Справа № 10- 320/08 Головуючий суду І інстанції
Категорія: запобіжний захід Селіванова О.А.
Доповідач апеляційного суду
Маркова Т.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Маркової Т.О.
суддів: Олещук Т.Л., Фаріонова О.М.
за участю прокурора: Якименка О.П.
обвинуваченого: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією прокурора на постанову Центрального районного суду від 26 жовтня 2010 року, якою відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Веселиново Миколаївської області, громадянина України, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України
ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 23.10.2010року біля 18.50год. він, керуючи автомобілем «DAEWOO LANOS», на асфальтованій проїжджій частині автодороги «Веселиново – Федорівка» допустив наїзд на потерпілого ОСОБА_5, який від отриманих пошкоджень помер.
23.10.2010 року за даним фактом була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченому ч.2 ст. 286 КК України
23.10.2010 року в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину був затриманий ОСОБА_3
25.10.2010 року ОСОБА_3 пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
25.10.2010 року слідчий звернувся до суду з поданням про обрання ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Постановою суду від 26.10.2010 року в задоволенні подання слідчого відмовлено.
Відмовляючи в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно ОСОБА_3 суд в постанові зазначив, що дані, які б свідчили про його намір уникнути від слідства та суду, заважати встановленню істини по справі, продовжувати злочинну діяльність в матеріалах справи відсутні та слідчим інших доводів, окрім тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, не надано.
Крім того, ОСОБА_3 має постійне місце проживання та роботи, проживає разом з батьками – пенсіонерами, позитивно характеризується, вину визнає. Судом взято до уваги, що ОСОБА_3 вчинив злочин ненавмисно, з місця злочину не зникав, одразу повідомив в міліцію про те, що сталося, та викликав «швидку допомогу».
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, просить скасувати постанову Центрального районного суду, матеріали направити на новий судовий розгляд.
Посилається на те, що судом не надано достатньої оцінки вказаним слідчим обставинам, а саме: необхідність забезпечення процесуальних рішень по справі, оскільки менш суворий запобіжний захід може не забезпечити належну поведінку та виконання процесуальних обов’язків, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Крім того, вважає, що постанова не містить обґрунтування та мотиви прийнятого рішення, а також судом вказано обставини ( каяття у вчиненому злочині, визнання вини, надання детальних свідчень про обставини справи), які суд при обранні запобіжного заходу не вправі досліджувати та давати їм оцінку.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, на підтримку апеляції, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, які просили залишити постанову суду без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи, обговоривши апеляцію, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з подання слідчого, підставою для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є те, що він обвинувачується у скоєні тяжкого злочину і необхідністю забезпечення виконання процесуальних дій.
С таким мотивуванням суд обґрунтовано не погодився, оскільки належних доказів на підтвердження цього суду не представлено.
Крім того, згідно закону, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України можуть не забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст.148 КПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, хоча ОСОБА_3 обвинувачується в скоєні тяжкого злочину, але він молодого віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, що дає суду підстави вважати, що обвинувачений не буде ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що прийняте судом рішення є обґрунтованим, тому підстав для скасування постанови суду немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи, залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.
Головуюча:
Судді: