Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2010 р. справа № 2а-23351/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год. 25 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іванченкова А.С.
при секретарі Фенделєвій В.Є.,
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_1 – особисто,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці
про зобов’язання включити до розміру заробітної плати суми за відпрацьований понадурочний час за період з 01 травня 2007 року по 01 травня 2010 року, нарахувати заробітну плату за вказаний період з урахуванням відпрацьованого понадурочного часу, видати відповідні відомості щодо цього для нарахування пенсії з урахуванням відпрацьованого понадурочного часу,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці (далі – Відповідач) про зобов’язання включити до розміру заробітної плати суми за відпрацьований понадурочний час за період з 01 травня 2007 року по 01 травня 2010 року, нарахувати заробітну плату за вказаний період з урахуванням відпрацьованого понадурочного часу, видати відповідні відомості щодо цього для нарахування пенсії з урахуванням відпрацьованого понадурочного часу.
Зазначив, що з 1992 року працював в органах внутрішніх справ Управління Міністерства внутрішніх справ на Донецькій залізниці. В період з 01 травня 2007 року по 01 травня 2010 року виконував службові обов’язки понад встановлений Законом України «Про міліцію» 41-годинний робочий тиждень, тобто понад норму. В теперішній час звільнений у запас, однак Відповідач не врахував у розмірі заробітної плати суми за відпрацьований понадурочний час, чим порушив вимоги чинного законодавства України.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник Відповідача через канцелярію суду надав письмові заперечення, в яких проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що Позивачеві при виконанні службових обов’язків зменшувалась тривалість роботи, перерва для відпочинку і харчування не включається в робочий час, надурочні роботи компенсовано відповідно до положень чинного законодавства, загальна сума відпрацьованих Позивачем годин протягом зазначеного ним періоду не перевищує встановленої законодавством норми. Стосовно обчислення пенсії ОСОБА_1 зауважив, що компенсація за службу в понаднормовий час не носить постійний характер, а тому ці виплати не включаються у розрахунок для обчислення пенсії.
На підтвердження недопущення порушень вимог чинного законодавства посилався також на пункт 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13, яким встановлено, що не є надурочною робота працівника з ненормованим робочим днем понад установлену норму робочого часу, що входить до кола його обов'язків. Зазначив, що Методичні рекомендації щодо застосування підсумкового обліку робочого часу, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України 19 квітня 2006 року № 138, передбачають компенсації надурочних робіт шляхом зменшення тривалості роботи або додатковими днями відпочинку.
Вважав вимоги Позивача необґрунтованими, а тому у їх задоволенні просив відмовити у повному обсязі, просив суд розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення Позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 з 04 червня 1992 року по 31 травня 2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці.
Наказом № 155 о/с від 28 травня 2010 року Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці ОСОБА_1 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас.
Згідно наявних в матеріалах справи довідок про нарахування додаткових видів грошового забезпечення прапорщику міліції ОСОБА_1 упродовж зазначеного ним періоду компенсація за службу в понаднормовий час у грошовому еквіваленті не здійснювалась.
Відповідно до положень статті 19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати. Органи місцевого самоврядування можуть провадити для працівників міліції додаткові виплати понад встановлені Кабінетом Міністрів України розміри.
Положеннями статті 22 Закону України «Про міліцію» для працівників міліції встановлено 41-годинний робочий тиждень.
У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.
Порядок компенсації понаднормових робіт за службу особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні» від 14 вересня 1991 року № 197, відповідно до положень якого при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять за договорами від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, до несення служби понад установлений законодавством робочий час оплата їхньої праці за цей час провадиться у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.
Служба осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цієї постанови для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ республіканського відання, здійснювати у межах асигнувань, що виділяються Міністерству внутрішніх справ України з республіканського бюджету.
Згідно пункту 3 «Інструкції про порядок залучення працівників органів внутрішніх справ України до несення служби понад установлений законодавством робочий час, в дні щотижневого відпочинку та святкові дні і надання відповідних компенсацій», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 грудня 1991 року №530, підставами залучення працівників органів внутрішніх справ до надурочної служби або служби в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: а) письмові накази (вказівки) керівників органів внутрішніх справ; б) графіки нарядів, чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ. В кожному органі внутрішніх справ наказом або вказівкою керівника призначається працівник, який здійснює персональний облік служби особового складу в надурочний час, дні щотижневого відпочинку та святкові дні.
Облік здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля, підставами внесення записів в табель є документи, перелічені в пункту 3 Інструкції. Заповнений табель поточного місяця, підписаний працівником, що веде облік, затверджений керівником органу, накази, графіки чергувань, та подорожні листи з відповідними розпорядженнями є підставою для надання компенсації і передаються в фінансовий апарат до 5 числа наступного місяця. Оплата надурочної роботи провадиться за перші дві години в полуторному розмірі, а за наступні години - в подвійному розмірі, але не повинна перевищувати 120 годин на рік.
Крім того, відповідно пункту 3.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896, при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.
Годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці. При цьому понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.
Служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається.
Підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є:
а) письмові накази керівників органів внутрішніх справ;
б) графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ.
Облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.
Відповідно до довідки Відповідача від 19 травня 2010 року табелі про несення Позивачем служби в надурочний час, в дні щотижневого відпочинку та святкові дні не складались, а відтак до фінансового апарату управління не передавались.
Окремо складались табелі обліку роботи Позивача у нічний час та здійснювались нарахування доплати за роботу у нічний час відповідно до положень чинного законодавства.
За період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року Позивачем відпрацьовано 1500 годин та 500 годин відповідно, тобто в межах встановленої законодавством норми.
Відповідно до методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19 квітня 2006 року №138, підсумований облік часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період. Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно табелю обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно статті 106 Кодексу законів про працю України.
Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.
Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою. Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумковому обліку, може компенсуватись додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.
Ані Позивачем, ані Відповідачем не надано суду доказів залучення Позивача до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні, а саме письмових наказів керівника органу внутрішніх справ, графіків нарядів чергувань, затверджених керівником, а відтак з боку Відповідача відсутні порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки відповідні табелі обліку понаднормового робочого часу не складались з огляду на відсутність служби у понаднормовий час, у зв'язку із чим у Відповідача були відсутні підстави для відповідної компенсації.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного - балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд вважає, що Позивачем не надано доказів, які б підтверджували той факт, що він працював понад норми, а саме - більше 41 годин на тиждень, а Відповідачем такі доводи Позивача спростовані наданими суду документальними матеріалами.
За таких обставин позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Крім того, суд зазначає, що Позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду, передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що право на звернення до суду за захистом порушеного права виникло у нього у травні 2010 року після отримання від Відповідача відповідей на його звернення.
Згідно з вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про зобов’язання включити до розміру заробітної плати суми за відпрацьований понадурочний час за період з 01 травня 2007 року по 01 травня 2010 року, нарахувати заробітну плату за вказаний період з урахуванням відпрацьованого понадурочного часу, видати відповідні відомості щодо цього для нарахування пенсії з урахуванням відпрацьованого понадурочного часу відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 26 листопада 2010 року в присутності Позивача. Постанова виготовлена в повному обсязі 01 грудня 2010 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Іванченков А. С.