Справа 2п – 84/ 2010
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 грудня 2010 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Макарчук В.О.
при секретарі Кахаровой В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Євпаторії заяву Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про перегляд заочного рішення від 9 серпня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» в особі відділення № 4 Кримського регіональне управління про стягнення банківського вкладу,
В С Т А Н О В И В
Заочним рішенням від 9 серпня 2010 року Євпаторійським міським судом було постановлено позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення № 4 Кримського регіональне управління про стягнення банківського вкладу - задовольнити частково. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 банківський вклад за договором № 619280 від 19 вересня 2008 року з урахуванням індексу інфляції у розмірі 14 175 гривень 96 копійок, відсотки по ньому у розмірі 2 579 гривень 69 копійок, три відсотки річних у розмірі 504 гривень 95 копійок, а усього 17 260 гривень 60 копійок та судові витрати на загальну 620 гривень. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» на користь держави судовий збір у розмірі 172 гривень 60 копійок.
Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» звернулося до Євпаторійського міського суду із заявою про перегляд заочного рішення від 9 серпня 2010 року. Заяву мотивують тим, що філія Кримське регіональне управління Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» та відділення № 4 Кримського регіонального управління не є юридичними особами, тому не можуть бути сторонами у цивільних правовідносинах. Стороною договору банківського вкладу є юридична особа - Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» за місцем знаходження: вул. Артема, 15 м. Київ, 04053. Між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» дійсно був укладений договір строкового банківського вкладу «Мій вибір» № 619280 строком на 6 місяців з виплатою процентної ставки у розмірі 15, 3 % на суму 12 264, 75 гривен, який на день внесення заочного рішення був недійсним, оскільки за п.п 6.1, 6, 2 договір вважається розірваним, якщо на вкладному рахунку № 619280 залишається сума менша, ніж 500 гривен. Відповідно до п. 3.4.5 договору банківського вкладу, банк виконав свої зобов’язання щодо повернення суми вкладу та сплати нарахованих відсотків, перерахувавши позивачу 31 грудня 2009 року суму депозиту 12 264, 75 гривен на поточний рахунок № 79112653, а 19 березня 2009 року сплатив відсотки на суму 923 гривні 95 копійок. Вимоги щодо стягнення інфляційних витрат згідно зі ст. 625, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та наказу Держкомстату «Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін» від 14 листопада 2006 року № 519, якими
передбачено, що індекс споживчих цін визначено як показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для виробничого споживання; індексація - встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг; інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги, є необґрунтовані та такі, що підлягають відхиленню. 3 жовтня 2009 року набула чинності постанова правління Національного банку України від 10 лютого 2009 року № 59 «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра», за п. 4 якої у банку введено тимчасову адміністрацію строком на один рік - з 10 лютого 2009 року по 10 лютого 2010 року, і з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10 лютого 2009 року до 10 серпня 2009 року. За постановою правління Національного банку України № 452 мораторій було продовжено до 10 лютого 2010 року, а рішенням правління Національного банку України від 10 лютого 2010 року строк роботи Тимчасової адміністрації у банку було продовжено на рік. У ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня) інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). З моменту закінчення мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми збитків, які банк зобов’язаний відшкодувати кредиторам за грошовими зобов’язаннями, можуть бути заявлені до сплати у розмірах, що існували на дату введення мораторію, нарахування неустойки (штрафу, пені), інших економічних санкцій поновляється (а щодо зобов’язань, які виникли під час дії мораторію - розпочинається) за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами. Отже нарахування будь-яких санкцій або виставлення вимог щодо будь-яких збитків, що витікають із неналежного виконання банком своїх грошових зобов’язань, в тому числі і нарахування 4 % річних та інфляційних витрат за період з 10 лютого 2009 року до 10 лютого 2010 року є незаконним. У зв’язку з тим, що представник банку не мав можливості бути присутнім на судовому засіданні, він не міг подати суду свої докази, які б підтверджували факт введення мораторію на задоволення вимог кредиторів банку, що призвело до винесення невірного рішення. Після закінчення строку дії мораторію (після 10 лютого 2010 року) Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» не порушував умов депозитних договорів із позивачем щодо повернення суми вкладу, тому нарахування та стягнення 3 % річних та індексу інфляції після 31 грудня 2009 року є необґрунтованим. За умовами п.п. 2.2, 6.1 строк дії договору встановлено до 19 березня 2009 року, тому після його спливу банк не зобов’язаний був нараховувати та сплачувати відсотки за користування депозитним вкладом, а позивач відповідно не мав право вимагати цього від банку. Не погодившись із заочним рішенням від 9 серпня 2010 року банком 15 жовтня 2010 року була подана апеляційна скарга, у прийнятті якої ухвалою Апеляційного суду АР Крим суду від 2 листопада 2010 року в було відмовлено.
Позивач у задоволенні поданої заяви просив відмовити, посилаючись на те,що доводи представника Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» не відповідають дійсності. У передбачений договором строкового банківського вкладу «Мій вибір» № 619280 від 19 серпня 2008 року грошові кошти йому перераховані не були. Постанова правління Національного банку України від 5 серпня 2009 року № 452, на які посилається представник відповідача, як вбачається з листа Головного управління Національного банку України від 2 листопада 2009 року № 08-017/7012, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 21 вересня 2009 року № Б-4/1070/2, відсутня, а згідно із повідомленням Департаменту реорганізації та
припинення діяльності банків Національного банку України від 24 лютого 2009 року № 44-020/1357-2796 вимоги за депозитними договорами, строк виконання за якими настав після введення тимчасової адміністрації, не підпадають під дію мораторію і мають бути задоволені банками у встановлені договорами строки.
У судове засідання представник відповідача не з’явився. Про день, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причин неявки суду не повідомив. На підставі ч. 1 ст. 231 ЦПК України його неявка не є перешкодою для розгляду заяви.
Вислухавши доводи позивача, перевіривши матеріали цивільної справи, суд вважає, що подана заява задоволенню не підлягає в силу наступних підстав.
Так судом встановлено, що 9 серпня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення № 4 Кримського регіональне управління про стягнення банківського вкладу було ухвалено заочне рішення.
Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В силу ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з ч. 8 ст. 74 ЦПК України судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їх діяльністю.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 2-591/2010 про проведення 9 серпня 2010 року о 9.00 годині у приміщенні Євпаторійського міського суду судового засідання за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення № 4 Кримського регіональне управління про стягнення банківського вкладу представник відповідача сповіщався належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення від 28 липня 2010 року № 277630. Однак у судове засідання він не з’явився. Про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи слухання справи за його відсутністю суду не подавав. Доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи представником відповідача суду не надано.
Таким чином підстави для скасування заочного рішення від 9 серпня 2010 року відсутні.
Керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В
Заяву Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про перегляд заочного рішення від 9 серпня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» в особі відділення № 4 Кримського регіональне управління про стягнення банківського вкладу залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Макарчук