Судове рішення #1232378
Справа №2а-85/2007

Справа №2а-85/2007

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

17 квітня 2007 року                                                 Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді                                              Кухтея Р.В.

при секретарі                                                                       Яблончук Л.Б.

з участю : позивача                                                             ОСОБА_1.

представника позивача                                                      ОСОБА_3.

відповідача                                                                           ОСОБА_2.

представників відповідача                                                 ОСОБА_4

ОСОБА_5. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до начальника Луцького прикордонного    загону    ОСОБА_2про    визнання   його   дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до відповідача - начальника Луцького прикордонного загону ОСОБА_2. про визнання його дій неправомірними. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 квітня 2006 року від військового прокурора Рівненського гарнізону на ім'я начальника прикордонного загону надійшло подання «Про усунення порушень вимог кримінально-виконавчого кодексу та причин, що їм сприяли», в якому сказано, що за допущене порушення вимог Кримінально-виконавчого кодексу України притягнути підполковника ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності, який 03 квітня 2006 року тимчасово виконував обов'язки начальника загону. Вважає, що вказане в поданні прокурора Рівненського гарнізону не відповідає дійсності. Згідно наказу начальника загону 50-ос від 03 березня 2006 року підполковник ОСОБА_2прибув з курсів підвищення кваліфікації керівного складу органів охорони кордону Національної академії Державної прикордонної служби України та приступив до виконання службових обов'язків. Вважає, що наказом начальника загону № 524 від 22 травня 2006 року йому неправомірно було оголошено дисциплінарне стягнення - догана.

Крім того, за результатами роботи в період з 15 по 17 серпня 2006 року в групі начальника відділу професійної підготовки Північного Регіонального управління полковника ОСОБА_6. по перевірці виконання посадовими особами загону, прикордонної комендатури «Шацьк» вимог організаційно-методичних вказівок з підготовки персоналу, у відповідності до пункту 3 наказу начальника Північного Регіонального управління № 425 від 23 серпня 2006 року «Про результати перевірки професійної підготовки та вдосконалення НМБТ в Луцькому прикордонному загоні», йому, заступнику начальника прикордонного загону по роботі з особовим складом вказано на послаблення контролю за роботою відділу професійної підготовки та заступника коменданта прикордонної комендатури «Шацьк» по роботі з особовим складом. Однак на підставі вказаного наказу, за упущення з боку командування прикордонної комендатури «Шацьк» в організації підготовки персоналу та виявлені ним же недоліки в роботі посадових осіб підпорядкованих підрозділів, на ґрунті особистої неповаги, начальником прикордонного загону наказом № 902 від 29 серпня 2006 року йому було оголошено догану, що суперечить вимогам статті 91 Дисциплінарного статуту. Також позивач вважає, що підполковник ОСОБА_2перевищив свої повноваження, яке полягало в тому, що він, в

 

2

 порушення вимог статті 94 Статуту Збройних сил України, яка передбачає, що старший командир має право скасовувати дисциплінарні стягнення, накладені молодшим командиром, якщо він визнає, що стягнення не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та накладати своєю владою більш суворі стягнення, будучи молодшим командиром не мав права піддавати сумніву прийняте рішення старшим командиром та накладати своєю владою більш суворе стягнення.

Крім того, не отримуючи команд та розпоряджень від начальника прикордонного загону підполковника ОСОБА_2. про можливу заміну заступника з озброєння та техніки, який повинен був заступати 03 вересня 2006 року відповідальним, йому не надходило. Згідно графіку несення служби відповідальними по загону на вересень 2006 року, затвердженого начальником прикордонного загону, він повинен був заступати відповідальним 17 вересня 2006 року, однак у зв'язку з проведенням бойового гранатометання особовим складом підрозділів кордону, в період з 11 по 22 вересня, дата заступання відповідальним по загону була перенесена на 24 вересня поточного року. Будь-яких доповнень до розпорядження про організацію оперативно-чергової служби на 02, 03 вересня 2006 року не було і вони йому не доводилися. В подальшому за невиконання наказу, з урахуванням попереднього стягнення - догана, оголошену наказом начальника загону № 902 від 29 серпня 2006 року, 15 вересня 2006 року наказом начальника прикордонного загону № 970 він був притягнутий до дисциплінарної* відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Також начальник прикордонного загону підполковник ОСОБА_2в порушення вимог пункту 4 статті 48 «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України», на ґрунті особистої неприязні надав йому планову відпустку за 2006 рік терміном десять діб, хоча він звертався до нього з клопотанням перед вищестоящим командуванням про надання відпустки за сімейними обставинами терміном десять діб, в період з 08 по 17 березня, а тимчасове виконання обов'язків заступника начальника прикордонного загону покласти на начальника відділу виховної роботи підполковника ОСОБА_7.

Покликаючись на зазначені обставини просить суд визнати неправомірними дії начальника Луцького прикордонного загону підполковника ОСОБА_2. в частині ненадання відпустки за сімейними обставинами, визнати неправомірними його дії в частині застосування до нього дисциплінарних стягнень, зобов'язати начальника Луцького прикордонного загону підполковника ОСОБА_2. скасувати накази начальника прикордонного загону, якими оголошені дисциплінарні стягнення, як безпідставні та неправомірні, сувору догану, оголошену в наказі начальника прикордонного загону № 524 від 22 травня 2006 року «Про порушення вимог Кримінально-виконавчого кодексу при виконанні судових рішень», догану, оголошену в наказі начальника прикордонного загону № 902 від 29 серпня 2006 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», попередження про неповну службову відповідність, оголошене в наказі начальника прикордонного загону № 970 від 15 вересня 2006 року. Визнати неправомірними дії начальника Луцького прикордонного загону підполковника ОСОБА_2. в частині застосування до нього обмежень у виплаті надбавки за безперервну службу. Скасувати наказ № 970 від 15 вересня 2006 року. Зобов'язати виплатити йому надбавку за безперервну службу з 15 вересня 2006 року.

В судовому засіданні позивач зменшив свої позовні вимоги та просив вирішити його вимоги щодо визнання неправомірними дій начальника Луцького прикордонного загону підполковника ОСОБА_2. в частині застосування до нього дисциплінарних стягнень, зобов'язати скасувати накази, якими оголошені йому дисциплінарні стягнення, як безпідставні та неправомірні, зокрема сувору догану, оголошену в наказі начальника прикордонного загону № 524 від 22 травня 2006 року «Про порушення вимог Кримінально-виконавчого кодексу при виконанні судових рішень», догану, оголошену в наказі начальника прикордонного загону № 902 від 29 серпня 2006 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», попередження   про   неповну   службову   відповідність,   оголошене   в   наказі   начальника

 

з

прикордонного загону № 970 від 15 вересня 2006 року. А також визнати неправомірними дії начальника Луцького прикордонного загону підполковника ОСОБА_2. в частині застосування до нього обмежень у виплаті надбавки за безперервну службу та зобов'язати виплатити йому надбавку за безперервну службу з 15 вересня 2006 року. Скасувати наказ № 970 від 15 вересня 2006 року.

Представник відповідача ОСОБА_3. в судовому засіданні підтримав вимоги свого довірителя з урахуванням зменшення позовних вимог, суду пояснив, що наказ № 524 від 22 травня 2006 року незаконний, оскільки ОСОБА_1був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за не видання наказу, як тимчасово виконуючий обов'язки, хоча протягом березня-травня 2006 року він не виконував обов'язки начальника прикордонного загону. Дисциплінарне стягнення відповідно до наказу № 902 від 29 серпня 2006 року було накладене на ОСОБА_1., не погоджуючись при цьому з наказом начальника ПнРУ № 425 від 25 серпня 2006 року. Що стосується дисциплінарного стягнення, яке було накладене відповідно до наказу № 970 від 15 вересня 2006 року, то воно базувалось виключно на попередніх стягненнях. Відповідач не мав жодної підстави призначати і покладати спеціальні обов'язки на ОСОБА_1. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2в судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_4. в судовому засіданні підтримав заперечення свого довірителя, суду пояснив, що стосується наказу № 425 від 22 травня 2006 року, то у начальника Луцького прикордонного загону сумнівів щодо не виконання виконавчого провадження військового суду не було, відповідно до чого він призначив відповідального виконавця даного розпорядження ОСОБА_1., який частково виконав вказівку, надіславши тільки телеграму про засудження військовослужбовця. Начальник прикордонного загону виконував подання військового прокурора відповідно до чинного законодавства. Посилання позивача на те, що забороняється накладати за одне правопорушення декілька стягнень є безпідставним, оскільки відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних сил України такого виду стягнення як вказати не має. Вважає, що дії начальника Луцького прикордонного загону є цілком правомірними. Просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1.

Представник відповідача ОСОБА_5. в судовому засіданні також підтримав заперечення свого довірителя, та дав суду аналогічні пояснення. Крім того, доповнив, що позиція представника позивача, в тій частині, що дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність позивач отримав виключно за вищевказані попередні дисциплінарні стягнення безпідставна.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, покази свідків ОСОБА_6., ОСОБА_8., ОСОБА_9. та дослідивши представлені по справі докази, суд приходить до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії наказу начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби № 524 від 22 травня 2006 року «Про порушення вимог Кримінально-виконавчого кодексу України при виконанні судових рішень у кримінальних справах» заступнику начальника прикордонного загону по роботі з особовим складом при виконанні обов'язків начальника прикордонного загону за допущені порушення вимог Кримінально-виконавчого кодексу України було оголошено сувору догану.

Відповідно до наказу начальника 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України 50-ос від 03 березня 2006 року цього ж дня прибув з курсів підвищення кваліфікації керівного складу органів охорони кордону з Національної Академії Державної прикордонної'0020служби України та приступив до виконання службових обов'язків начальник загону ОСОБА_2.

П.п.9.1.3 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 400 від 17 травня 2004 року «Про введення в дію інструкції з діловодства в Державній прикордонній службі України» передбачено, що у разі коли документ виконується кількома працівниками,

 

4

відповідальним за його виконання (скликання) є працівник,  який  у резолюції зазначений першим. Він організує виконання доручення (завдання) і подає на розгляд керівництва повністю підготовлений документ, з візами усіх співвиконавців.

З копії розпорядження про набрання вироком законної сили, яке надійшло від голови військового місцевого суду Рівненського гарнізону Військовому прокурору Рівненського гарнізону та командиру військової частини 9971, поданого в судовому засіданні представником відповідача, вбачається, що першою візою начальника Луцького прикордонного загону було зобов'язано підготувати проект наказу та інформувати суд негайно саме заступника начальника по роботі з особовим складом.

Позивач не заперечував в судовому засіданні той факт, що начальник загону 03 приступив до виконання службових обов'язків. Саме ця обставина вказує на те, що у розпорядженні голови військового місцевого суду Рівненського гарнізону, яке було подане в судовому засіданні представником відповідача, завізовано, що на заступника начальника по роботі з особовим складом покладено обов'язок підготувати проект наказу та інформувати суд негайно.

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України суд не бере до уваги подану позивачем копію розпорядження про набрання вироком законної сили, оскільки вона належним чином не завірена і походження її суду не відоме.

З подання військового прокурора Рівненського гарнізону вбачається, що за результатами проведеної прокуратурою перевірки в порядку нагляду за додержанням органами військового управління законів та інших нормативних актів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, з питань виконання командуванням військової частини 9971 вироку від 10 лютого 2006 року про засудження ОСОБА_10 за ч.І ст.368, ч.І ст.424 КК України, було встановлено порушення з боку тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини 9971 підполковника ОСОБА_1вимог ст.47 Кримінально-виконавчого Кодексу України щодо порядку виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців. У поданні було зазначено за допущене порушення вимог кримінально-виконавчого кодексу України притягнути підполковника ОСОБА_1до дисциплінарної відповідальності.

Згідно ст.5 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладається функція нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про прокуратуру» вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли.

З п.З копії наказу начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби № 425 від 23 серпня 2006 року «Про результати перевірки професійної підготовки та вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази в Луцькому прикордонному загоні» вбачається, що заступнику начальника Луцького прикордонного загону по роботі з особовим складом полковнику ОСОБА_1. було вказано на послаблення контролю за роботою відділу професійної підготовки та заступників комендантів прикордонних комендатур по роботі з особовим складом.

Відповідно до п.З наказу начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби № 902 від 29 серпня 2006 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» заступнику начальника Луцького прикордонного загону по роботі з особовим складом полковнику ОСОБА_1. було

 

5

оголошено догану за послаблення контролю за станом професійної підготовки в підрозділах кордону та упущення в керівництві відділом професійної підготовки.

Даний факт підтверджується також довідкою про результати перевірки організації виховної роботи в Луцькому прикордонному загоні Північного регіонального управління Державної прикордонної служби у період з 17 по 22 липня 2006 року.

Відповідно до ст.68 Статуту Державної прикордонної служби з охорони державного кордону України, заступник начальника загону по роботі з особовим складом підпорядкований начальникові прикордонного загону і є прямим начальником для усього особового складу загону. Він зобов'язаний здійснювати контроль за проведенням виховних заходів у підпорядкованих підрозділах та особисто брати участь у їх проведенні, організовувати розробку документів щодо організації морально-психологічного забезпечення оперативно-службових завдань, професійної підготовки особового складу.

Відповідно до ст.68 Дисциплінарного статуту Збройних сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення : зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю і позбавлення військового звання.

Відповідно до п.З копії наказу начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби № 970 від 15 вересня 2006 року «Про результати службового розслідування» за невиконання наказу начальника Луцького прикордонного загону від 03 вересня 2006 року, порушення вимог ст.ст.28, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України та враховуючи попереднє стягнення (догана - наказ начальника прикордонного загону № 902 від 29 серпня 2006 року) заступника начальника загону по роботі з особовим складом полковника ОСОБА_1. було попереджено про неповну службову відповідність.

Відповідно до ст.28 Статуту внутрішніх військ (далі - Статуту) єдиноначальність є одним із принципів будівництва та керівництва Збройними силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази.

Відповідно до ст.ЗО Статуту начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний їх перевіряти. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставиться до нього з повагою.

Відповідно до ст.37 Статуту підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Згідно копії графіку несення служби відповідальними по загону на вересень 2006 року, затвердженого начальником Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби 29 серпня 2006 року ОСОБА_1мав заступати 17.09., а 03.09. - ОСОБА_11.

Згідно п.п.3.1 наказу начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби № 246 від 03 вересня 2006 року «Про призначення добового наряду прикордонного загону» відповідальним по загону було призначено підполковника ОСОБА_11

Згідно п.п.3.1 наказу начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби № 267 від 24 вересня 2006 року «Про призначення добового наряду прикордонного загону» відповідальним по загону було призначено підполковника ОСОБА_1.

Представник позивача в судовому засіданні вказував на те, що у зв'язку з проведенням бойового гранатометання службу ОСОБА_1. було перенесено на 24 вересня 2006 року.

Посилання позивача в судовому засіданні на те, що не було проведено службове розслідування, на думку суду є безпідставним, оскільки дана обставина спростовується самим

 

6

наказом начальника Луцького прикордонного загону № 970 від 15 вересня 2006 року, а також довідкою, яка була складена начальником Луцького прикордонного загону в присутності заступника начальника загону з озброєння - начальника технічної частини ОСОБА_11 та заступника начальника штабу - начальника відділу зв'язку та автоматизації ОСОБА_12., аркушом бесіди.

Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8. було встановлено, що ОСОБА_13. передавав ОСОБА_1. наказ начальника загону про необхідність заступити відповідальним по загону.

Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13. було встановлено, що отримавши команду від начальника прикордонного загону ОСОБА_2. про необхідність повідомлення ОСОБА_1. про прибуття на службу, повідомляв по телефону останнього, однак отримав відповідь від ОСОБА_1., що команди він не чув і прибувати на службу не буде.

Вказана обставина свідчить про те, що ОСОБА_1., всупереч ст.35 Статуту внутрішніх військ, не виконав наказу начальника прикордонного загону, а його посилання на те, що в той день у нього погіршився стан здоров'я, не було підтверджено належними доказами.

Твердження позивача та його представника про те, що відповідач упереджено ставився до нього, накладаючи дисциплінарне стягнення, на думку суду не можна брати до уваги, оскільки з службових карток, які були подані в судовому засіданні вбачається, що начальником Луцького прикордонного загону ОСОБА_2до дисциплінарної відповідальності притягувалися інші військовослужбовці офіцерського складу, а позивачу наказом № 618 від 16 червня 2006 року за якісну підготовку та організацію збору із заступниками командирів підрозділів по РОС було знято раніше накладене дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, оголошеної наказом № 524 від 22 травня 2006 року.

Стосовно вимоги про визнання неправомірними дій начальника Луцького прикордонного загону в частині застосування обмежень у виплаті надбавки за безперервну службу та зобов'язання виплатити надбавку за безперервну службу з 15 вересня 2006 року.

З довідки № 119 від 19 лютого 2007 року вбачається, що відповідно до ст.4.3. наказу Адміністрації Прикордонної служби України № 638 від 31 серпня 2005 року, та наказу начальника Луцького прикордонного загону № 970 від 15 вересня 2006 року позивачу надбавка за безперервну військову службу не нараховується з 15.09.2006 р. по 14.03.2007 р.

Відповідно до інструкції про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Прикордонної служби України № 638 від 31 серпня 2005 року, зареєстрованого в міністерстві юстиції України за № 1028/11308 від 12 вересня 2005 року, надбавка не виплачується протягом дії накладеного на військовослужбовця наказом відповідного начальника (командира) дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність до його зняття, але не більш ніж шість місяців.

Відповідно до розділу 4 посадової інструкції заступника начальника прикордонного загону по роботі з особовим складом, затвердженого наказом начальника Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України заступник начальника прикордонного загону по роботі з особовим складом несе відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом Збройних сил України за неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов'язків, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм поведінки та обмежень, пов'язаних із проходженням військової служби.

Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що враховуючи вищевикладене, суд вважає, що начальник Луцького прикордонного загону наклав дисциплінарне стягнення на підлеглого заступника начальника загону по роботі з особовим складом, виконуючи при цьому свої посадові обов'язки відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних сил України, наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 400 від 17 травня 2004 року «Про введення в дію інструкції з діловодства в Державній прикордонній службі України». Крім

 

7

 того, начальник загону, на думку суду правомірно наклав дисциплінарне стягнення відповідно до наказу № 902 від 29 серпня 2006 року відповідно до ст.68 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, оскільки вбачав порушення ОСОБА_1порушення вимог ст.68 Статуту Державної прикордонної служби з охорони державного кордону України. ОСОБА_1не було в судовому засіданні доведено, що начальник Луцького прикордонного загону, вирішуючи питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності порушив вимоги Дисциплінарного статуту Збройних сил України, Статуту внутрішньої служби та інших нормативних та під нормативних документів, а тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст.8, 11, 69, 71, 94, 158, 159, 160, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст.28, ЗО, 35, 37, 72 Статуту внутрішньої служби, ст.68 Держаної прикордонної служби, суд,

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1до начальника Луцького прикордонного загону ОСОБА_2 про визнання його дій неправомірними - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня складання в повному обсязі постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя Луцького міськрайонного суду       Р.В.Кухтей

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація