Справа № 22а-314/2006 Головуючий у першій інстанції
ЛИХОШЕРСТ В.В.
Категорія - адміністративна Доповідач - СТРАШНИЙ М.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: СТРАШНОГО М.М.
суддів: КВАЧА М.О., ІШУТКО В.М.
при - секретарі: БІЛЯЄВІЙ Т.Д.
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Щорського районного суду від 14 лютого 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Великошимельської сільської ради та ОСОБА_1 про
визнання рішень Великошимельської сільської ради та державного акту на право приватної власності на землю неправомірними та скасування їх, встановлення порядку землекористування та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
В січні 2006 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним вище позовом, в якому просила:
· скасувати рішення Великошимельської сільської ради про приватизацію присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 та державний Акт на право приватної власності на землю за ОСОБА_1;
· скасувати рішення XXIII сесії Великошимельської сільської ради від 11 січня 2002 р. про заборону приймати від неї заяви;
· стягнути з відповідачів на її користь 2500 грн. моральної шкоди солідарно;
· встановити порядок користування суміжними земельними ділянками її і відповідачки ОСОБА_1.
Ухвалою Щорського районного суду від 1 лютого 2006 року провадження в справі частині позовних вимог про визначення порядку користування суміжними земельними ділянками закрито.
Постановою Щорського районного суду від 14 лютого 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вона просить постанову скасувати і ухвалити нову постанову про задоволення її позовних вимог щодо скасування рішення сесії від 11 січня 2002 p., скасування державного акту та стягнення моральної шкоди. Апелянт обґрунтовує свої вимоги тим, що суд невірно застосував ст. 99 КАС України щодо строків звернення до адміністративного суду, оскільки рішенням сесії про неприйняття її заяв, на протязі всього часу, порушує її інтереси. Також: незаконно застосовано річний строк і до її вимог про приватизацію земельної ділянки та видачі ОСОБА_1 державного акту про право власності на земельну ділянку. Апелянт, вважає, що приватизація була проведена з порушенням Інструкції про порядок складання, реєстрації і видачі державних актів на право власності на землю.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, на підставі ч.ч. 1-3 ст. 99 КАС України, виходив з того, що ОСОБА_2 пропущений строк на звернення до адміністративного суду, оскільки з моменту, коли позивачка дізналась про прийняття рішення сільрадою та видачі державного акту пройшло понад три роки, не є поважною причиною для поновлення строку і інвалідність позивачки.
Такий висновок суду відповідає матеріалам справи та вимогам матеріального закону.
Згідно положень ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
По справі встановлено, що рішенням виконавчого комітету Великощимельської сільської ради НОМЕР_1 ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, площею 0,56 га для ведення особистого підсобного господарства. Проте, фактична інвентаризація на присадибну ділянку ОСОБА_2 не проведена і фактичні розміри не встановлені і державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_2
Рішенням Великощимельської сільської ради ОСОБА_2 було передано у приватну власність ОСОБА_1 присадибну земельну ділянку яка розташована за адресою АДРЕСА_1, площею 0,2446 гектарів в межах згідно плану. На підставі цього рішення 21 травня 2001 року ОСОБА_1 видано державний акт на право приватної власності на землю.
ОСОБА_2 не могла не знати про землевпорядні роботи по обміру земельної ділянки в АДРЕСА_1, про це свідчить те, що вона не давала своєї згоди, як суміжний землекористувач, на приватизацію, межа не була визначена.
Рішенням XXIII сесії Великощимельської сільської ради від 11 січня 2002 р. рекомендовано секретарю сільської ради Миленькій Л.М. заяв від ОСОБА_2 з приводу земельного спору з ОСОБА_1 не приймати.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки позивачка пропустила строк на звернення до суду встановлений, ст. 99 КАС України то постанова суду є законною і скасуванню не підлягає.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не містять підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та про невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 206, 210, 212, 254 КАС України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Щорського районного суду від 14 лютого 2006 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України на протязі одного місяця.