Справа № 2-1049/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді - Охтень А.А.,
при секретарі – Деревенській Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача державний нотаріус Голопристанської державної нотаріальної контори Негра О.А. про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особистої приватної власності на частку у нерухомому майні,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_4 про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. Вимоги мотивували тим, що з липня 1995 року їх батько, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував у шлюбі з відповідачкою. За час спільного проживання ними за договором купівлі-продажу від 07.06.2005 року було придбано 30/100 частин житлового будинку. Право власності зареєстровано за відповідачем. Вважають, що вказане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя, а тому просять внести зміни до свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зазначивши, що спадкове майно на яке видається свідоцтво складається з 50/100 частин житлового будинку, що знаходиться по вул. АДРЕСА_1
Відповідач ОСОБА_4 в зустрічному позові до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особистої приватної власності на частку у нерухомому майні, вказує, що 30/100 частин будинку по АДРЕСА_1 були придбані нею за її особисті кошти, що були надані її сестрою у борг строком повернення за першою вимогою. Вважає, що в зв’язку з тим, що борг й до теперішнього часу не повернено, придбане нею майно не є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки не оплачувалось спільними коштами, тому просила визнати вказане нерухоме майно її особистою приватною власністю, а в позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до неї відмовити.
У судовому засіданні позивачі за первісним позовом свої позивні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Представник позивача за зустрічним позовом вимоги за зустрічним позовом підтримав, у задоволенні первісного позову просив відмовити.
Третя особа державний нотаріус Голопристанської державної нотаріальної контори Негра О.А. у судове засідання не з’явився про день та час слухання справи повідомлений своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідка, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є синами ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 дружина останнього з липня 1995 року по день смерті.
Відповідно до договору купівлі продажу від 02.10.1995 року ОСОБА_6 придбав 70/100 житлового будинку по вул. АДРЕСА_1
Відповідно до договору купівлі продажу від 07.06.2005 року ОСОБА_4 придбала 30/100 того житлового будинку.
Згідно ч.2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Це означає, що будь-хто з подружжя може довести, що майно було придбане ним під час шлюбу, але за його особисті кошти, і таким чином спростувати презумпцію виникнення права спільної сумісної власності.
В обґрунтування вимог свого зустрічного позову про визнання 30/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_4 послалась на ту обставину, що за п’ять днів до укладення договору купівлі-продажу від 07.06.2005 року вона уклала договір позики з ОСОБА_7 Крім того, відповідно до свідчень ОСОБА_7 кошти надавалися безпосередньо ОСОБА_4, а ні подружжю, й до теперішнього часу остання позичені кошти не повернула.
В матеріалах справи наявний письмовий договір, датований 01.06.2005 року, що підтверджує наявність у відповідачки особистих коштів на час придбання спірного будинку.
За наведених вище обставин суд вважає вкладання коштів мало місце не в інтересах сім’ї, а в інтересах самої лише ОСОБА_4, спільні кошти подружжя не витрачалися на придбання спірної частини будинку, тому дана частка будинку є її особистою приватною власністю.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача державний нотаріус Голопристанської державної нотаріальної контори Негра О.А. про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину і задоволенню зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особистої приватної власності на частку у нерухомому майні.
Керуючись ст. ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 57 СК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача державний нотаріус Голопристанської державної нотаріальної контори Негра О.А. про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину - залишити без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особистої приватної власності на частку у нерухомому майні - задовольнити.
Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_4 30/100 частин у домоволодінні АДРЕСА_1
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.А.Охтень