справа № 2-3890/10

РІШЕННЯ

іменем України

09 листопада 2010 року                                                                                         м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого – судді Комнацького О.В.,

секретаря

 судового засідання      Жигановського Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання довіреності удаваною угодою та визнання договору купівлі-продажу укладеним,-

в с т а н о в и в :    

    У травні 2010 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 05.09.2008 р. він купив у відповідача у розстрочку автомобіль ВАЗ 21083. У зв'язку з тим, що відповідач не бажав сплачувати передбачені законом платежі за зняття автомобіля  з реєстраційного обліку та податок з купівлі-продажу, замість укладення договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 05.09.2008 р. строком на 10 років видав на ім'я позивача нотаріально посвідчену довіреність, за якою надав йому право користування та розпорядження автомобілем з правом передовіри та виїзду за межі України. У той же день відповідач передав йому автомобіль, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію ТЗ.

    21.03.2009 р. він повністю розрахувався за автомобіль, сплативши останній внесок та отримав від відповідача розписку, за якою ОСОБА_2 отримав від нього за свій автомобіль повний розрахунок  у сумі 4500 доларів США та матеріальних претензій до нього не має. Оскільки відповідач видав розписку, а також те, що на підставі довіреності до нього перейшло право користування та розпорядження автомобілем, ОСОБА_2, передавши автомобіль, ключі до нього та свідоцтво про реєстрацію ТЗ,  передав таким чином йому у володіння (передав усі складові права власності) автомобіль, вважає. що між сторонами насправді було укладено удаваний договір доручення з метою приховання правочину купівлі-продажу спірного автомобіля, який насправді було вчинено. Оскільки відповідач заперечує факт укладення договору купівлі-продажу, просить визнати довіреність на право керування та розпорядження автомобілем ВАЗ 21083. кузов № НОМЕР_2, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, виданої ОСОБА_2. на ім'я ОСОБА_1, посвідченої приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гаркушею О.Л. від 05.09.2008 р за № НОМЕР_3 удаваним правочином, спрямованим на приховання насправді укладеного сторонами договору купівлі-продажу автомобіля та визнати договір купівлі-продажу автомобіля укладеним.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання 09.11.2010 р. не  не з’явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Відповідач у поданому клопотанні просив розглянути справу у його відсутність та у відсутність його представника.

У поданих до суду 25.10.2010 р. поясненнях відповідач  позов не визнав повністю, посилаючись на те, що спірний автомобіль він не продавав, а надав позивачу в оренду за плату, при цьому 05.09.2010 р. видав на його імя нотаріально посвідчену довіреність, яку  потім 05.05.2010 року скасував /а.с. 100-104/.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.08.2010 р. заперечив проти задоволення позову, пояснив, що розписка написана ОСОБА_2. під психологічним тиском з боку позивача, не відповідає вимогам закону та не свідчить що мова у ній йде про продаж автомобіля /а.с. 75-81/.

    Заслухавши пояснення  позивача та його представника, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає у повному обсязі, виходячи з наступного.

    Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ОСОБА_2 є власником автомобіля ВАЗ 21083 кузов № НОМЕР_2, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

05 вересня 2008 року ОСОБА_2. на ім'я ОСОБА_1 видано генеральну довіреність на право представництва інтересів ОСОБА_2 з питань, пов'язаних з експлуатацією та продажем належного йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ, для чого надав право користування цим транспортним засобом – а саме зазначеним автомобілем марки ВАЗ 21083. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гаркушею О.Л. від 05.09.2008 р за № НОМЕР_3  /а.с. 10/ .

21 березня 2009 року ОСОБА_2 видав розписку про те, що він отримав за свій автомобіль ВАЗ 21083 повний розрахунок. матеріальних претензій не має. Сума 4500 доларів США /а.с. 7/.

05.05.2009 р. відповідач скасував зазначену довіреність своєю нотаріально посвідченою заявою /а.с. 73/.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові   належать  права  володіння,  користування  та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права

власності не встановлена судом.

  Відповідно до ст. 244 ч. 3 довіреністю  є  письмовий  документ,  що  видається однією особою іншій  особі  для  представництва  перед  третіми  особами.  

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 248  представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

    Відповідно до п. 1 ст. 638 договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди    з усіх істотних умов договору. Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для

договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.  За змістом даної статті  у тексті договору повинні бути вказані його сторони, предмет і зміст угоди, інші істотні умови договору.

      Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 208 ЦК України в письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує у двадцять та більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена й постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1338, якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - Правила), згідно з п. 2 яких вони є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до п. 8 ч. 4 зазначених Правил перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Згідно з п. 41 цих Правил зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу.

Відповідно до п. 8 зазначених Правил правомірність придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в них документами, зокрема: довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з додатком №1 до цих Правил; договором та іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль. Бланки довідок-рахунків є бланками суворого обліку і виготовляються в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №283.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено,  що правочин був вчинений сторонами для  приховання  іншого  правочину,  який  вони насправді вчинили, відносини  сторін  регулюються  правилами  щодо  правочину,   який

сторони насправді вчинили. Зі змісту даної статті слідує, що для визначення угоди удаваною у будь-якому випадку слід встановити, що обидві сторони діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі, дії їх були спрямовані на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників угоди. Наміру однієї сторони на укладання угоди недостатньо.

      Як вбачається з наданої позивачем розписки, яку він вважає договором купівлі-продажу автомобіля, у ній не відображені сторони – не зазначено прізвища та даних ОСОБА_1, не зазначено даних, від кого отримано кошти за автомобіль та за що саме, відсутні відомості про те, що при видачі розписки здійснено саме продаж автомобіля,оскільки назви дії, яка вчиняється при видачі розписки, а тим більше угоди купівлі-продажу, на яку посилається позивач, взагалі не зазначено.

Крім цього, спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, залишався зареєстрованим за ОСОБА_2.  Заява від останнього про зняття з обліку автомобіля не подавалась і його огляд органами ДАІ не здійснювався.

У зв'язку з цим суд вважає що позивачем не доведено те, що розписка видана на  уклададання саме договору купівлі-продажу автомобіля та що такий договір укладений  між ОСОБА_2. та ОСОБА_1.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля між його власником –ОСОБА_2. та ОСОБА_1. не укладався.

Тому, враховуючи те, що при видачі ОСОБА_2. довіреності від 05.09.2008 р.  на ім'я  ОСОБА_1 щодо користування та розпорядження спірним автомобілем було дотримано вимог закону, довіреність посвідчена нотаріально  та у такому ж порядку скасована, вимога позивача про визнання цієї довіреності удаваним правочином, спрямованим на приховання насправді укладеного договору купівлі-продажу автомобіля,  з посиланням як на підставу набуття права власності на автомобіль за довіреністю є безпідставною,  оскільки суперечить  вимогам закону. Крім того, на підставі зазначеної довіреності позивач не мав права укладати угоду від імені особи, яку він представляє,  відносно себе особисто, оскільки довіреність видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами.  До того ж, довіреність, яку позивач просить визнати удаваним правочином, скасована довірителем.

    Керуючись ст.ст.10, 11, 37, 60, 88, 169, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 207,208, 237,  317, 235, 245, 248,249, 638,639, 655, 656ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

    У задоволенні позову   ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання довіреності на право керування та розпорядження автомобілем ВАЗ 21083. кузов № НОМЕР_2, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, виданої ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_1, посвідченої приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гаркушею О.Л. від 05.09.2008 р за № НОМЕР_3 удаваним правочином, спрямованим на приховання насправді укладеного сторонами договору купівлі-продажу автомобіля та визнання договору купівлі-продажу автомобіля укладеним – відмовити.

      На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира може бути подано апеляційну  скаргу  протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :