КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   22-а-4278/09                            Головуючий у 1-й інстанції:   Винокуров К.С.  

Суддя-доповідач:  Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" листопада 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                                    головуючого –судді                      Ключковича В.Ю.,

                                    суддів                                           Борисюк Л.П.,

                                                                                             Бараненка І.І.,

                                          при секретарі                                   Черняк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Науково-дослідного економічного інституту  на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова до Науково-дослідного економічного інституту про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків та пені в розмірі 185214,46 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2009 року  позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно з ч.1 п.1 ст. 198,  ч. 1 п. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, дав правильну правову оцінку наданим доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Колегією суддів встановлено, що відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»та ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, обчислення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування платниками, визначеними підпунктами 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 цієї інструкції, здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до п. п. 4.1., 4.2. цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу). Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Частиною 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті, відповідач мав на момент звернення з позовом до суду заборгованість по страховим внескам в сумі 185214,46 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції –без змін.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 195,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Науково-дослідного економічного інституту –залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2008 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                                      Ключкович В.Ю.

         Судді:                                                                      Борисюк Л.П.

                                                                                Бараненко І.І.

Повний текст ухвали виготовлено 26.11.2010 року.