Справа № 33 – 1226/10
Категорія: ст.122-2 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року м. Донецьк
Суддя судової палати апеляційного суду Донецької області в кримінальних справах Галатін О.М., з участю ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Калінінського районного суду м. Донецька від 4 жовтня 2010 року , якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого ПП «Євротек-Дон» водієм,що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 122-2, 122 ч. 1 КУпАП призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гри. на користь держави, без позбавлення його права керувати транспортними засобами,-
ВСТАНОВИВ:
З постанови суду вбачається, що 13.09.10 р. приблизно о 11.45 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Взлітній, від шляхопроводу у сторону аеропорту, проти автовокзалу Путилівський, в порушення п. 8.4г, 2.4 ПДР України, скоїв розворот ліворуч, а також не зупинився на вимогу працівника ДАЇ.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. п. 8.4г, 2.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-2, 122ч. 1 КУпАП .
ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що справу було розглянуто без його участі і його не було повідомлено про час і місце розгляду справи, в зв’язку з чим він був позбавлений можливості надати свої заперечення і докази його невинуватості.
Оскільки про прийняту судом постанову йому стало відомо лише 25 жовтня 2010 року , то він з поважних причин пропустив строк на її оскарження в апеляційному порядку.
ОСОБА_2 посилається на те що він не порушив правила дорожнього руху; інспектор ДПС помахав рукою в незрозумілій формі і він не зрозумів кому це було адресовано, а також на невідповідність протоколу вимогам закону, відсутність свідків. Крім того, постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 05.10.2010 р. відповідно до ст. 171 -2 КАСУ було визнано його невинуватість, а його дії правомірними.
Вислухавши пояснення правопорушника ОСОБА_2 , який висловив прохання поновити строк на апеляційне оскарження і підтримав доводи апеляції, перевіривши матеріали справи, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга частковому задоволенню за такими підставами.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, що він не був повідомлений про час і місце розгляду справи заслуговують уваги.
Відповідно до вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 13.09. 2010 року ОСОБА_2 було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 13.10. 2010 року о 9 годині у суді Калінінського району м. Донецька інші повідомлення в матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, суд розглянув справу 4 жовтня 2010 року. В матеріалах справи не міститься жодних даних, які б свідчили про належне повідомлення ОСОБА_2 про те, що розгляд справи відбудеться 4 жовтня 2010 р. у Калінінському районному суді міста Донецька.
Дана справа розглянута у відсутність ОСОБА_2
Дані про направлення копії постанови суду ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_2 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст.287 КУпАП) право своєчасно оскаржити постанову по справі про адміністративне правопорушення, строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин, у зв’язку з чим підлягає відновленню.
З матеріалів справи вбачається, що доводи ОСОБА_2 щодо неналежного його повідомлення про час та місце розгляду справи є такими, що відповідають дійсності, у зв’язку з чим слід визнати, що він був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст.268 КУпАП) права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо.
За таких обставин постанова районного суду як незаконна підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови.
Апеляційним судом встановлено , що 13.09.10 р. приблизно о 11.45 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Взлітній, від шляхопроводу у сторону аеропорту, проти автовокзалу Путилівський , в порушення п. 8.4г, 2.4 ПДР України, скоїв розворот ліворуч, а також не виконав вимогу працівника ДАЇ про зупинку транспортного засобу.
Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_2 в його скоєнні підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення АН № 164533 від 13.09.2010 року поясненням свідків ОСОБА_1., ОСОБА_3 ОСОБА_4, з яких вбачається, що ОСОБА_2 не виконав вимоги знаку «рух прямо» здійснив розворот автомобілем і не зупинився на вимогу інспектора.
Доводі скарги ОСОБА_2, що інспектор ДПС помахав рукою в незрозумілій формі і він не зрозумів кому це було адресовано не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ОСОБА_2 повинен був зупинити автомобіль на вимогу інспектора. Крім того, з пояснень свідків вбачається, що інспектор подавав сигнал жезлом та свистком.
Не можна погодитись і с доводами скарги ОСОБА_2, що він не порушив правила дорожнього руху, оскільки вони спростовуються як поясненнями свідків, так і протоколом про адміністративне правопорушення, що він не виконав вимоги дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо» і скоїв розворот ліворуч.
Доводи скарги про невідповідність протоколу вимогам закону є безпідставними, оскільки зміст його відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, також у протоколі зазначено, що до протоколу додаються пояснення свідків.
За таких обставин вважаю, що ОСОБА_2 порушив п.8.4г, 2.4 ПДР і його слід визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КупАП.
Апеляційним судом не розглядається протокол в частині адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КупАП, оскільки згідно з ст.222 КупАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ст. 122 ч.1 розглядаються працівниками державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
При призначенні міри стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу правопорушника, і, вважає, що відносно нього слід обрати стягнення у вигляді штрафу на користь держави розміром 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вираженні складає 170 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
П О С Т А Н О В И В :
Поновити ОСОБА_2 строк для подачі апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Калінінського районного суду м. Донецька від 4 жовтня 2010 року , якою ОСОБА_2 за ст. 122-2, 122ч. 1 КУпАП призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гри. на користь держави, без позбавлення його права керувати транспортними засобами скасувати.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави розміром 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вираженні складає 170 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною , та оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Донецької області Галатін О.М.