Справа № 1-170/10

                                                                                                   В И Р О К

                                                                                                 ім’ям України

смт. Кегичівка                                                                                                                                         15 листопада 2010 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючої судді Куст Н.М., при секретарі Топовій О.В., з участю сторін: прокурора Сліпака О.О., підсудного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за якою

                ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Сахновщина Харківської області, українець, громадянин України, державних нагород не має, військовозобов’язаний, освіта середня-спеціальна, не одружений, утриманців не має, різноробочий ТОВ «АД ім. Горького», інвалідності не має, проживає АДРЕСА_1, не засуджений, -

                    - обвинувачується за ч.1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

 05 листопада 2009 року, біля 12 год., таємно, умисно, із корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, перебуваючи у приміщенні пилорами в АДРЕСА_1, що належить на праві оренди ОСОБА_2, з відти викрав належний останньому алюмінієвий, б/у бідон ємкістю 28 л, вартістю 210 грн.

 У пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 185 КК України у судовому засіданні підсудний винним себе визнав повністю, дати пояснення погодився і пояснив:

                05 листопада 2009 року, біля 12 год., пішов до приміщення пилорами в с. Бесарабівка Кегичівського району, що належить ОСОБА_2, оскільки домовились там зустрітись з ним. Зайшов в середину, вхідні ворота були відчинені, ОСОБА_2 не було. Трішки почекав, побачив алюмінієвий бідон, вирішив його викрасти. Взяв бідон  і відніс у кущі, що за територією пилорами. Ввечері, коли стемніло, повернувся, забрав викрадене і відніс до свого домоволодіння. 06.07.2010 року приїхали працівники міліції виявили і вилучили  бідон. У вчиненому щиро розкаявся, збитки відшкодував.

    Потерпілий ОСОБА_3, належним чином сповіщений про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з’явився. Подав заяву про те, що претензій до підсудного не має, просить слухати справу у його відсутність. Заслухавши думку учасників розгляду, суд, на підставі ст. 290 КПК України,  визнав можливим з’ясувати обставини події, захистити права і законні інтереси потерпілого та розглянути справу у відсутність цієї особи, оскільки це не тягне порушення її прав.  

    У судовому засіданні досліджені  наступні докази та матеріали, що характеризують особу підсудного:

              - грошова оцінка викраденого майна (а.с.16);

              - довідка, про підтвердження анкетних даних підсудного (а.с.18);

              - довідка – характеристика, згідно з якою ОСОБА_1, розлучений, працює, за характером спокійний, спиртними напоями не зловживає, комісіями селищної ради не розглядався, до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с.19);

                 - довідка про відсутність у підсудного судимостей у минулому (а.с.20);

                - довідки з Кегичівської ЦРЛ, відповідно до яких він на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває (а.с.21,22,52,53);  

      - постанова про визнання і долучення до справи речового доказу – алюмінієвого бідона, ємкістю 28 л.,  протокол його огляду та розписка про передачу на зберігання потерпілому (45,46,47);

                 - копії паспорта ОСОБА_1, з підтвердженням його анкетних даних  та військового квитка (а.с.50,51).  

      Суд визнає, що зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку.

       Відповідно до ст. 299 КПК України, суд, за ініціативою прокурора та згодою усіх учасників процесу, вважає недоцільним дослідження решти доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони відповідають показанням підсудного і ніким не оспорюються. При цьому  з”ясовано, що підсудний та інші учасники розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також у розумінні того, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

   Заслухавши пояснення підсудного та дослідивши докази у справі, суд вважає, що пред’явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

                Суд вважає доведеним, що підсудний таємно, умисно, із корисливих спонукань, вчинив крадіжку чужого майна без кваліфікуючих ознак, отже, його дії  правильно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України.

        Як обставини, що пом’якшують покарання, відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.66 КК України, визнається щире каяття, що підтверджується поведінкою підсудного на досудовому слідстві та його поясненням у судовому засіданні та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, що обтяжують покарання, не  встановлено.

              Визначаючи ступінь тяжкості  вчиненого злочину, суд виходить того, що згідно зі  ст. 12 КК України, він є середньої тяжкості.

              Призначаючи вид та розмір покарання у межах санкції закону за скоєння цього злочину, береться до уваги, що його негативні наслідки не є непоправними, викрадене повернуто, збитки відшкодовані. Суд враховує також особу підсудного, який у вчиненому щиро розкаявся, характеризується позитивно, працює, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває. У зв’язку з цим, суд  вважає можливим застосувати до підсудного, такий вид покарання як штраф, у мінімальному його розмірі.

              Суд визнає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

               Суд вважає, що обрана на досудовому слідстві міра запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд відповідає тяжкості злочину та особі  підсудного.

               При вирішенні питання, щодо речового доказу по справі, яким визнано – алюмінієвий бідон, ємкістю 28 л, що знаходиться на зберіганні у потерпілого, суд вважає правильним передати його, ОСОБА_2, як законному володільцю, на підставі п.5 ч.1 ст. 81 КПК України.

             Судових витрат по справі не має.

             Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

              ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п’ятдесят) грн.

            Міру запобіжного заходу стосовно засудженого, до набрання вироком чинності, залишити попередню – у вигляді підписки про невиїзд.

            Речовий доказ по справі - алюмінієвий бідон, ємкістю 28 л, що знаходиться на зберіганні у потерпілого, передати у власність ОСОБА_2.

            Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через  Кегичівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.

            Вирок винесено і віддруковано в нарадчій кімнаті

                               Головуюча                                                                                                                         Н.М. Куст