Судове рішення #12341184

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     

        22 листопада   2010 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини та призначення опікуна й за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відібрання дитини та визначення її місця проживання,  

                                                      в с т а н о в и л а :

             Рішенням Солом’янського  районного суду м. Києва  від 9 березня    2010  року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від         23 червня 2010 року, зазначений позов ОСОБА_4 в частині  визначення її місця проживання задоволено, а у задоволенні решти її позовних вимог відмовлено, також відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5              

             У касаційній скарзі  ОСОБА_4 та діючий в її інтересах ОСОБА_7 просять скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні позову про позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав і постановити рішення про задоволення цих вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                  

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                  Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статями 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.              

             Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись статтями 332, 336  ЦПК України, пунктом 2 Розділу ХІІІ Закону України від 7 липня 2010 року  «Про судоустрій і статус суддів»,  колегія суддів Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_7  відхилити, рішення Солом’янського  районного суду м. Києва  від 9 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2010 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                 Є.Ф. Левченко

                                                                                                          Л.М. Лихута

                                                                                                          Ю.Л. Сенін

                                                                                                               

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація