Справа № 1-621/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 листопада 2010 року                  Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого судді Ковбаси Ю.П.

при секретарі Кушнір А.С.,

за участю прокурора Гайду С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Тальянки Тальнівського р-ну Черкаської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_1 25.08.2010 року близько 00 год. 15 хв. знаходився в гостях у своїх знайомих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2. В цей час виник умисел спрямований на таємне викрадення вказаних грошей. З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_1, керуючись жагою наживи, достовірно знаючи, що господарі квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_2 сплять та за його діями ніхто не спостерігає, взяв із тумбочки вищевказані гроші та поклав собі до правої бокової кишені джинсів.

Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, привласнивши викрадені гроші та розпорядився ними на свій власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на. суму 2500 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  вину у скоєнні інкримінованого йому злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю, щиро розкаявся і просив суд суворо його не карати, тому суд вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1  у вчиненні злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України,  як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна .

 Обставинами, які пом'якшують покарання суд  вважає повне визнання вини підсудним,  щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання підсудному суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, його позитивну поведінку в судовому засіданні.  

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1  можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробовуванням.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4  ч. 1 ст. 76 КК України слід зобов’язати ОСОБА_1  не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи при УМВС України про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Суд переконаний, що за вищевикладених обставин справи дане покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження  вчинення ОСОБА_1. нових злочинів.

На досудовому слідстві потерпілим було заявлено цивільний позов на загальну суму  2500 гривень. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 було викрадено гроші на вищевказану суму..

При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілого в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд приймає до уваги ст. ст. 28, 51, 328 КПК України відповідно до яких особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред’явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, якій розглядається судом разом з кримінальною справою. Згідно ст.. 51 КПК України до осіб які несуть матеріальну відповідальність за шкоду завдану злочинними діями обвинуваченого може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», відповідно до якого, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд керується відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона – в даному випадку потерпілий – зобов’язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.

За таких обставин цивільний позов заявлений ОСОБА_3  про стягнення з ОСОБА_1  матеріальної шкоди в сумі 2500 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі, в звязку з доведеностю вини підсудного.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України, суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого   ОСОБА_1   від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4  ч. 1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи при УМВС України про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком залишити без змін підписку про невиїзд..

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_3 2500 гривень (дві тисячі пятсот гривень).

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

    Суддя: