Справа № 22-Ц-0748/2007                 Головуючий у І інстанції Левченко А.В.

Доповідач у II інстанції Сліпченко О.І.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23   березня   2007  року   колегія   суддів   судової   палати   в   цивільних   справах Апеляційного суду Київської області у складі: головуючого Сліпченка О.І., суддів: Коцюрби О.П., Голуб С.А., при секретарі Некори А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2006 року по справі за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів, які стягуються на утримання неповнолітньої дитини, -

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, що брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У грудні 2006 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого народила дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження

За рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 29.03. 2006 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, в твердій грошовій сумі в розмірі 250- грн. щомісячно. Відповідач крім того зобов'язався допомагати дочці додатково виділяючи кошти на її утримання, однак своїх обіцянок не виконує. Матеріальний стан відповідача змінився, в зв'язку з чим позивачка просила суд змінити розмір аліментів, та стягувати з відповідача на її користь 500 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2006 року позов задоволений.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове, яким в позові відмовити.

При цьому посилається на те, що рішення суду не ґрунтується на доданих до матеріалів справи доказах та досліджених у судовому засіданні обставинах.

Зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б довели обґрунтованість визначених аліментів у розмірі 500 гривень.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з червня 2004 року сторони по справі перебувають в шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилась дочка ОСОБА_3.

За правилами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З пояснень сторін вбачається, що від виконання такого обов'язку ОСОБА_1 ухилявся та рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 29 березня. 2006 року з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, в твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн. щомісячно.

Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись зі стягненням з ОСОБА_1 аліментів у твердій грошовій сумі -500 грн., висновок про це вважає таким, що суперечить закону.

Зокрема, відповідно до вимог ст.ст. 180, 182, 192 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття, розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров» я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатної дружини або дочки, або сина, а також інших обставин, що мають істотне значення..

В матеріалах справи та в рішенні суду відсутні відомості, які підтверджують вищенаведені вимоги закону

З огляду на що, рішення в силі залишено бути не може та підлягає скасуванню з по становленням нового рішення, яким в позові необхідно відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.3 ч.І ст.307, ст.ст.309, 313-315, 317 та 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від

18 грудня 2006 року скасувати.                                   

Постановити нове рішення.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів, які стягуються на утримання неповнолітньої дитини відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.