КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-3216/10/2370                            Головуючий у 1-й інстанції:   Чала А.С.  

Суддя-доповідач:  Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" листопада 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                          головуючого –судді Земляної Г.В.

                                          суддів                         Парінова А.Б., Цвіркуна Ю.І..

           розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Черкаське спеціалізоване управління № 65»відкритого акціонерного товариства «Термоізоляція»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року у справі за позовом Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси до дочірнього підприємства «Черкаське спеціалізоване управління № 65»відкритого акціонерного товариства «Термоізоляція»про стягнення заборгованості, -  

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси (далі позивач, УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси) звернулося до суду з позовом про стягнення з дочірнього підприємства «Черкаське спеціалізоване управління № 65»відкритого акціонерного товариства «Термоізоляція»(далі відповідач ДП «Черкаське спеціалізоване управління № 65»ВАТ «Термоізоляція») 2771,86 грн. заборгованості з виплати та доставки пенсії за червень 2010 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням представник дочірнього підприємства «Черкаське спеціалізоване управління № 65»відкритого акціонерного товариства «Термоізоляція» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.  

        Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, передбаченому ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам, дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП  «Черкаське спеціалізоване управління № 65»ВАТ «Термоізоляція»зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі м. Черкаси.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема п.п.  «б-з»зазначеної статті Закону визначено, щодо цих категорій також належать, зокрема: відповідно до п. «б»працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №36 і за результатами атестації робочих місць. Пунктами «б»та «з» зазначеного Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівників, заняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінтом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць.

Виходячи з положень п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 1 п.п 6.1 п. 6 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України»(далі –Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.

Згідно із абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 ст. 1 цього Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»–«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 даного Закону, за ставкою 100% від об’єкта оподаткування.

Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у п. 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади (п. 1, п. 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»).

Підпунктом 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі–Інструкція), встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема, роботодавці –підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Згідно із п. 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, –також 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім того, відповідно до вимог Інструкції «Про порядок організації оформлення, фінансування та виплати пенсій, грошової допомоги підприємствами поштового зв'язку України», управлінням Пенсійного фонду України компенсуються витрати за доставку пенсій згідно тарифів встановлених Укрпоштою. Відповідно до даної Інструкції зазначена компенсація підлягає відшкодуванню на рахунки Пенсійного фонду.

За п.п. 6.8. п. 6  Інструкції, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У випадку несплати витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, вказані витрати є боргом зі сплати страхових внесків, який стягується органами Пенсійного фонду України на підставі пп. 7 п. 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 121/20.

Таким чином, суд першої інстанції  дійшов правильного висновку, що вимоги пенсійного органу про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 2771,86  є обґрунтованими.  

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.  

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 4, 8-11, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,  

У Х В А Л И Л А :

        Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Черкаське спеціалізоване управління № 65»відкритого акціонерного товариства «Термоізоляція» - залишити без задоволення.  

        Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року - залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:                                                         Г.В.Земляна

Судді:                                                                                А.Б.Парінов  

                                                                                           Ю.І.Цвіркун