Справа № 2-4210/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 листопада 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Мельниченко С.П. при секретарі Білодід Ю.П.  розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради, треті особи –Новомосковська міська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільній сумісній власності і визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради, треті особи –Новомосковська міська державна нотаріальна контора, в якому позивач просить суд: визначити частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у сумісній спільній власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 по 1/2 частини квартири, визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В обґрунтування заявленого позову позивачка посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_2. Після його смерті залишилось спадкове майно – частина жилої квартири АДРЕСА_1. Заповіту ОСОБА_2 не залишив. ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем померлого. Позивачка звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк, але отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки не була виділена частка померлого у спільному майні. Позивачка ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло виданим 10.06.2002 року, згідно розпорядження № 06607, в зв’язку з чим позивачка вимушена звернутись з позовом до суду.

В судове засідання позивачка не з’явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, оскільки позовні вимоги вона підтримує та просить суд задовольнити їх.

Представник відповідача, та треті особи в судове засідання не з’явились, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом по справі встановлено факт, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 8) і після його смерті відкрилась спадщина на належну йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.06.2002 року частину квартири АДРЕСА_1.

Згідно вказаного свідоцтва квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 являється його дружина ОСОБА_1, яка фактично прийняла спадщину, що підтверджується копією її паспорту з відміткою про реєстрацію у спірній квартирі. Інших спадкоємців першої черги в судовому засіданні не встановлено.

Постановою державного нотаріуса Новомосковської міської нотаріальної контори від 16.09.2010 р. позивачці ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв’язку з тим, що частка померлого у спільному майні не визначена.

Оскільки за час життя ОСОБА_2 не залишив заповіту, то право на спадкування за законом отримали особи, визначені в ст. ст. 1261-1265 ЦК України, а саме, дружина померлого ОСОБА_1.

Згідно ст. ст. 370 ч. 2, 372 ч. 2 ЦК України, у разі виділення частки чи поділу майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, частки вважаються рівними, якщо інше не встановлено договором, законом або рішенням суду.

В судовому засіданні не встановлено наявність договору чи рішення щодо спільного майна, а також законодавство України не обмежує права співвласників у спірній квартирі, а отже суд вважає встановленим, що учасникам спільної сумісної власності в квартирі при її приватизації належало по 1/2 частини спірної квартири.

Таким чином, суд приходить до висновку, про можливість задоволення позовних вимог позивача в частині визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, встановивши, що кожному співвласнику належить по 1/2 частині спірної квартири, а саме: 1/2 частина квартири належить ОСОБА_1 та 1/2 частина належала померлому ОСОБА_2, і саме ця частина квартири являється спадковим майном після його смерті.

Враховуючи те, що ОСОБА_1   являється єдиним спадкоємцем першої черги, яка вчинила дії, що свідчать про прийняття спадщини, однак не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину з незалежних від неї обставин, суд вважає за можливе визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на підставі ст. 392 ЦК України, згідно якої власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Що стосується наявності в спадковій справі заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини, то необхідно зауважити, що ОСОБА_3, як брат померлого, являється спадкоємцем другої черги, а отже даним рішенням його права не зачіпаються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 212, 214, 215 ЦПК України,  ст. ст. 368, 370, 372, 392, 1226, 1261 ЦК України, -

ВИРІШИВ:    

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради, треті особи –Новомосковська міська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільній сумісній власності і визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визначити частку ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі 1/2 частини квартири.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В іншій частині позовних вимог позивача відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                     С.П. Мельниченко