Справа № 22ц-19913/2010 р. Головуючий в 1 інстанції Мєлєшак О.В.
Категорія 48 Доповідач Азевич В.Б.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого – судді Зубової Л.М.,
суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б.
при секретарі Голубцові А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 28 липня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 28 липня 2010 року позов задоволено – зменшено розмір аліментів, що стягуються щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частки від усіх видів заробітку до 1/6 частки від усіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справ, а рішення прийняте на підставі недоведених тверджень позивача.
Позивач, з якого на підставі рішення суду від 13.04.2001 року стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, постійно ухиляється від оплати аліментів та приховує від неї та державної виконавчої служби своє місце роботи.
Останній 09.04.2009 року розірвав у судовому порядку шлюб з ОСОБА_3, проте не надав суду свідоцтво про розірвання шлюбу, що, на її думку, свідчить про відсутність у позивача наміру офіційно розірвати шлюб, тобто він здійснив вказану дію для зменшення розміру аліментів.
Позивачем не було надано доказів тому факту, що він вимушений орендувати житло. Зазначає, що позивач та третя особа продовжують проживати разом та ведуть сумісне господарство.
З довідок про заробітну плату за 2008-2009 роки та за 2010 рік вбачається, що заробітна плата позивача не зменшилася. Суд не прийняв до уваги ту обставину, що донька навчається у середній школі та потребує додаткових коштів на придбання предметів для навчання, одягу, харчування та оплати занять з репетитором.
При цьому відповідачка зазначає, що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, її чоловік має двох дітей та мінливий заробіток, тому вона потребує допомоги від позивача і стягнення аліментів у розмірі ј від його доходу не може бути зменшено.
Відповідачка та її представник ОСОБА_5 підтримали доводи апеляційної скарги.
Позивач та третя особа просили її відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції у справі встановлено, що ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 з 25.04.1998 року, який у наступному було розірвано. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання якої з позивача рішенням Авдіївського міського суду від 13.04.2001 року стягуються аліменти у розмірі ј частки від усіх видів заробітку щомісячно.
У наступному позивач уклав шлюб з ОСОБА_3, який було розірвано на підставі рішення Новогродівського міського суду від 09.04.2009 року. Від другого шлюбу він має доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання якої рішенням Новогродівського міського суду від 21.04.2009 року з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частки.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сімейний та матеріальний стан позивача змінився, оскільки він уклав шлюб з ОСОБА_3 від якого має дитину на утримання якої за рішенням суду з нього стягуються аліменти у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку.
Суд не прийняв до уваги доводи відповідачки з приводу того, що фактично сімейне положення позивача не змінилося, оскільки вони не були доведені при розгляді справи та спростовуються рішеннями про розірвання шлюбу і про стягнення аліментів.
При цьому суд обґрунтовано посилався на норми ст. ст. 180 та 192 СК України.
Даний висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ґрунтується на обставинах справи.
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що з позивача не утримання дітей на користь відповідачки стягуються аліменти у розмірі ј частки, а на користь третьої особи – 1/6 частки від усіх видів заробітку щомісячно. (а. с. 7, 14, 26-28)
Відповідно до довідок про заробітну плату позивача його заробіток складає: за період з серпня 2008 року по січень 2009 року - 11 252,02 грн., що у середньому дорівнює 1 875,33 грн.; за період з січня по травень 2010 року заробітна плати - 12 915.87 грн., що у середньому дорівнює 2 583,17 грн. (а. с. 8, 27)
Позивач та третя особа проживають окремо, і відповідачка даний факт не спростувала. (а. с. 20, 21, 23)
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що матеріальний та сімейний стан позивача змінилося.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, оскільки вони стосуються додаткових витрат на утримання дитини, право на стягнення яких врегульовано ст. 185 СК України.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуально права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на наведене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303 ч. 1, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 28 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: