Справа № 2- 1492/07
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2007 р. Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Петкова В. П.
при секретарі Бондар Г. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в м. Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до фермерського господарства Максимова Бориса Григоровича про зміну формулювання причини звільнення в трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, суд, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом в якому просить постановити рішення яким зобов'язати фермерське господарство Максимова Бориса Григоровича (далі - ФГ Максимова) змінити в його трудовій книжці запис про звільнення з п. 4 ст. 40 КЗпП України і видати наказ про його звільнення по п. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, згідно його заяви від 29.08.2007 р., стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю і в обґрунтування позовних вимог суду пояснив, що з 09 березня 2005 року по 29 серпня 2007 р. він працював механізатором на дільниці с. Доніно Кам'янка ФГ Максимова.
29 серпня 2007 року він подав заяву керуючому відділенням ОСОБА_2 про своє звільнення з роботи за власним бажанням і з 30 серпня 2007 р. на роботу не вийшов, пояснивши це тим, що керуючий відділенням ОСОБА_2. сказав, він звільнений і може не виходити на роботу. Трудову книжку йому видав керуючий відділенням з якої він дізнався, що наказом голови ФГ Максимова від 31.08.2007 р. № 25-к звільнений з роботи по п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Розірвавши з ним, як він вважає незаконно, трудовий договір керівник ФГ Максимова завдав йому і моральну шкоду, яка виразилася в тому, що на даний час він не може влаштуватися на іншу роботу на нього дивляться як на злісного порушника трудової дисципліни. Все це спричинило йому душевні страждання. Моральну шкоду він оцінює в одну тисячу гривень.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю і суду пояснив, що 29.08.2007 р. ОСОБА_1 написав заяву про розірвання трудового договору за власним бажанням, але в заяві про звільнення не просив його звільнити в день написання заяви тобто 29.08.2007 р.
ОСОБА_1 працював на новій автотракторній техніці, яка за ним була закріплена тому голова ФГ Максимова Б. Г. не міг дати згоду на звільнення без акту приймання - передачі товарно - матеріальних цінностей. По закону позивач після подачі заяви про своє звільнення повинен відпрацювати ще два тижні, а він не вийшов на роботу 30 і 31.08.2007 р., бо пас худобу. На прохання головного інженера господарства вийти на роботу ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився, тому був звільнений за прогули. Вважає, що адміністрація ФГ Максимова Б. Г. звільнивши позивача за прогули не завдавала цим йому моральної шкоди. Просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
09 березня 2005 року наказом голови ФГ Максимова Б. Г. № 09 - к від 09.03.2005 року позивач був призначений на роботу механізатором, на дільницю с. Доніно - Кам′янка, Знам′янського району Кіровоградської області, тобто з позивачем у відповідності до ч. 1 ст. 21 КЗпП України був укладений безстроковий трудовий договір (а.с.3).
29 серпня 2007 року ОСОБА_1 звертається до голови ФГ Максимова Б. Г. із письмовою заявою в якій просить звільнити його за власним бажанням (а.с.16).
Як вбачається із пояснень позивача, що заяву про звільнення 29.08.2007 р. він передав керуючому відділенням с. Доніно - Кам′янка, ОСОБА_2, який після розмови з головою ФГ Максимова Б. Г., сказав йому, що він звільнений, тому 30.08.2007 р. на роботу він вже не виходив, вважаючи себе вже звільненим з роботи і цю розмову з керуючим відділенням чула працівниця ФГ Максимова Б. Г. ОСОБА_3
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що з 29 на 30 серпня 2007 р. був дощ, що вона стояла в конторі і чула розмову, це було вранці 29 чи 30 серпня 2007 р. керуючий відділенням ОСОБА_2. сказав ОСОБА_1 щоб той чергував, але ОСОБА_1 відмовився тому, що йому необхідно ремонтувати кришу. ОСОБА_2. зателефонував голові ФГ Максимова Б. Г. і після телефонної розмови з головою ОСОБА_2. сказав ОСОБА_1 : «якщо не хочеш чергувати, то пиши заяву, ти звільнений». ОСОБА_1 взяв лист паперу, написав заяву про звільнення і передав її в руки керуючому.
Суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_3 в частині того, що вона нібито достовірно чула телефонну розмову між головою ФГ Максимова Б. Г., Максимовим Б. Г. і керуючим відділенням ОСОБА_2., адже мобільний телефон знаходився у ОСОБА_2., який знаходився на подвір′ї, і вона не могла чути розмову так як знаходилась на певній відстані.
