У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Верещак В.М.,

суддів Гошовської Т.В., Заголдного В.В.

за участю прокурора Тилика Т.М.

розглянула у судовому засіданні 18 листопада 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Севастополя на постанову Гагарінського районного суду м. Севастополя від 1 липня 2009 року, якою кримінальну справу щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, закрито на підставі п. 5 ст. 6, ст. 73 КПК України, оскільки він не досяг на час вчинення суспільно небезпечного діяння віку, з якого можлива кримінальна відповідальність та застосовано щодо нього примусові заходи виховного характеру.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що він в період з 15 по 25 червня 2008 року, за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, таємно викрали гроші ОСОБА_8 в сумі 1 700 грн.

У касаційному поданні прокурор посилається на неправильне застосування судом кримінального закону. Вказує, що у судовому рішенні не зазначено, який саме примусовий захід виховного характеру застосовується до ОСОБА_5 Просить скасувати постанову та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

    Судом, при закритті справи щодо ОСОБА_5 на підставі недосягнення ним віку, з якого можлива кримінальна відповідальність та застосуванні щодо нього примусових заходів виховного характеру, було неправильно застосовано кримінальний закон.

    Так, в порушення вимог ч. 2 ст. 105 КК України, в постанові не зазначено, який саме примусовий захід виховного характеру суд застосовує до ОСОБА_5 та, в порушення вимог частини 3 зазначеної статті, не встановлено тривалість такого заходу.

    Крім того, судом зазначено, що він постановляє рішення на підставі п. 5 ст. 6 КПК України, яким передбачено закриття справи щодо особи, яка не досягла на час вчинення суспільно небезпечного діяння одинадцятирічного віку, проте, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на час вчинення інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння, йому виповнилося дванадцять років.

    Враховуючи викладене, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, прийняте судом рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого слід врахувати наведене та прийняти рішення з додержанням вимог чинного законодавства.

    На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

    касаційне подання заступника прокурора м. Севастополя задовольнити.

    Постанову Гагарінського районного суду м. Севастополя від 1 липня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

С у д д і :

Верещак В.М.             Гошовська Т.В.             Заголдний В.В.