ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
РІШЕННЯ
Іменем України
|
10.07.2006 |
Справа №2-22/9806-2006 |
За позовом - КП «Комбінат благоустрію», м.Ялта
До відповідача - СПД ОСОБА_1, м.Ялта
Про стягнення 3711,77 грн.
Суддя С.В.Яковлєв
представники:
Від позивача - не з'явився .
Від відповідача - не з'явився .
Сутність спору: Комунальне підрпиємство «Комбінат благоустрію» (далі позивач), звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з СПД ОСОБА_1 (далі відповідач) 3711,77 грн. Вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані умови укладеного з ним НОМЕР_1 “Про надання права на разміщення” щодо сплати у повному обсязі сум, передбачених вказаним договором.
На час звернення до суду його заборгованість склала 3000 грн. Крім того, керуючись ст. 509, 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 559,99 грн. збитків від інфляції, 151,78 грн. - 3% річних, покласти на нього судові витрати.
Представник позивача під час судового засідання, яке відбулось 20.06.2006р. пдтримав позовні вимоги у повному обсязі, вказавши, що після звернення до суду відповідач частково розрахувався по вказаному договору, його заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних склала 3500 грн.
Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, явку свого представника у судові засідання не забезпечив, про час та дні їх проведення був сповіщений належним чином.
Позивач явку свого представника у судове засідання, яке відбулось 10.07.2006 р., не забезпечив, про час та день його проведення був сповіщений належним чином.
Позивач надіслав до суду клопотання (вих .№ НОМЕР_2) про затвердження мирової угоди. Суд вважає, що зазначене клопотання позивача не підлягає задоволенню у зв'язки з тим, що надана мирова угода не відповідає вимогам ст.78 ГПК України.
Приймаючи до уваги ненадання сторонами документів , які підтверджують неможливість участі їх представників у судовому засіданні з поважних причин, участь представника позивача у попередніх судових засіданнях, суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає можливим проводжити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши представлені докази, суд
ВСТАНОВИВ :
Між позивачем та відповідачем 05.07.2004 р. був укладен Договір НОМЕР_1 на надання права на розміщення торговельної точки на пляжі “Приморський” та надання побутових послуг. Предметом зазначеного договору було надання відповідачу права на розміщення об'єктів торговлі, громадського харчування та побутового обслуговування на пляжі “Приморський” у м.Ялта протягом курортного сезону 2004 р., надання позивачем побутових послуг на пляжі “Приморський” у м.Ялта (п.1.1).
Сторони визначили куротним сезоном 2004 р. період часу з 01.05.2004 р. по 30.09.2004 р.(п. 1.2.).
У п. 2.1.2 зафіксовано, що право на розміщення об'єктів належить позивачу відповідно до Рішення № НОМЕР_3, 19 сесії 24 скликання Ялтинської міської ради.
Згідно п. 3.1 договору відповідач до 20.07.2004 р. мав перерахувати першу частку плати за надання прав на розміщення об'єктів на пляжі “Приморський” під час курортного сезону 2004 р. в розмірі 1500 грн. Не пізнійше 24.00 год. 05.08.2004 р. відповідач мав перерахувати 2-гу частину платежу у розмірі 1500 грн., а до 24 год. 20.08.2004 р. - 3-тю частину у сумі 3000 грн. ( п.3.1. та п. 3.1.2).
Сторони визначили, що договір НОМЕР_1 був укладений на термін до 30.09.2004 р., набирав сили зі дня його підписання сторонами (п.6.1).
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін.) або утриматись від виконання певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тім числі і кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Ст. 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.п.) або утриматись від виконання певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.Зобов'язання повинне викониватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України( ст. 526 ЦК України).
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Надані позивачем документи свідчать про те, що він виконав прийняти на себе зобов'язання по договору № НОМЕР_1
Відповідач виконав умови вказаного договору не в повному обсязі , перерахувавши позивачу першу та другу частки платежу у розмірі 3000 грн. На час звернення до суду він не виконав умов п. 3.1.2 договору щодо перерахування до 20.08.2004 р. 3000 грн. третьої частки платежу.
Відповідач не надав доказів перерахування вказаної суми у повному обсязі або частково. За таких обставин , приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи будь-яких документів про перерахування відповідачем 3-ої частини платежу, суд вважає, що керуючись ст. 193 ГК України, ст. 509 ЦК України, підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 3000 грн. заборгованості.
У зв'язку з тим, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору НОМЕР_1 щодо перерахування коштів, суд, вивчивши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що згідно зі ст. 625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 559,99 грн. збитків від інфляції, та 151,78 грн. 3% річних.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у повному обсязі згідно зі ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України , суд
ВИРІШІВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, зем. ділянка, ІПН НОМЕР_4, банковські реквізити невідомі) на користь Комунального підприємства “Комбінат благоустрію” (м. Ялта, пер. Дарсановський, 5 п/ р 26009290736011 у Кримському регіональному управлінні АТ КБ “Приватбанк”, МФО 384436, ЗКПО 24406586) 3000 грн. заборгованості, 559,99 грн. - збитків від інфляції, 151,78 грн. - 3% річних, 102 грн.- держмита, 118 грн. витрат, зв'язаних із забезпеченням судового процесу.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.