Судове рішення #12340309

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-4622/2010р.                 Головуючий

                                  в 1 інстанції Балюкова К.Г.

Категорія:                             Доповідач в апеляційній

інстанції Сімоненко В.М.

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 листопада 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста  Севастополя в складі:

головуючого   - Сімоненко В.М.

суддів        - Клочка В.П., Алєєвої Н.Г.

при секретарі – Одажиу Л.І.

за участю   –   ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4;

                ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_5, Комунального підприємства «Севастопольський комбінат благоустрою»Севастопольської міської Ради про визнання свідоцтва недійсним, відшкодування моральної шкоди,  

за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 07 жовтня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітня 2010 року  ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_5, Комунального підприємства «Севастопольський комбінат благоустрою» Севастопольської міської Ради про визнання свідоцтва на поховання недійсним, відшкодування моральної шкоди.

     Вимоги мотивовані тим, що 28.02.2001 р. на міському кладовищі на 5 км Балаклавського шосе був  похований її чоловік - ОСОБА_7 Поховання проводилися за її рахунок, похованням займалася вся родина, а також співробітники чоловіка. Організацією поховання на кладовищі займався її зять - ОСОБА_5, оформляв для цього відповідні документи. Позивачка вказувала, що в порушення Інструкції про порядок поховання..., відповідач, не будучи близьким родичем померлого, ввів в оману робітників комунального підприємства та отримав без її погодження свідоцтво про поховання на своє ім'я, а пізніше, у березні 2002 року, провів оформлення на себе документів на надання (резервування) місця під друге поховання у подвійному цоколі для подальшого поховання біля могили її чоловіка. В подальшому відповідач ОСОБА_5 переоформив  свідоцтво на свою жінку ОСОБА_6 Про те, що свідоцтва про поховання видавалися відповідачам вона дізналася в осені 2008 р. Вважає, що свідоцтва про поховання, видані на ім'я відповідачів порушують її право на поховання.

         Просить визнати за нею право на друге місце на могилі ОСОБА_7, похованого на міському кладовищі 5 км. Балаклавського шосе, квартал № 2, сектор Д, ряд № 16, могила № 5 та визнати недійсними свідоцтво про поховання на могилу ОСОБА_7, виданого у 2001 році на ім'я ОСОБА_5, а 03.12.2007 р. на ім'я ОСОБА_6 недійсними, зобов'язавши КП „Севастопольський комбінат благоустрою" видати свідоцтво про поховання на її (позивачки) ім'я. Крім того, позивачка просить стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у відшкодування спричиненої їй моральної шкоди суму в розмірі 10 000 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 07 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволені частково.

Визнано недійсними свідоцтво (довідки) про поховання від 2001 р. на ім'я ОСОБА_5 та від 04.11.2003 р. на ім'я ОСОБА_6 та свідоцтво про поховання НОМЕР_1 від 03.12.2007 р. на ім'я ОСОБА_6

 На Комунальне підприємство „Севастопольський комбінат благоустрою" Севастопольської міської Ради покладено зобов’язання видати на ім'я ОСОБА_3 свідоцтво про поховання на могилу ОСОБА_7, Визнано за ОСОБА_3 право на друге місце на могилі ОСОБА_7

 У задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

      Не погодившись з рішенням суду відповідачі подали апеляційну скаргу в якій ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції, з підстав порушення судом норм процесуального права, при неповному з’ясування судом обставин справи та при невідповідності висновків суду обставинам справи та просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

       Судова колегія, заслухавши доповідь судді, щодо змісту рішення, доводів апеляційної скарги  та  меж, в яких повинна здійснюватися перевірка, вважає, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

       Відповідно до п. 4.1.5 Інструкції про порядок поховання, утримання кладовищ і організацію ритуального обслуговування в населених пунктах України, затвердженої наказом Держжитлокомунгоспу України від 16 січня 1991 р. свідоцтво про поховання надається близьким родичам померлого.

      Ухвалюючи рішення про часткове задоволення вимог, суд першої інстанції виходив з того, що свідоцтво на поховання на ім’я ОСОБА_5 видано незаконно, оскільки він не відноситься до перелика близьких родичів. Крім того, зазначена видача не була узгоджена з дружиною померлого, яка має переважне право на підпоховання.

      З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, як з такими що зроблені відповідно до норм матеріального та процесуального права, та при повному зсуванні обставин справи.  

Судом першої інстанції встановлено, що   28.02.2001 р. на міському кладовищі на 5 км Балаклавського шосе був  похований чоловік позивачки - ОСОБА_7 Похованням померлого займалась уся родина, у тому числі відповідач - ОСОБА_5

28 лютого 2001 року на імя ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на поховання ОСОБА_7

03 грудня 2007 року зазначено свідоцтво було анульовано та видано свідоцтво на ім’я ОСОБА_6- дочки позивачки.

Суд вважає обґрунтованими і зробленими відповідно до  встановлених обставин справи та наданим доказам висновки суду щодо порушення прав позивачки як на підставі закону так і на підставі загальних прийнятих традицій суспільства щодо переважного права дружини на подальше сумісне поховання с чоловіком.

Доводи апеляційної скарги, стосовно того, що саме відповідач  ОСОБА_5 взяв на себе зобов’язання поховання ОСОБА_7 та оплачував друге місто на могилі, не можуть буди прийняти до уваги, оскільки ОСОБА_5 не відноситься до категорії близьких родичів померлого. Подальше переоформлення свідоцтва на свою жінку - дочку позивачки також не можна визнати законним оскільки проведено незаконним власником права.

Доводи щодо порушення судом норм процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

На підставі викладеного, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга, відповідно до ст. 308 ЦПК  України, підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307,308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_5 відхилити.

     Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 07 жовтня 2010 року -  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення  і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:          /підпис/                     В.М. Сімоненко                  

 Судді:              /підпис/                     В.П. Клочко

                     /підпис/                     Н.Г. Алєєва

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя                             В.М. Сімоненко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація