Справа 22ц-19810                       Головуючий у 1 інстанції Мірошниченко Л.Є.

Категорія 44                                    Доповідач Солодовник О.Ф.

                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                  18 жовтня 2010  року           м. Донецьк

                  Апеляційний суд Донецької області в складі:

                  головуючого Червинської М.Є.,  суддів Солодовник О.Ф., Лук’янової С.В.,

при секретарі  Метейко А.В.,                                                                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, діючої від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_3, треті особи комунальне підприємство ?ЕК № 4”, відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб  Слов’янського МВ УМВС України в Донецькій області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

                                                           В С Т А Н О В И В :

              У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, діючої від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_3,  треті особи комунальне підприємство ?ЕК № 4”, відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб  Слов’янського МВ УМВС України в Донецькій області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Його дочка ОСОБА_2 зареєстрована у АДРЕСА_1, однак з лютого 2003 року у квартирі не проживає без поважних причин, комунальні послуги не оплачує. Без його відома у грудні 2005 року відповідачка зареєструвала у спірній квартирі свою доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Місце їх перебування йому не відомо. Просив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1, та зобов’язати відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб  Слов’янського МВ УМВС України в Донецькій області зняти їх з реєстрації у вказаній квартирі.

              Заочним рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 08 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано ОСОБА_2 діючу від свого імені та від імені неповнолітньої дитини ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1, поставлено за обов’язок відділу громадянства й міграції населення Слов’янського МВ УМВС України в Донецькій області зняти ОСОБА_2, діючу від свого імені та від імені неповнолітньої дитини ОСОБА_3, з реєстрації по вищевказаній адресі.

      Ухвалою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 25 серпня 2010 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діюча від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_3, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.

                   Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального закону, просив рішення суду залишити без змін.                

Заслухавши суддю-доповідача, відповідачку ОСОБА_2, її представника ОСОБА_4, позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступне. Позивач та відповідачка зареєстровані у спірній квартирі, за заявою відповідачки 14 грудня 2004 року в спірній квартирі була зареєстрована її малолітня дочка ОСОБА_3  (а.с.6,7).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції послався на те, що відповідачка з лютого 2003 року у спірній квартирі не проживає без поважних причин. Однак з таким висновком не можна погодитися, тому що він не ґрунтується на законі та обставинах справи.

                  Згідно з ч.1,2 ст. 71 ЖК України  при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

                 Як роз’яснено Пленумом Верховного Суду України в п.10 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 ?ро деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”, у справах про визнання наймача або члена його сім’ї таким, що втратив право користування жилим приміщення (ст.71 ЖК), необхідно з’ясувати причини відсутності відповідача понад установлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, в осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім’ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

                Апеляційним судом встановлено наступне.

               Між сторонами склалися житлові правовідносини.

               Відповідачка не проживала у спірній квартирі з наступних поважних причин. 05 квітня 2003 року відповідачка народила дочку ОСОБА_3, яку 14 грудня 2004 року зареєструвала у спірній квартирі, вважаючи її своїм постійним місцем проживання (а.с.6,7). З 12 січня 2004 року по 26 травня 2006 року відповідачка виїжджала на роботу до ТОВ «РостАгрокомплекс» у Московській області (а.с.59).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом 13 липня 2006 року.

Тому апеляційний суд вважає, що відповідачка з дочкою не проживала в спірній квартирі з поважних причин.

 Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Тобто для зняття з реєстрації місця проживання достатньо рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням. Тому позовні вимоги щодо зобов’язання відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб  Слов’янського МВ УМВС України в Донецькій області зняти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстрації у спірній квартирі, є зайвими і задоволенню не підлягають.

              Таким чином, суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено вимоги матеріального та процесуального права, тому на підставі п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у  задоволенні позовних вимог.

             Керуючись ст.ст.303-316 ЦПК України, апеляційний суд,

                                                           В И Р І Ш И В:

              Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

              Рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 08 вересня 2006   року скасувати.

              Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, діючої від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_3, треті особи комунальне підприємство ?ЕК № 4”, відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ УМВС України в Донецькій області, про визнання ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1.

              Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

              Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.  

                                         Головуючий :

                                        Судді: