Справа 22ц-19454 Головуючий у 1 інстанції Назарцева В.О.
Категорія 52 Доповідач Солодовник О.Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В., суддів Солодовник О.Ф., Лук’янової С.В.,
при секретарі Коваленко М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», третя особа ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Будьоннівського районного суду м.Донецька від 14 липня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», третя особа ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення його позову, мотивуючи тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи.
Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального закону, просила рішення суду залишити без змін.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність.
Судом першої інстанції встановлено наступне. ОСОБА_1 працював на посаді начальника служби безпеки «Гіпермаркету «Епіцентр К» м.Донецьк». Наказом відповідача № 24-п від 29 серпня 2009 року він згідно заяви був переведений на посаду заступника начальника служби безпеки «Гіпермаркету «Епіцентр К» м.Донецьк» (а.с.25). Наказом № 27 від 16 жовтня 2009 року він був звільнений з посади з 18 вересня 2009 року за п.4 ст.40 КЗпП України за прогули без поважних причин (а.с.4).
Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з п.4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач 18 та 19 вересня 2009 року здійснив прогул без поважних причин. У судовому засіданні позивач не заперечував факт його відсутності на роботі у ці дні. Апеляційним судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що вказані дні для позивача були вихідними днями, з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Вищевказане твердження позивача спростовується графіком за вересень 2009 року служба безпеки відповідача з якого вбачається, що 18 та 19 вересня 2009 року для позивача були робочими днями (а.с.81).
П.4.6 Положення про невідокремлений структурний підрозділ відповідача «Гіпермаркет «Епіцентр К» м.Донецьк» передбачено, що директор Гіпермаркету здійснює прийом на роботу, переміщення та звільнення з роботи працівників Гіпермаркету згідно чинного законодавства України (а.с.58). Тому апеляційним судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги щодо перевищення директором Гіпермаркету ОСОБА_2 своїх службових повноважень при звільнені позивача.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо необгрунтованності позовних вимог позивача про поновлення на роботі та відмовив у їх задоволені.
У зв’язку з відмовою у задоволені позовних вимог про поновлення на роботі суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом першої інстанції не було встановлено порушень законних прав позивача, тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 14 липня
2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: