 червня 2010 року ОСОБА_3 без будь-яких причин почала виражатися на її адресу грубою нецензурною лайкою, висловлювала образливі відомості, які стосуються особистої її особистого та сімейного життя. Ця конфліктна ситуація проходила на вулиці, свідками якої були неповнолітня дочка ОСОБА_4 та сусіди. Вважає, що ОСОБА_3 принизила її честь та гідність, в результаті чого її знайомі припинили з нею спілкуватись та вона відчуває сильні душевні хвилювання, стан її здоров*я різко погіршився, що призвело до зниження її життєвої активності, негативно відобразилось на виконання нею трудових обов*язків. Просить суд стягнути з ОСОБА_7 на її користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн., судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 75 грн.. В задоволенні позовних Вимог ОСОБА_3 просить відмовити в повному обсязі.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.273 ЦК України, діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права.
Відповідно до ч.1 ст..297 ЦК України, кожний має право на повагу його гідності та честі.
Відповідно до ч.2 ст..297 ЦК України, гідність та честь фізичної особи є недоторканими.
Статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї.
Разом з тим статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що між нею та ОСОБА_3 сусідські відносини. 13 червня 2010 року вона чула на вулиці Шеховцової в м.Маріуполі крики та образи за сторони ОСОБА_4, яка казала, що ОСОБА_3 відьма та її дочка не рідна. ОСОБА_3 в адрес ОСОБА_4 не висловлювалась.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що ОСОБА_3 є його дружиною. 13 червня 2010 року між нею та ОСОБА_4 виник скандал, в результаті якого, ОСОБА_4 висловлювала на адресу ОСОБА_3 образливі висловлювання, виражалась нецензурною лайкою. Між ним та відповідачкою також виникли неприязне ні відносини, оскільки вона також на його адресою висловлює образи.
В матеріалах справи мається постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 13 червня 2010 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідно до якої 13 червня 2010 року до Іллічівського РВ надійшла заява ОСОБА_3 відносно сусідки ОСОБА_4, а 14 червня 2010 року надійшла зустрічна заява ОСОБА_4 відносно сусідки ОСОБА_3 за фактом конфлікту, який має побутовий характер. В ході перевірки встановлено, що на протязі тривалого часу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 склалися неприязнені відносини побутового характеру, раніше виникали словесні конфлікти. 13 червня 2010 року в процесі чергового конфлікту сторони ображали одна одну після чого зі слів ОСОБА_3 , сусідка кинула в неї банку та потрапила в обличчя, тілесних ушкоджень не спричинила. Допитана по даному факту ОСОБА_4 пояснила, що словесний конфлікт дійсно мав місце, однак при цьому ОСОБА_3 кинула в неї блюдце, тому вона кинула в ОСОБА_3 банку. На цьому конфлікт був вичерпаний, сторонні, зі слів заявників, участі в ньому не приймали.
Таким чином, свідки не були присутні при виниклому конфлікті між ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 17 серпня 2010 року, встановлено, що 14 серпня 2010 року до Іллічівського РВ надійшла заява ОСОБА_4 відносно сусідки ОСОБА_3 за фактом аморальної та неадекватної поведінки ОСОБА_3 в зв*язку з тим, що конфлікт виник на ґрунті особистих неприязнених відносин, суспільний порядок не порушувався, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст..ст.129, 296 КК України відмовлено.
В матеріалах справи мається виписка з історії хвороби №2196 Міської лікарні №2, відповідно до якої ОСОБА_3 з 19 серпня 2010 року по 07 вересня 2010 року знаходилась на стаціонарному лікуванні з діагнозом судинний паркінсонізм, тремтячорегідна форма, діабетична полінейропатія. Лікується регулярно, перебуває на «Д» обліку в поліклініці за місцем проживання. У відділенні Міської лікарні №2 направлена в зв*язку з погіршенням стану здоров*я на протязі одного тижня. ОСОБА_3 погіршений стан здоров*я пов*язує зі зміною погоди.
Відповідно до виписки з амбулаторної картки Міської лікарні №1, встановлено, що ОСОБА_4 знаходилась на лікуванні з 16 червня 2010 року по 26 червня 2010 року з діагнозом гіпертонічна хвороба ІІ церебральний криз.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними рушеннями, дією або бездіяльністю відшкодовується спричинившою її особою при наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, докази щодо різкого погіршення стану здоров*я через конфлікти та образи, що відбуваються між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позивачкою та відповідачкою суду не надані та документально не підтверджені.
При таких обставинах, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування матеріальної та моральної шкоди та зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 273, 277, 280, 297 ЦК України , суд -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди – відмовити.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: