Код суду 2023
Справа № 2-а-3067/10/2023
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.11.2010 року Куп’янський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді – Демченко І.М.,
при секретарі - Кравцової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Куп’янську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Березанського взводу ДПС Солонець Юрія Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
03.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Березанського взводу ДПС Солонець Юрія Миколайовича про скасування постанови серії АІ № 428983 в справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем 25.10.2010 року було винесено вказану вище постанову відносно нього за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.. Позивач вважає дану постанову незаконною у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Тому просить суд скасувати постанову.
У судовому засіданні позивач доводи, викладені ним у адміністративному позові підтримав і просив суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неприбуття до суду не повідомив, заяви про перенесення слухання справи чи можливих заперечень проти поданого адміністративного позову з обґрунтуванням правильності складання протоколу і винесення постанови в справі про адмінправопорушення інспектор не надав.
У відповідності до ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 2 ч.1 ст. 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ( перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач ( особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАЇ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.
Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Судом встановлено, що постановою серії АІ № 428983від 25.10.2010 року в справі про адміністративне правопорушення, винесеній відповідачем, на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. В постанові зазначено, 25.10.2010 року о 18.08 годин на 48 км. о.д. Київ-Харків в п.с. Іванків Бориспільського району Київської області позивач керуючи автомобілем марки Мітцубіші Карізма НОМЕР_1 рухався 97 км/год., тим самим перевищив встановлену швидкість на 37 км/год.. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут» 0506024 ( а.с. 4,9). Події порушення зафіксовані у протоколі аналогічного змісту ( а.с. 5,8).
Також зазначено, що позивачем був порушений п. 12.4 ПДР України.
У протоколі містяться пояснення позивача, який вину у вчиненні правопорушення не визнав і просив щоб при розгляді справи був присутній адвокат ( а.с. 5,8). У судовому засіданні ОСОБА_1 також заперечував проти правильності складання відповідачем протоколу і винесення постанови відносно нього, пояснивши, що він дійсно керував автомобілем у день і період часу, що вказані інспектором у протоколі, однак швидкість він не перевищував. Зупинивши його відповідач повідомив, що приладом «Беркут» було зафіксоване перевищення швидкості на його автомобілі, однак чи відносяться ці показання приладу до його автомобілю встановити неможливо, так як на дорозі одночасно рухалось декілька машин. Крім того, при складанні протоколу інспектором не були залучені два свідки.
Спірні правовідносини є публічними і врегульовані ст. ст. 122, 251,256,288,293 КпАП України.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ( у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган ( посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
За статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Відповідно до Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС №77 від 26.02.2009р. ( п.4.1,4.2) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник Державтоінспекції МВС відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює порушникові його права і обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказу долучаються письмові пояснення свідків правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, при його складанні позивач заперечував факт вчинення ним порушення Правил дорожнього руху, про що він вказав у протоколі письмово. Окрім цього, всупереч вимогам зазначеної вище Інструкції і діючого законодавства на підтвердження правильності складання протоколу інспектором не були залучені два свідка.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, всупереч ч. 2 ст. 71 КУпАП відповідач не надав суду заперечень, жодних доказів, які б спростували доводи позивача. Крім того, відповідач не довів того факту, що саме прилад «Беркут», який зафіксував вищевказане правопорушення, обладнаний функцією відеозапису та призначений для відеозапису фактів порушення ПДР України, а тому його дані не є підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови з закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 122, 251, 252, 256, 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 11, 70-71, 160-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Березанського взводу ДПС Солонець Юрія Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 428983 від 25.10.2010 року, яка винесена інспектором ДПС Березанського взводу ДПС сержанта міліції Солонець Юрія Миколайовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати та справу закрити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М.Демченко