КОПІЯ                                                                                        Справа № 2-а-462/10                                                                                                                              

ПОСТАНОВА

іменем України

     24 листопада 2010 року  Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

       головуючого: судді  Сеника Р.П.

       при секретарі:  Шуточкіній А.М.

       за участю позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до інспектора  дорожньо-патрульної служби взводу № 2 Володимир – Волинського відділення державної автомобільної інспекції УМВС України у Волинській області сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АН № 799824 від 09.11.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора  дорожньо-патрульної служби взводу № 2 Володимир – Волинського відділення державної автомобільної інспекції УМВС України у Волинській області сержанта міліції ОСОБА_2, про скасування постанови про накладення штрафу серії АН №  799824 винесеної 09 листопада 2010 року, згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. З винесенням даної постанови, накладенням штрафу на нього позивач не погоджується. Вважає її незаконною, оскільки Правил дорожнього руху не порушував. Також вказує, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, інспектором йому не було роз’яснено прав. Просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення.

Позивач, в судовому засіданні підтримав адміністративний позов в повному об’ємі, просив його задовольнити, оскаржувану постанову скасувати. Суду пояснив, що 09 листопада 2010 року о 14 год. 30 хв. він керував автомобілем «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_2 в м. Володимир – Волинський  по вул. Ковельській в напрямку вул. Д. Галицького і був зупинений працівниками взводу №2 ДПС Володимир – Волинського ВДАІ за те, що він ніби то порушив правила проїзду перехрестя, а саме не дав дорогу пішоходу, який рухався по пішохідному переході. Одразу ж інспектор почав складати протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 намагався пояснити, що пішоходів  на проїжджій частині не було, тому він продовжив рух автомобіля, оскільки рухався на дозволений сигнал світлофора. Проте, його пояснення не були прийняті до уваги.

    Свідок ОСОБА_4, пояснив, що він 09.11.2010 року був пасажиром в автомобілі під керуванням позивача. Вказав, що проїжджаючи по вул. Ковельській та здійснюючи поворот на вул. Д. Галицького, позивач  проїхав регульоване перехрестя на дозволений сигнал світлофора. Однак через декілька метрів автомобіль був зупинений працівником ДПС, який повідомив, що  водій ОСОБА_1, проїжджаючи перехрестя не пропустив пішохода, який проходив проїзну частину. Під час оформлення протоколу ОСОБА_1 не погодився із правопорушенням. Однак інспектор не проігнорував пояснення позивача.

Відповідач в судове засідання не прибув, не повідомив про причини неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.  

Заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 09.11.2010 року, інспектором дорожньо-патрульної служби взводу № 2 Володимир – Волинського відділення державної автомобільної інспекції УМВС України у Волинській області сержантом міліції ОСОБА_2, відносно ОСОБА_1 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АН № 799824 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

З вищезазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1, 09 листопада 2010 року близько 14 год. 47 хв. керував автомобілем «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_2 в м. Володимир - Волинський по вул. Ковельській повертаючи праворуч на вул. Д. Галицького не надав переваги в русі пішоходам, які переходили проїзну частину дороги та порушив п.16.2 ПДР.

Згідно п. 16.2 Правил дорожнього руху, на регульованих і нерегульованих перехрестях, водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Поряд з цим, відповідно до вимог п. 18.2. Правил дорожнього руху, на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідно напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Як вбачається з пояснень позивача та свідка ОСОБА_4, він керував автомобілем і проїжджаючи регульоване перехрестя на дозволений сигнал світлофора, переконавшись, що пішоходів на проїзній частині немає продовжив рух. При проїзді перехрестя дотримувався Правил дорожнього руху.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судом, при складанні протоколу, відповідач зазначив свідком свого співробітника. Також, відповідачем в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, якого саме пішохода не пропустив позивач. Крім того, відповідачем не було взято пояснення у пішохода, якого не пропустив позивач  для з'ясування питання, чи створив йому позивач при русі автомобілем перешкоду для руху внаслідок здійсненого останнім повороту праворуч.  

Стаття 268 КУпАП України вказує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Однак, із оглянутих в судовому засіданні матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, за ч. 2 ст. 122 КУпАП вбачається, що пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про не згоду з правопорушенням та відкладення розгляду справи з вимогою скористатись юридичною допомогою, не були взяті до уваги інспектором і справу розглянуто без врахування цього клопотання, чим на думку суду порушено його право на захист.

Як зазначено в ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Беручи до уваги, що в справі відсутні докази, які з достовірністю підтверджували б  факт порушення позивачем  п. 16.2 Правил дорожнього руху, як це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові, а також з урахуванням вимог ч.2 ст. 71 КАС України, що в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, тому суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 159, 160-163, 167 КАС України, на підставі ст. ст. 254, 256, 280, 283, 293 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

      Адміністративний позов  ОСОБА_1 до інспектора  дорожньо-патрульної служби взводу № 2 Володимир – Волинського відділення державної автомобільної інспекції УМВС України у Волинській області сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АН № 799824 від 09.11.2010 року – задовольнити повністю.

Постанову серії АН № 799824 від 09 листопада 2010 року  про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. –скасувати.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

        Головуючий /підпис/

        Згідно з оригіналом

        Суддя Володимир-Волинського

        міського суду                                                                                                    Р.П. Сеник