Справа № 2а-304/2007

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

26 квітня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Лівандовської Т.В.,

при секретарі - Гуляй О.М.,

з участю позивача - ОСОБА_1., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до військової частини A3186 про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка,

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до військової частини A3186 про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що проходить військову службу у військовій частині А 3186 на посаді командира та перебуває на продовольчому забезпеченні у Міністерстві Оборони України в особі військової частини A3186, і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №316 від 12.03.1996 року "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань" до 11 березня 2000 року забезпечувався щомісячно продовольчим пайком.

Позивач вказує, що на даний час Міністерство Оборони України, в особі військової частини A3186, продовжує порушувати його соціальні права як військовослужбовця, оскільки, за період з 11.03.2000 року по даний час не видає йому ні продовольчих пайків, ні грошової компенсації замість них.

Посилаючись на викладене, просить стягнути з військової частини A3186 на його користь грошову компенсацію замість продовольчого пайка, а саме за період з 11.03.2000 року по 29.03.2002 року - грошову компенсацію вартості набору продуктів харчування за нормою №7, за період з 30.03.2002 року по 28.02.2007 року - грошову компенсацію вартості набору продуктів харчування за нормою №1, з урахуванням середніх регіональних цін на продукти харчування, щомісячного індексу інфляції в Україні на загальну суму 37594,75 грн.

Позивач ОСОБА_1. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити.

Представник військової частини A3186 в судове засідання не з'явився, надіслав до суду лист, в якому зазначив, що позов визнає, просить провести розгляд справи без його участі.

Заслухавши думку позивача, врахувавши думку представника відповідача, дослідивши докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині A3186 на посаді командира та перебуває на продовольчому забезпеченні у Міністерстві Оборони України в особі військової частини A3186.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на військовій службі в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

4.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та

2

членів їх сімей" визначено, що „...військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них".

11 березня 2000 року набрав чинність Закон України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000р., яким була призупинена дія ст.9 ч.2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків та речового майна чи, за їх бажанням, грошової компенсації.

Відповідно до Постанови № 316 від 12.03.1996 року до 10.03.2000 року позивач забезпечувався продовольчим пайком за нормою № 7 (згідно займаній посаді) та повинен був його отримувати до 29.03.2002 року (до моменту прийняття Постанови КМУ № 426 від 29.03.2002 року, якою були затверджені нові норми харчування військовослужбовців), та, в подальшому, отримувати продукти або компенсацію за них по зазначеним „новим" нормам харчування військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань за цінами на продовольство, які визначаються Міністерством Оборони України щоквартально, тобто забезпечуватись мінімальним продовольчим пайком чи грошовою компенсацією за найменшою по вартості нормою - нормою № І (загальновійськова).

Більш того, Постановою КМУ № 426 від 29.03.2002 року "Про норми харчуваггя військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань", при скасуванні дії Постанови КМУ № 316 від 12.03.1996 p., визначено лише припинення виплати вартості харчування тільки за час відпустки військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам ВВНЗ та зовсім не визначено припинення чи заборона виплати встановленої вартості норм харчування решті офіцерського складу Збройних Сил України, який безпосередньо не харчується в їдальнях військових частин.

Окрім того, відповідно до ст.16 Закон України „Про Збройні Сили України" в редакції від 05 жовтня 2000 року "держава забезпечує соціальний та правовий захист військовослужбовців та осіб, звільнених з запас, а також гарантує отримання за рахунок держави фінансового, речового, продовольчого та інших видів забезпечення".

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація, яка відповідно до проведених розрахунків становить 37594,75 грн.

Керуючись ст.ст. 6,17, 70, 158-163, 167 КАС України, ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ЗУ "Про збройні сили України", Постановою КМУ № 426 від 29.03.2002 року "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань", суд,-

ПОСТАНОВИВ:

" Позов задоволити.

Стягнути з військової частини A3186 на користь ОСОБА_1грошову компенсацію замість продовольчого пайка, а саме: за період з 11.03.2000 року по 29.03.2002 року - грошову компенсацію вартості набору продуктів харчування за нормою №7, за період з 30.03.2002 року по 28.02.2007 року - грошову компенсацію вартості набору продуктів харчування за нормою №1, з урахуванням середніх регіональних цін на продукти харчування, щомісячного індексу інфляції в Україні на загальну суму 37594,75 грн.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги

з

постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.