Судове рішення #1232949

 

 

 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

12 жовтня 2007 року Докучаєвський міський суд Донецької області в складі головуючого - судді Садовського М.К., при секретарі  Шелковиній Г.І., з участю представника відповідача Манжура Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Докучаєвська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення,

в с т а н о в и в :

5 квітня 2007 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, пославшись на те, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі ЧАЕС) 2-ї категорії і перебуває на обліку Докучаєвське управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради (далі УПСЗН). Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-Х11 (далі -Закон №796-Х11) йому передбачені  щорічні компенсаційні виплати на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Розмір мінімальних заробітних плат на момент здійснення виплат складав: за 2001-2003 роки по -205грн; а за 2004 р.- 290 грн.

За вказаний період Докучаєвське УПЗСН виплатило йому по 26,70 грн за кожний рік, і виплатити різницю за 2001-2003р.р. в сумі 2994,90 грн і за 2004 рік в сумі 1423,30 грн і відмовилось.

Просить суд з відповідача недоотриману суму в розмірі 4418,20 грн за 2001-2004 роки.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Представник відповідача, діюча по дорученню Манжура Л.М., позов не визнала і суд пояснила, що нарахування та виплата позивачу компенсації на оздоровлення проводилось Докучаєвським УПСЗН на підставі постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно якої розмір щорічної допомоги на оздоровлення складав 26,70 грн. У своїй діяльності управління керується ст.ст.62,63 Закону №796-Х11.,згідно яких застосування цього Закону (в тому числі ст.48) проводиться у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, а фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Ст.28 Закону України „Про бюджет України в 2004 році” передбачає видатки на погашення заборгованості із соціальних виплат громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Заборгованість при цьому враховувалась в межах розміру, встановленому вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України.

Суд заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, категорія друга,  у зв'язку з чим користується правами та пільгами передбаченими Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Статтею 48 вказаного Закону передбачене щорічна компенсація на оздоровлення, зокрема учасникам 2 категорії у розмірі п'яти мінімальних розмірів заробітної плати. Розмір мінімальної заробітної плати треба визначати на момент виплати. Тобто щороку треба перераховувати розмір допомоги на оздоровлення таким громадянам у зв'язку з ст.1 Закону України „Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати...

 На підставі Закону України №2896-111 від 13.12.01р. мінімальна заробітна плата визначена як 165 грн., на підставі ЗУ№372-1У від 26.12.2002 р. -185грн, на підставі ЗУ №1328-1У від 26.12.2002 р. мінімальна заробітна плата визначена як 205 грн, на підставі ЗУ №2505 -1У від 23.12.04р., мінімальна заробітна плата визначена як 310 грн, на підставі ЗУ №2285-1У від 23.12.2004 року-262грн. Всупереч цьому Докучаєвське УПСЗН продовжувало виплачувати щорічну допомогу у розмірі 26грн 70 коп. посилаючись на Постанову КМУ №836, де вказаний розмір допомоги на той час -21,50 грн, що є безпідставним.

Враховуючи наведене, суд находить, що  з відповідача підлягають стягненню за 2001, 2002,2003 роки по 998,30грн., (із розрахунку 205грнх5 -26,70грн), за 2004рік -1423,30 грн.  (із розрахунку290грнх5-26,70грн), а всього 4418,20 грн.

 

Відповідно до вимог ст.48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щорічна допомога на оздоровлення виплачується  учасникам 2 категорії, у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, при цьому частиною 7 цієї статті, передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року встановлені конкретні розміри допомоги на оздоровлення у визначеній сумі, що  суперечить вимогам Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Цим законом встановлено розмір такої допомоги як кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати величину на час виплати.

Як вбачається зі змісту Закону України (№1766-111 від 01.06.2000р., №2896-111 від 13.12.2001 р, № 1328-1У від 25.11.2003р., №372-1У від 26.12.2002 р. із змінами внесеними Законом України №849-1У від 22.05.2002р.), що приймались у період 2000-2004 років стосовно розмірів заробітної плати за вказані періоди, ними не встановлювались обмеження щодо застосування розмірів заробітної плати, встановлених цими нормативними актами, зокрема, для реалізації положень ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

З моменту прийняття постанови №836 від 26.07.1996 року встановлені нею розміри щомісячної допомоги на оздоровлення залишались незмінними, в той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати.

У зв'язку з цим слід зазначити, що відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за своєю діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно зі ст. 16 Конституції України, забезпечення екології безпеки і підтримання рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Конституцією України у ст.46 передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд вважає, що дії відповідача по виплаті щомісячної допомоги на оздоровлення у розмірах, які не відповідають встановленим ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є такими, що порушують конституційні права ОСОБА_1, на здоров,я та належний соціальний захист.

Враховуючи викладене, а також те, що Верховною Радою України, ні Кабінетом Міністрів України за вищезазначений період не приймались рішення щодо подальшого врегулювання питання виплати та розмірів щорічної допомоги на оздоровлення за Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, в даному випадку підлягають застосуванню саме норми ст.48 згаданого Закону та норми відповідних законів України, якими встановлювався розмір мінімальної заробітної плати за час, що сплив після прийняття постанови №836 від 28.07.1996 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,16,19 Конституції України, ст.ст.10,11,69,158-163,186 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст.ст.48,62,63 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  Закону України „Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік”, ст.89 Закону України „Про державний бюджет на 2004 рік”, ст.83 Закону України „Про державний бюджет на 2005 рік”, суд

П о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2001-2004 роки  задовольнити.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради на користь ОСОБА_1 4418,20 (чотири тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 20 коп.,  недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2004 рік.

 Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд Докучаєвський міський суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя 

 

  • Номер:
  • Опис: інформація щодо виплати суддям вихідної допомоги при виході у відставку, ДСА України
  • Тип справи: Запит на інформацію
  • Номер справи:    
  • Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
  • Суддя: Садовський М.К.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Зареєстровано
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 27.06.2019
  • Дата етапу: 27.06.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація