Справа № 22ц-21179/2009 р.             Головуючий в 1 інстанції Худіна О.О.

Категорія 26                         Доповідач Азевич В.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року             Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Зубової Л.М.,

суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б.,

при секретарі Голубцові А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області

 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 4 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 4 жовтня 2010 року позов задоволено частково, на користь позивача з відділення виконавчої дирекції Фонду  стягнуто на відшкодування моральної шкоди 18 000 грн.

На дане рішення відділення виконавчої дирекції Фонду подало апеляційну скаргу.  

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв’язку з порушенням судом норм матеріального права.

При цьому відповідач посилається на те, що відповідно до Закону України від 23.02.2007 р. № 717 – V «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виключені норми, що передбачають відшкодування Фондом моральної шкоди, тому правові підстави для стягнення з Фонду моральної шкоди відсутні.

Зазначає, що для встановлення факту заподіяння моральної шкоди необхідний висновок відповідної МСЕК. На думку відповідача, позивач не довів факту завдання йому моральної шкоди, а суду не було правових підстав для задоволення позовних вимог.      

Сторони, повідомлені про час та місце розгляду справи, не з’явилися.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів, що апеляційну скаргу слід відхилити,  а рішення суду першої інстанції залишити без змін  з наступних  підстав.

Згідно ст. 308 ч. 1 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв’язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999р. (надалі Закон № 1105-XIV )

На період встановлення позивачу стійкої втрати працездатності у зв’язку з професійним захворюванням, згідно з п. п. “е” п.1 ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 28 Закону № 1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов’язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.

Судом першої інстанції по справі встановлено, що під час роботи на підприємствах вугільної промисловості позивач отримав професійне захворювання, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання від 20 липня 2001 року  – антрако-сілікатоз.

Висновком МСЕК від 30.07.2001 року позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності за сукупністю 80% - 60% у зв’язку даним профзахворюванням вперше і 20 % у зв’язку з травмою 11.09.1983 р. повторно, безстроково.  

Тобто суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу внаслідок професійного захворювання заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які позивач поніс у зв’язку з ушкодженням здоров’я.

Відповідно до ст. 58 ч. 1 Конституції України та ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.  

У зв’язку з чим, апеляційний суд не може погодитися з доводами Фонду про відсутність правових підстав для  відшкодування моральної шкоди, оскільки страховий випадок стався до набрання чинності нормативними актами, на які посилається Фонд у апеляційній скарзі (щодо зупинення виплати та виключення норм про відшкодування моральної шкоди).  

Доводи щодо недоведеності позову у зв’язку з відсутністю медичного висновку про завдання  позивачу моральної шкоди не ґрунтуються на вимогах ст. 57 ЦПК України, тому апеляційний суд не може прийняти їх до уваги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу встановлена втрата професійної працездатності, в зв’язку з чим, суд обґрунтовано посилався на положення ст.ст. 21, 28, 34 Закону № 1105-XIV та дійшов висновку про наявність факту завдання позивачу моральної шкоди внаслідок професійного захворювання, і стягнув на її відшкодування з відповідача  грошову компенсацію.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував стан здоров’я позивача, а саме, що він на 60 % втратив професійну працездатність, та визначив розмір моральної шкоди  в сумі 18 000 грн.

 Виходячи з наведеного та враховуючи конкретні обставини справи, апеляційний суд вважає за можливе погодитися з розміром моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача  не обґрунтовані і не спростовують висновків суду.

При встановлені зазначених фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права, тому підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 4 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до касаційного суду.

Головуючий:                 Судді: