Справа № 22 Ц-1053 / 2007 р.                      Головуючий у 1 -й інстанції Коцюрба М.П.

Категорія                                                        Доповідач  Мережко М.В.

РІШЕННЯ І

МЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 квітня 2007 p. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого - Дьоміної О.О.

Судців            - Мережко М.В., Данілова О.М.

При секретарі - Колесник Н.І.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 січня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Гореницької сільської ради, Приватного сільськогосподарського підприємства „ Шевченківське" про визнання права власності на земельну частку (пай) .

Заслухавши, доповідь судді апеляційного суду , пояснення сторін , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-   

Встановила:                                                             

У вересні 2006 р. позивачка звернулася в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те що з 15 жовтня 1986 року по 12 червня 1996 року вона працювала в радгоспі ім..Шевченка с Гореничі Києво-Святошинського району.

04 травня 1995 року радгосп ім. Шевченка був реорганізований в КСП ім..Тараса Шевченка.

25 грудня 1995 року КСП ім.. Т. Шевченка був виданий державний акт на право колективної власності на землю.

На день розпаювання землі і видачі сертифікатів позивачка не була включена до списків громадян на отримання земельної частки ( паю), який додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Про порушення свого права позивачка дізналася у січні 2006 року.

Позивачка просить визнати за нею право власності на земельну частку ( пай).

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 січня 2007 р. в позові ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на його незаконність, та постановити нове рішення, яким її вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка з 15 жовтня 1986 року по 12 червня 1996 року працювала в радгоспі ім..Шевченка с Гореничі Києво-Святошинського району.

04 травня 1995 року радгосп ім. Шевченка був реорганізований в КСП ім,.Тараса Шевченка.

25 грудня 1995 року КСП ім.. Т. Шевченка був виданий державний акт на право колективної власності на землю.

На день отримання державного акту на право колективної власності позивачка працювала у КСП ім.. Т.Шевченка, але земельну частку (пай) не отримала.

12 червня 1996 року позивачка звільнилася з роботи за власним бажанням.

На день розпаювання землі і видачі сертифікатів позивачка не була включена до списків громадян на отримання земельної частки ( паю), який додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Відмовляючи в позові ОСОБА_1 , суд виходив з того, що позивачка пропустила строк звернення до суду, і доказів щодо поважності причин пропуску не надала.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до п.2 Указу Президента України „ Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" -право на земельну частку ( пай) мають члени КСП , в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1, з 15 жовтня 1986 року по 12 червня 1996 року працювала робочою овочевої бригади радгоспу ім.. Шевченка. (а.с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи, Державний акт на право колективної власності на землю КСП ім..Т.Шевченка отримало 25 грудня 1995 p., тобто на час отримання акту ОСОБА_1-. була членом КСП ім..Т.Шевченка і працювала в КСП ім..Т.Шевченка.

За таких обставин, відповідно до вимог чинного законодавства, не включення ОСОБА_1 до списку на отримання сертифікату на право на земельну частку ( пай) є порушенням її права на земельну частку ( пай), яке підлягає відновленню шляхом визнання за ним права на земельну частку ( пай) в межах земель колективної власності колишнього КСП ім..Т.Шевченка .

Що стосується строків звернення ОСОБА_1 з позовною заявою до суду, то відповідно до вимог ст..257 ЦК України ( 2004 р,) загальний строк позовної давності встановлений у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 про порушення свого права дізналася лише у січні 2006 року, то відповідно до ст.. 261 ЦПК України з цього часу почався перебіг позовної давності.

Керуючись ст.ст. 303,307, 309 , 313, 314, 316, 257,261,267 ЦПК України , Указом Президента України „ Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" , колегія судців ,-

Вирішила:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1     - задовольнити.

 Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 січня 2007 р. - скасувати. Ухвалити нове рішення .

Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку ( пай ) в межах земель колективної власності колишнього КСП ім..Т.Шевченка Києво-Святошинського району Київської, області.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України .