Згідно п. п. 3.3, 3.4 посадової інструкції керуючого відділом Ф. Г. Максимова Б. Г., керуючий відділом має право :застосовувати засоби впливу до порушників трудової дисципліни, брати пояснення, пред′являти доповідні для адміністративного впливу на порушників, відстороняти від роботи в разі необхідності; вести переговори і вносити пропозиції голові фермерського господарства при прийманні і звільненні працівників з роботи згідно поданих заяв.
31.08.2007 року завідуючий відділенням с. Доніно - Кам′янка ОСОБА_2. направляє на ім′я голови ФГ Максимова Б. Г. доповідну записку в якій повідомляє, що тракторист ОСОБА_1 незважаючи на те, що 29.08.2007 р. отримав наряд на проведення сівби рапсу 30.08.2007 р. 30 і 31 серпня 2007 р. на роботу не вийшов. Своїми діями ОСОБА_1 не тільки зірвав сівбу, а і допустив простій автотракторної техніки, чим завдав господарству збитків. Вважає, що тракторист ОСОБА_1 за допущені прогули підлягає звільненню з роботи (а.с.14).
Відповідно до вимог ст.. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, але як свідчить наявний в матеріалах справи акт від 31 серпня 2007 року складений комісією в складі головного інженера ФГ Максимова Б. Г., ОСОБА_4, головного бухгалтера ФГ Максимова Б. Г., ОСОБА_5, що головний інженер ОСОБА_4 30 і 31.08.2007 р. зв′язувався по мобільному телефону з ОСОБА_1 про необхідність виходу того на роботу у вказані дні та надання письмових пояснень про допущені прогули, але ОСОБА_1 відмовився як від виходу на роботу, так і від дачі письмових пояснень (а.с.15).
Згідно п. 8.4 Статуту фермерського господарства Максимова Бориса Григоровича, голова організовує роботу фермерського господарства, розпоряджається майном і коштами, підписує відповідні фінансові документи, приймає та звільняє з роботи, встановлює правила трудової і виробничої дисципліни, накладає стягнення (а.с.24).
Отже судом з урахуванням викладеного встановлено, що керуючий відділенням с. Доніно - Кам′янка не наділений повноваженнями здійснювати прийом працівників на роботу і здійснювати звільнення працівників з роботи, в його обов′язки входить ведення табелю обліку робочого часу, дотримання внутрішнього трудового розпорядку працюючими, виключне право прийому працівників на роботу і звільнення працівників з роботи у Ф Г Максимова Б. Г. належить голові фермерського господарства.
Наказом голови ФГ Максимова Б. Г. № 25- к від 31.08.2007 року позивач був звільнений з роботи 31 серпня 2007 року по п. 4 ст. 40 КЗпП України (об.а.с.3).
Згідно ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав передбачених п. 4 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкової організації, членом якої є працівник.
Згідно пояснень позивача і представника відповідача у судовому засіданні, що станом на день звільнення позивача 31.08.2007 р. у фермерському господарстві Максимова Бориса Григоровича профспілкова організація не створена і позивач не являється членом профспілки.
Доводи позивача про те, що голова ФГ Максимова Б. Г. порушив вимоги ст. 38 КЗпП України і своїм наказом не звільнив його з роботи 29.08.2007 р. як це вказано в заяві про звільнення за власним бажанням, а звільнив за прогули, спростовуються вимогами ст. 38 КЗпП України, де законодавець передбачив, що працівник має право розірвати трудовий договір укладений на невизначений строк, попередивши про це власника письмово за два тижні, а також вказаний перелік підстав згідно яких власник повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Такі підстави позивач у своїй заяві про звільнення не вказав згідно яких він мав бути звільнений у строк, вказаний у його поданій заяві про звільнення, а тому повинен був відпрацювати два тижні з 29.08. по 12.09.2007 року.
Відповідно до ст. 10 ч. 1, 3, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач не зміг довести ті обставини на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, ним не подано жодного доказу в обґрунтування позовних вимог. Суд вважає, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на припущеннях, а отже його позовні вимоги є безпідставними, тому суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України судовий збір і витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільних справ у суді покласти на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 10, 27, 31, 58, 60, 81, 88, 213 - 215, 218 ЦПК України, на підставі ст. 21, п. 4 ст. 40, ст. ст. 38, 232, 233, 2371 КЗпП України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1до фермерського господарства Максимова Бориса Григоровича про зміну формулювання причини звільнення в трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Судовий збір в сумі 51 (п'ятдесят одна) грн. і витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 30 (тридцять) грн. покласти на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області В. П. Петков